Рішення

від 27.08.2015 по справі 911/2736/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" серпня 2015 р.                                                                        Справа № 911/2736/15              Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОРЕНС СЕРВІС”, 01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Чигоріна, буд. 49, прим. 82, офіс 4 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-1”, 08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215А, кімн. 3 про стягнення 221    635,46 грн. за участю представників: позивача – 1) Губко Л.В. (довіреність від 09.07.2015); 2) Лисенко Є.С. (довіреність від 02.04.2015); відповідача – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Обставини справи: До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОРЕНС СЕРВІС” (далі    – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-1” (далі – відповідач) про стягнення                                  208 105,73  грн., з яких: 201  370,97 грн. основного боргу та 6    734,76 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг з прибирання від 01.12.2014   № 19/011214-ЛС. Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.07.2015. Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №   16201/15                 від   09.07.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2015. Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16463/15                 від 13.07.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2015. У судове засідання 14.07.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.07.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 11.08.2015. Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17787/15                  від 31.07.2015) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом. У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову – 221 635,46 грн., з яких:                                                  201   370,97 грн. – основний борг та  20    264,49 грн. – пеня. У судове засідання 11.08.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.07.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 27.08.2015. У судовому засіданні 27.08.2015 представники позивача підтримали позовні вимоги повністю; відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, і, крім того, отримані відповідачем, про що свідчить наявні  у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень з відтисками календарного штемпелю поштового відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами. Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.08.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача,  дослідивши  докази  та  оцінивши  їх  у сукупності, суд  - встановив: Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛОРЕНС СЕРВІС” (далі – виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Край-1” (далі – замовник) укладено договір про надання послуг з прибирання від 01.12.2014   № 19/011214-ЛС              (далі – Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується з 01.12.2014 надавати послуги замовнику з прибирання об'єкту за адресою: м. Київ,                                 просп. Ак.Глушкова, 13-Б, гіпермаркет «Країна», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов Договору надані виконавцем послуги (пункт 1.1. Договору). Згідно з пунктом 1.2. Договору, перелік послуг  погоджений між виконавцем і замовником у  Додатку № 1, що є невід'ємною частиною  Договору. Відповідно до пункту 3.4. Договору, оплата послуг з прибирання об'єктів здійснюється щомісячно на таких умовах: протягом 3 банківських днів після підписання сторонами акту приймання передачі наданих послуг або з моменту, коли такі акти вважаються підписаними відповідно до пункту 4.3. Договору, але не пізніше 10  числа кожного місяця, що йде за місяцем надання послуг, замовник сплачує платіж у розмірі 100 відсотків від вартості послуг, що визначена в  пункті 3.1. Договору, на підставі рахунку виконавця, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця. Згідно з пунктом 4.3. Договору, замовник протягом 5 робочих днів  підписує наданий виконавцем акт приймання-передачі наданих послуг та надає виконавцю один екземпляр акту. У разі наявності зауважень, замовник повинен надати (направити) виконавцю письмову обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі послуг з вказівкою невідповідностей, описанням неякісно наданих послуг або інших причин, які перешкоджають  прийманню послуг. У разі, якщо замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі послуг не підпише такий акт, або не надасть виконавцю обґрунтованої відмови від його підписання, послуги вважаються прийнятими та підлягають оплаті замовником, з урахуванням пункту 4.2. Договору. Додатковою угодою від 22.05.2015 № 1, сторони домовились достроково припинити дію Договору з 24.05.2015 (останній день надання послуг). На виконання умов Договору, позивач надав послуги на суму                                  201  370,97 грн., а відповідач вказані послуги прийняв, що підтверджується актами здачі прийняття робіт від 30.04.2015 № 112 на суму 113   500,00 грн. та    від 24.05.2015 № 147 на суму 87    870,97 грн. Позивачем складено та передано відповідачу рахунки на оплату від 23.04.2015                  № 149 на суму 113    500,00 грн. та від 22.05.2015 № 189 на суму 87    870,97 грн. Доказами передачі актів здачі прийняття робіт та рахунків є описи вкладення у цінні листи з відтиском календарного штемпелю поштового відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, при цьому,  судом враховано, що вказані акти та рахунки направлені на адресу, що визначена у Договорі. Акти здачі прийняття робіт не підписані з боку відповідача, проте, оскільки у матеріалах справи відсутні докази повернення вказаних актів відповідачем, вони вважаються підписаними сторонами, відповідно до пункту 4.2. Договору. Отже, суд дійшов висновку, що вказані акти здачі прийняття робіт відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та, відповідно до умов Договору, є належними та допустимими доказами здійснення між сторонами господарських операцій з надання послуг. Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано у матеріали справи податкові накладні, що складені на господарські операції з надання послуг за спірними актами. Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті  201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як докази того, що позивачем відображені господарські операції за спірними актами, у своїх податкових зобов'язаннях. Крім того, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем у матеріали справи надано оригінал банківської довідки Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» від 26.06.2015 № 2343, що засвідчена підписом уповноваженої  особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки, відповідно до якої кошти за спірні послуги  за Договором від відповідача на рахунок позивача, що відкритий у цьому банку, не надходили. Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України – на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище акти – у якості письмових доказів надання послуг за Договором позивачем відповідачу та прийняття їх відповідачем, банківську довідку – у якості письмового доказу для встановлення відсутності перерахування коштів відповідачем за спірні послуги і, відповідно, наявності заборгованості. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Виходячи зі змісту Договору, він за правовою природою є договором про надання послуг, за якими одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частини 1, 2 статті 901 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Матеріалами справи підтверджується факт надання послуг, докази їх оплати відсутні. З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 201   370,97 грн. підлягає  задоволенню. Крім того, позивач, на підставі пункту 8.2. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день заборгованості, яка за розрахунком позивача складає 20    264,49 грн. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені за вказані позивачем періоди прострочення та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 20    264,49 грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі. З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 201  370,97 грн. та пені у розмірі     20  264,49 грн. підлягають задоволенню. З наявних у матеріалах справи оригіналів платіжних доручень  від 23.06.2015                   № 454 та від 29.07.2015 № 527 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у розмірі 4    440,17  грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті. Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”   від 21.02.2013 № 7. З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно з платіжними дорученнями  від 23.06.2015 № 454 та від 29.07.2015  № 527 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 7,46 грн. Відшкодування решти судового збору, у розмірі 4 432,71  грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача. Керуючись статтями      4,     22, 32,  33,  34, 36, 43,     49,  75,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд – вирішив:                                                                   1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-1” (08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215А, кімн. 3, код ЄДРПОУ 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОРЕНС СЕРВІС” (01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Чигоріна, буд. 49,  прим. 82, офіс 4, код ЄДРПОУ 39290006) 201 370 (двісті одна тисяча триста сімдесят) грн. 97 коп. основної заборгованості, 20 264 (двадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 49 коп. пені  та                    4 432 (чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн. 71 коп. судового збору. 3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ЛОРЕНС СЕРВІС” (01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Чигоріна, буд. 49, прим. 82, офіс 4, код ЄДРПОУ 39290006)  з Державного бюджету України 7 (сім) грн. 46 коп. судового збору, що зайво сплачений згідно з платіжним дорученням  від 29.07.2015 № 527. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку. Повне рішення складено 01.09.2015. Суддя                                                                                     С.О. Саванчук