Рішення

від 02.09.2015 по справі 917/1161/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         02.09.2015 р.                                                                      Справа №917/1161/15 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м.Полтава, 36020 до  Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації, вул. Леніна, 22, смт.Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300 про стягнення  1 200 988,83грн.                                                                                   Суддя Погрібна С.В. Представники: від позивача: Горячун А.М. довіреність №35 від 01.07.2015р. від відповідача: не з"явився Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення  1 200 988,83грн. з яких 583 040,26грн. - основний борг за Договором №7-15/Б/61 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 06.02.2015р., 222 398,64 грн. - пеня, 11 740,12грн. - 3% річних та 383 809,81 грн. інфляційні збитки. 22.07.2015 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі                                       1 033 207,10грн. В той же час позивач просить суд стягнути з відповідача                          583 040,26грн. основного боргу за Договором №7-15/Б/61 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 06.02.2015р., а також 222 398,64 грн. пені,                     11 740,12грн. 3% річних та 383 809,81 грн. інфляційних збитків (а.с.44). Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зменшити розмір позовних вимог. Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.10. Постанови від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Суд приймає до розгляду заяви про зменшення та збільшення розміру позовних вимог та вирішує спір, виходячи з нової ціни позову.              Оскільки вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд приймає заяву про зменшення позовних вимог до розгляду. Подальший розгляд справи проводиться стосовно позовних вимог, викладених у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 22.07.2015р., а саме про стягнення з відповідача 1 200 988,83грн. з яких 583 040,26грн. - основний борг за Договором №7-15/Б/61 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 06.02.2015р.,                222 398,64 грн. - пеня, 11 740,12грн. - 3% річних та 383 809,81 грн. інфляційні збитки. Представник позивача просить заявлені позовні вимоги з урахуванням їх зменшення задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору №7-15/Б/61 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 06.02.2015р. Відповідач в судове засідання не з"явився, надіслав заяву (вхід. №12542 від 02.09.2015р.) про розгляд справи без їхньої участі. 13.07.2015р. відповідачем було подано клопотання (вхід. №10323 від 13.07.2015р.) відповідно до якого просить суд зменшити на 99% розмір пені, інфляційних нарахувань та 3% відсотків річних до 6179,48грн. (а.с.37-38). Представник позивача заперечує проти зменшення на 99% розміру пені, інфляційних нарахувань та 3% відсотків річних до 6179,48грн. В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив: Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (постачальник за договором; позивач по справі) та Відділом освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації (споживач за договором; відповідач по справі) 06.02.2015р. був укладений Договір №7-15/Б-61 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір) (а.с.14-17). Відповідно до п.п.10.1 Договору даний Договір набирає чинності з 01 січня 2015року по 31 грудня 2015року включно. Відповідно до умов даного Договору позивач, як постачальник, постачає природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує вартість газу та наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором (п.1.1. Договору). Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання-передачі, що оформлюється за даними вузлів обліку,  визначених в Додатку 1 до Договору (п.п. 2.6. Договору). Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Так, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги з постачання природного газу на загальну суму 2 212 358,28грн., в січні 2015р. в об"ємі 108924 тис. куб.м. на суму 839973,96 грн., в лютому 2015р. в об"ємі 96307 тис.куб.м. на суму 719101,25грн., у березні  2015р. в об"ємі 48107 тис.куб.м. на суму 547628,92грн., в квітні 2015р. в об"ємі 10896 тис.куб.м. на суму 105654,15грн. Даний факт підтверджується двостороннє підписаними актами прийому-передачі (а.с.23-28). Згідно пункту     2.9 Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником. Пунктом 4.6. Договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 (п'ятого) числа, наступного за місяцем поставки газу. Однак відповідач своєчасно не розрахувався за надані послуги з постачання природного газу в повному обсязі, в зв"язку з чим утворилась заборгованість. Таким чином, на дату подачі даного позову заборгованість відповідача за спожитий природний газ становила 1 616 247,36 грн. Як зазначає позивач станом на 02.09.2015р. відповідач за природний газ розрахувався частково і за ним рахується заборгованість сумі 583 040,26грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача. Крім того, позивачем на підставі 6.2.