Рішення

від 29.09.2009 по справі 2655-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2655-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2009Справа №2-15/2655-2009

За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «КАТП «Джанкой» (96167, АР Крим, Джанкойський район, с. Побідне, вул.. Леніна, 46, ідентифікаційний код 05528533)

До відповідача Колективного багатопрофільного підприємства «Янтар-Агро» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Леніна, 5, ідентифікаційний код 31650471)

Про стягнення 7500,00 грн.

                                                                                        Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Степаненко Я.В., довіреність № 137 від 01.06.2009 р., у справі  

Від відповідача  – Маланчук А.О., довіреність № 02 від 08.07.2009 р., у справі   

Обставини справи: Сільськогосподарський виробничий кооператив «КАТП «Джанкой» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Колективного багатопрофільного підприємства «Янтар-Агро» про стягнення 7500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті орендних послуг за період з грудня 2006 року по вересень 2007 р. відповідно до договору від 01.09.2004 р., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 7500,00 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «КАТП «Джанкой»  з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

09.07.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшов відзив відповідача на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, оскільки позивачем не доведено наявності заборгованості  відповідача перед позивачем.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням представників сторін на підстав статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

01.11.2003 р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «КАТП «Джанкой»  (Орендодавець) (позивач) та Колективним багатопрофільним підприємством «Янтар-Агро» (Орендар) був укладений договір оренди б/н. (а.с. 26-27)

01.09.2004 р. вказаний Договір був переукладений.

Так, пунктом 1.1 Договору від 01.09.2004 р. визначено, що Орендодавець зобов'язується надати орендарю майно, зазначене в пункті 1.2 дійсного договору у тимчасове користування, а Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату в розмірі та строки, зазначені в пункті 3 дійсного договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору орендодавець зобов'язується передати Орендарю в тимчасове користування наступне майно: приміщення залізного ангару площею 50 кв.м, розташоване за адресою: м. Джанкой, вул.. Тітова, 84, територія плодоовочевої бази (майно).

Пунктом 1.4 Договору зазначено, що майно передане Орендарю в оренду 1 листопада 2003 року по акту приймання-передачі по договору від 01.11.2003 р., який припинив свою дію 01.05.2004 р. Орендар повернення орендованого майна не здійснював.

Матеріали справи містять зазначений акт приймання-передачі майна від 01.11.2003 р., підписаний представниками обох сторін (а.с. 54)

Розмір орендної плати визначений пунктом 3.1 Договору та згідно змін, внесених угодою від 01.09.2005 р. (а.с. 56) становить 750,00 грн.

Орендна плата вноситься Орендарем не пізніше 1 числа кожного перед звітним місяця шляхом внесення готівки в касу Орендодавця. (пункт 3.2 Договору)

Строк дії договору встановлений пунктом 5.1 Договору та становить з 01.09.2004 р. по 31.12.2004 р.

Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, за таких обставин, оскільки відповідач продовжив користуватися майном, суд вважає договір оренди від 01.09.2004 р. пролонгованим.

          Так, матеріали справи свідчать, що позивачем належним чином виконане зобов'язання за Договором, зокрема наданий об'єкт оренди у користування відповідачу.

          Позивачем у спірний період з грудня 2006 р по вересень 2007 р. виставлялися рахунки на оплату оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками. (а.с. 62-71)

          Проте в порушення умов договору,  відповідачем не було сплачено вартість орендних послуг за вказаний період в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 7500,00 грн., що і стало підставою для звернення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «КАТП «Джанкой»  з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати товару .

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків за договором оренди б/н від 01.09.2004 р.  щодо своєчасної  сплати орендної плати, а отже сума заборгованості у розмірі 7500,00  грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Колективного багатопрофільного підприємства «Янтар-Агро» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Леніна, 5, ідентифікаційний код 31650471) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «КАТП «Джанкой» (96167, АР Крим, Джанкойський район, с. Побідне, вул.. Леніна, 46, ідентифікаційний код 05528533)  7500,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 312,50  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.