Рішення

від 23.07.2010 по справі 19/70-10-1928

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2010 р.Справа № 19/70-10-1928

За позовом: відкритого акціонерного товариства „Октябрський”, с. Олексіївка Білгород-Дністровського району Одеської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Нерей”, смт. Овідіополь Одеської області

про стягнення 20833,00 грн.

                                                                                                    Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Коноваленко І.М., довіреність у матеріалах справи,

від відповідача: не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 690578 (а.с.79-82).

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги з уточненнями про стягнення з відповідача 20833,00 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням рішення господарського суду Одеської області у справі № 28/1-10-36, з яких 3500,00 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами, 2333,00 грн. інфляційних втрат, 15000,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

          Процесуальні документи суду направлялись відповідачу по справі за адресою, вказаною у позовній заяві та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, буд.1.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15), від 13.08.2008 № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” (пункт 19).

          Оскільки відповідач у справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов в порядку ст. 59 ГПК України не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

- рішенням господарського суду Одеської області від 1 березня 2010 року у справі № 28/1-10-36 задоволені позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Октябрський” (ВАТ „Октябрський”) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Нерей” (ТОВ „Нерей”) 50000,00 грн., отриманих без достатньої правової підстави та 736 грн. судових витрат (500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу).

Вказане рішення господарського суду набрало законної сили 11 березня 2010 року і судом був виданий відповідний наказ на його примусове виконання.

Означене рішення на момент розгляду справи № 19/70-10-1928 є чинним, встановлені в ньому факти мають преюдиціальне значення для розгляду справи № 19/70-10-1928.

Рішенням суду по справі № 28/1-10-36 встановлено, що „між ВАТ „Октябрський” та ТОВ „Нерей” було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору поворотної фінансової позики. На виконання якої позивач здійснив перерахунок коштів в сумі 10000 гривень за платіжним дорученням №397 від 27.08.2009 року, в сумі 20000 гривень платіжним дорученням №353 від 13.08.2009 року та 20000 гривень за платіжним дорученням №417 від 03.09.2009 року. Відповідач визнав суму заборгованості, але вказав що повернути вказані кошти на даний час неможливо у зв'язку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві”. „У зв'язку з досягненням домовленості позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 50000 гривень з призначенням платежу –фінансова допомога згідно дог.1/13.08 від 13.08.2009 року”. Однак в порушення вимог ст. 1047 ЦК України відповідач відмовився від підписання вказаного договору, що стало підставою для звернення позивача до суду в порядку ст. 1212 ЦК України про повернення 50000,00 грн.

Оскільки рішення господарського суду від 1 березня 2010 року станом на 27 квітня 2010 року залишилось не виконаним і отримані без достатньої правової підстави грошові кошти не повернуті, ВАТ „Октябрський” звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення 18274,10 грн., з яких 941,10 грн. трьох відсотків річних (за період з 3 вересня 2009 року по 20 квітня 2010 року), 2333,00 грн. інфляційних втрат (за січень-березень 2010 року) та 15000,00 грн. витрат на адвокатські послуги, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 536, 611, 625,1212, 1214 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Під час розгляду справи № 19/70-10-1928 позивач уточнив заявлені вимоги в порядку ст. 22 ГПК України. З посиланням на положення ст.ст.8, 1048, 1212, 1214 ЦК України просив стягнути з відповідача 3500,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами з 3 вересня 2009 року по 11 травня 2010 року, 2333,00 інфляційних втрат за період з січня по березень 2010 року, 15000,00 грн. витрат на адвокатські послуги, оплачені адвокату Пєнєвій Т.В. згідно договору про надання правової допомоги у господарських справах від 1 грудня 2009 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наданих позивачем відомостей щодо відсутності оскарження та виконання рішення суду у справі № 28/1-10-36 згідно автоматизованої системи „Документообіг господарських судів”, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

- положеннями ст.124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положеннями ст. 1214 ЦК України вказано, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. У відповідності з п. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд погоджується з правовою позицією позивача у справі щодо застосування положень ст. 1048 ЦК України до спірних правовідносин в частині нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки між сторонами відсутні договірні правовідносини, - розмір процентів слід визначати на рівні облікової ставки НБУ (аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 24 січня 2006 року № 14/130 „Про стягнення заборгованості та процентів за безпідставне користування коштами”).

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3500,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 2333,00 грн. інфляційних втрат за заявлений період є обгрутованими і підлягають задоволенню.

          Положеннями ст. 44 ГПК України встановлено, що до складу судових витрат входить сплата, зокрема послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

У матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги у господарських справах від 1 грудня 2009 року, укладений між Пєнєвою Тетяною Валеріївною та ВАТ „Октябрський”, згідно умов якого Пєнєва Т.В. зобов'язалась надати правову допомогу щодо стягнення з ТОВ „Нерей” безпідставно отриманих грошових коштів, у тому числі неустойки (пені, штрафу), суми інфляційних втрат, трьох відсотків річних, копії видаткових касових ордерів ВАТ „Октябрський” № 45 від 4 грудня 2009 року на суму 9000,00 грн. та № 49 від 9 грудня 2009 року на суму 6000,00 грн., акт прийому-здачі адвокатських послуг від 12 травня 2010 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 416 від 19 червня 2008 року на ім'я Пєнєвої Тетяни Валеріївни, виданого на підставі рішення Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 8 від 19 червня 2008 року.

У акті від 12 травня 2010 року прийому-здачі адвокатських послуг за договором „Про надання правової допомоги у господарських справах” вбачається, що адвокат Пєнєва Т.М., виконала такі адвокатські послуги: 1. Юридичний аналіз документів замовника, 2. Визначення правової позиції, 3. Складання позову про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, 4. Представництво у господарському суді Одеської області (2 рази) юристом Коноваленко І.М. за дорученням і згідно довіреності, 5. Задоволення позовних вимог у повному обсязі, 6. Заява про відкриття виконавчого провадження, 7. Нагляд за виконанням рішення суду, 8. Співпраця з органами виконавчої служби, 9. Складання позову про стягнення інфляційних втрат, процентів, витрат на послуги адвоката. Однак, як зазначено у самому акті не всі послуги надані, зокрема взагалі не надані перелічені у п.п. 6-9. Крім того, як встановлено під час розгляду справи адвокат Пєнєва Т.В. не приймала участі у судових засіданнях по справі № 28/1-10-36. Сукупний аналіз матеріалів справи з урахуванням принципу розумності дає підстави суду для часткового задоволення вимог про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката –у розмірі 5000,00 грн.

          Судові витрати у справі покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності з положеннями ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44 ,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Нерей” (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, 1, п/р 26006011756980 в АКБ Фінанси і Кредит, МФО 328823, код ЄДРПОУ 22778388) на користь відкритого акціонерного товариства „Октябрський” (67761, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Олексіївна, п/р 260066057 в ОДД Райффайзен банк „Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 0044131179) 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2333 (дві тисячі триста тридцять три) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 108 (сто вісім) грн. 33 коп. державного мита, 122 (сто двадцять дві) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті вимог –відмовити.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду підписане 27 липня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Н.Д.Петренко