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу пеню в сумі 222 398,64грн. за період     з 06.02.2015 року по 28.05.2015 року, 3% річних в сумі 11 740,12 грн. за період з  06.02.2015 року по 28.05.2015 року та інфляційні в сумі 383 809,81грн. за період з 01.02.2015 року по    30.04.2015 року, які позивач також просить суд стягнути з відповідача. При  прийнятті рішення суд виходить з наступного: Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629  Цивільного кодексу України). Як свідчать матеріали справи,  між сторонами виникли правові відносини з договору поставки природного газу за регульованим тарифом № 7-15/Б/61 від 06.02.2015р. Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст. 265 Господарського кодексу України  за  договором поставки одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій   стороні  -   покупцеві   товар   (товари),   а  покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються   відповідні   положення   Цивільного кодексу України  про  договори   купівлі-продажу.   Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що споживач зобов'язаний забезпечувати  своєчасну  оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). На підставі матеріалів справи та поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 583 040,26 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.  Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання (ст.549 ЦК). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно пункту 6.2.2 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбаченої розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем на підставі п.п. 6.2.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу пеню в сумі 222 398,64грн. за період     з 06.02.2015 року по 28.05.2015 року, 3% річних в сумі 11 740,12 грн. за період з  06.02.2015 року по 28.05.2015 року та інфляційні в сумі 383 809,81грн. за період з 01.02.2015 року по     30.04.2015 року. 13.07.2015р. відповідачем було подано заяву відповідно до якої просить зменшити на 99% розмір пені, інфляційних нарахувань та 3% річних до 6179,48 грн. Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. В обгрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що в кошторисі на 2015 рік було передбачено недостатньо коштів для оплати природного газу, що постачався для опалення навчальних закладів  на яка фінансується з Державного бюджету. Враховуючи вищезазначене, суд в праві зменшити  розмір неустойки (штрафу, пені). За частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитор, суд має                  право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не  лише  майнові, але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Враховуючи те, що 1) під час розгляду справи відповідачем частково здійснено оплату за поставлений газ; 2) термін прострочки сплати основного боргу є        незначним; 3) беручи до уваги        майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, 4) заборгованість виникла не по вині відповідача, а внаслідок недостатності фінансування державою; 5) враховуючи що спірний природний газ постачався відповідачу для опалення навчальних закладів Великобагачанського району Полтавської області; 6) заборгованість виникла не по вині відповідача, а внаслідок недостатності фінансування,  керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд        дійшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені на 30%  до 155 679,04 грн.    Дана сума, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності для відповідача за порушення умов договору та несвоєчасну оплату за поставлений газ        позивачем. При цьому судом враховано, що позивачем також заявлено вимоги про стягнення інфляційних та річних, нарахованих на спірну заборгованість. Здійснивши перевірку за допомогою калькулятора ІПС "Ліга" наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11 740,12грн. за період з 06.02.2015 року по 28.05.2015 року та інфляційні в сумі 383 809,81 грн. за період з 01.02.2015р. по 30.04.2015р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню. Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. На підставі вищевикладеного, з урахуванням наведених вище обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 1 134 269,23 грн. (583 040,26грн. основний борг за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-15/Б/61 від 06.02.2015р., 11 740,12грн. 3% річних,  155 679,04 грн. пеня, 383 809,81грн. інфляційні збитки), а в частині стягнення 66719,60грн. пені відмовити в позові. У п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -                                                                 В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити частково. 2. Зменшити        належний до стягнення розмір пені на 30%. 3. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації, (вул. Леніна, 22, смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300; код ЄДРПОУ 02145435) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03351912; п/р 26036302545 в філії - Полтавське облуправління ПАТ "Державний ощадний банк України") 583 040,26грн. основний борг за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-15/Б/61 від 06.02.2015р., 11 740,12грн. 3% річних, 155 679,04 грн. пені, 383 809,81грн. інфляційних збитків. 4. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили. 5. В іншій частині позовних вимог відмовити. Повне рішення складено  09.09.2015р. Суддя                                                                                          Погрібна С.В.