Рішення

від 04.09.2015 по справі 912/2751/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  04 вересня 2015 рокуСправа № 912/2751/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. розглянув матеріали справи №912/2751/15 від 15.07.2015 за позовом: Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, м. Бориспіль, Київська область     до: Підприємства "Вікінг", с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область              про стягнення 50146,51 грн за участю представників сторін: від позивача - Строгуш О.І., довіреність 1.23-54  від 14.08.14; від відповідача - участі не брали. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до підприємства "Вікінг" про стягнення 50146,51 грн заборгованості за договором від 01.01.2014 №193/1-14 про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування. Ухвалою господарського суду від 15.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Ухвалою суду від 05.08.2015 розгляд справи  відкладався до 04.09.2015. В судовому засіданні 04.09.2015 оголошено перерву до 14 год. 00 хв. того ж дня. Представник позивача присутній в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю. В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань (а.с.59, 60, 67, 68). Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, правом участі в судових засіданнях та надання необхідних пояснень не скористався. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини. Між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Виконавець) та Підприємством "Вікінг" (Замовник) було укладено договір від 01.01.2014 № 193/1-14 про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування, згідно з яким Замовник замовляє і зобов'язується оплатити, а Виконавець у порядку та на умовах, визначених Договором, бере зобов'язання надати Замовнику послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден. За змістом п. 2.1. Договору, виконавець зобов'язується забезпечити обслуговування повітряного руху, надання метеорологічної і аеронавігаційної інформації, та, у відповідних випадках, аварійне обслуговування повітряних суден замовника, які знаходяться в зоні відповідальності виконавця, відповідно до вимог чинних нормативних документів України з питань аеронавігаційного обслуговування; забезпечити організацію авіаційного електрозв'язку у частині надання доступу до порту на своєму обладнанні для підключення до мережі авіаційного фіксованого електрозв'язку та обробки повідомлень, що включає забезпечення автоматичної передачі телеграфних повідомлень, а також прийом повідомлень, адресованих замовнику тощо; забезпечити обслуговування повітряних суден замовника у повітряному просторі при проведенні пошуково-рятувальних та евакуаційних робіт. За змістом п. 2.2.6. Договору, замовник зобов'язується своєчасно, у строки, визначені угодою, оплачувати рахунки-фактури виконавця за аеронавігаційне обслуговування. Відповідно до п. 3.1. Договору, розмір  плати за послуги з організації повітряного руху (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) визначено чинним законодавством та публікується в АІП України, яка включає також плату за послуги згідно з п. 2.1.2. Договору. При цьому, згідно з п. 3.4. Договору, нарахування виконавцем плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється щомісяця. На підставі реєстру виконаних польотів Виконавець складає Акт здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг в двох екземплярах та надсилає рекомендованим листом на поштову адресу Замовника, вказану у розділі 9, два примірники Акта здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг, підписані зі свого боку, Реєстр виконаних польотів до нього та виставлені рахунки-фактури на оплату за надані послуги (п.3.5, 3.6 Договору). Як вбачається з матеріалів справи, за надані позивачем послуги відповідачу виставлені рахунки-фактури з реєстрами польотів до них від 30.06.2014 № 431 на суму 30971,20 грн, від 31.07.2014 № 500 на суму 4057,91 грн, від 31.07.2014 №501 на суму 14316,23 грн, від 31.08.2014 №568 на суму 28125,95 грн, від 30.09.2014 № 640 на суму 1766,71 грн, всього на загальну суму 79238,00 грн та Акти здачі - приймання наданих аеронавігаційних послуг які є підтвердженням виконаних зобов'язань (згідно з п. 3.6 вищезазначеного договору).  (а.с. 37-52). Рахунки-фактури з реєстрами польотів до них та Акти здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг відповідач отримав: від 30.06.2014 № 431 - 14.07.2014, від 31.07.2014 №500, №501 - 15.08.2014, від 31.08.2014 №568 - 15.09.2014, від 30.09.2014 № 640 - 13.10.2014 відповідно рекомендованим листом, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, та повинен був оплатити їх протягом десяти робочих днів від дня його отримання (згідно з п. 3.7 вищезазначеного договору). Оплату рахунків-фактур від 30.06.2014 №431 відповідач здійснив 05.08.2014, від 31.07.2014 №500, № 501 - 03.09.2014 в сумі 49345,34 грн. Рахунки-фактури від 31.08.2014 №568, від 30.09.2014 №640 на суму 29892,66 грн станом на 30.06.2015 відповідачем не сплачені. Відповідно до п. 4.1 Договору за будь-який не сплачений у визначений строк рахунок- фактуру відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен календарний день прострочення. Згідно з п. 4.3 Договору сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, повинна сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також десять процентів річних від простроченої суми. Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з таких підстав. Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Внаслідок укладення між сторонами Договору про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування № 193/1-14 від 01.01.2014 р., між сторонами виникли цивільні права і обов'язки. Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За змістом ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України). Таким чином, внаслідок отримання 15.09.2014 р. згідно з умовами Договору реєстру польотів за серпень 2014 року 2.5162-1408.D/1 та рахунку-фактури № 568 від 31.08.2014 р. на суму 28125,95 грн, отримання 13.10.2014 реєстру польотів за вересень 2014 року 2.5162-1409.D/1 та рахунку-фактури №640 від 30.09.2014 на суму 1766,71 грн відповідач повинен був здійснити оплату за отриманим рахунком-фактурою протягом 10 робочих днів. Водночас, як встановлено судом, жодної оплати відповідачем на виконання умов Договору як станом на час подання позову, так і на час розгляду даної справи, здійснено не було. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 29892,66 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Поряд з цим позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за Договором в розмірі 5085,62 грн за період, вказаний позивачем у розрахунку заборгованості, 10 процентів річних у розмірі 2322,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 12845,64 грн. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок боргу підприємства "Вікінг" станом на 30.06.2015, встановив, що у ньому помилково зазначено періоди нарахування штрафних санкцій. Відповідно до п. 3.8. строк, у межах якого має бути сплачений рахунок-фактура, становить десять робочих днів, починаючи від дня отримання його відповідачем. Тоді як позивачем у розрахунку зазначений термін сплати  - 10 календарних днів. Позивачем розраховано пеню за періоди: 26.09.2014 - 31.03.2014 в сумі 4584,15 грн (заборгованість за серпень 2014 року), тоді як правильним є період з 27.09.2014 по 31.03.2015; 24.10.2014 - 30.04.2015 в сумі 332,47 грн (заборгованість за вересень 2014), тоді як правильним є період з 25.10.2014 по 30.04.2015; 25.07.2014 - 05.08.2014 в сумі 106,07 грн (заборгованість у зв'язку із несвоєчасною оплатою послуг за червень 2014 року), тоді як правильним є період 26.07.2014 - 05.08.2014; 29.08.2014 - 03.09.2014 в сумі 13,90 грн (заборгованість у зв'язку із несвоєчасною оплатою послуг за липень 2014 року), тоді як правильним є період 02.04.2014 - 03.09.2014; 29.08.2014 - 03.09.2014 в сумі 49,03 грн (заборгованість у зв'язку із несвоєчасною оплатою послуг за липень 2014 року), тоді як правильним є період 02.04.2014 - 03.09.2014. Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Як зазначено вище, відповідно до п. 4.1 Договору за будь-який не сплачений у визначений строк рахунок-фактуру відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен календарний день прострочення. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Незважаючи на те, що позивачем помилково зазначені періоди за якими нараховану пеню, сума пені обрахована правильно. Господарський суд дійшов висновку про те, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню. Згідно з п. 4.3 Договору сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, повинна сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також десять процентів річних від простроченої суми. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення з нього 10 процентів річних за періоди з 27.09.2014 - 30.06.2015 у сумі 2134,49 грн (заборгованість за серпень 2014 року), з 25.10.2014 - 30.06.2015 у сумі 120,50 грн (заборгованість за вересень 2014 року), з 26.07.2014 - 05.08.2014 у сумі 42,43 грн (заборгованість у зв'язку із несвоєчасною оплатою послуг за червень 2014 року), з 02.09.2014 - 03.09.2014 у сумі 5,56 грн (заборгованість у зв'язку із несвоєчасною оплатою послуг за липень 2014 року), з 02.09.2014 - 03.09.2014 у сумі 19,61 грн (заборгованість у зв'язку із несвоєчасною оплатою послуг за липень 2014 року) є такою, що підлягає задоволенню. Як свідчать надані до позову розрахунки, позивач проводить розрахунок інфляційних втрат за період серпень, вересень, червень 2014 року. За серпень 2014 року позивачем розраховано інфляційні втрати у розмірі 12009,77 грн, за вересень 2014 року у розмірі 711,99 грн, за червень 2014 року у розмірі 123,88 грн. Проте індекс інфляції за червень 2014 року, за вказаний позивачем період, дорівнює - 1, інфляційне збільшення дорівнює 0, тобто втрати від інфляції відсутні. Господарський суд дійшов висновку про те, що  вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково у розмірі 12721,76 грн. В задоволенні позову в частині стягнення 123,88 грн втрат від інфляції за червень 2014 року господарський суд відмовляє. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд                                                             ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з Підприємства "Вікінг" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Соколівське, пр-т Комсомольський, 20, ідентифікаційний код 32513994) на користь державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Україна, Київська область, м.Бориспіль, Аеропорт, ідентифікаційний код 19477064), 50022,63 грн заборгованості, з яких 29892,66 грн основного боргу, 5085,62 грн пені, 2322,59 грн 10% річних, 12721,76 грн втрат від інфляції, а також 1827,00грн судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. В задоволенні позову в частині стягнення 123,88 грн втрат від інфляції відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.      Повне рішення складено  09.09.2015. Суддя                                                                        Г.Б. Поліщук