Рішення

від 09.09.2015 по справі 904/6136/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.15р.

Справа № 904/6136/15

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг

до Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізький міській відділ лабораторних досліджень державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості 3 417,10 грн. за теплову енергію

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Цвіркун С.О. представник за довіреністю № 10 від 22.06.2015р.

від відповідача: Грузда О.П. представник за довіреністю № 073/15 від 13.06.2015р.

Бараннікова Н.О. представник посвідчення № 152

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду з позовом до Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізький міській відділ лабораторних досліджень державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України", про стягнення заборгованості у розмірі 3 417,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1604 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та пари від 22.02.2010 р., в частині сплати заборгованості за спожиту у період з 17.12.2012р. по 31.12.2012р. теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.09.2015 р.

01.09.2015 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.09.2015 р.

Відповідач проти позову заперечив, надав відповідний відзив.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Суд вважає, за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Комунальним підприємством теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (Постачальник) та Криворізькою міською дезінфекційною станцією (Споживач) укладений Договір № 1596 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання та пари від 22.02.2010 р.

За цим договором постачальник бере на себе зобов'язання відпускати споживачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання в необхідних йому розмірах, споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені даним договором (предмет договору).

Згідно п. 6.1. договору даний договір укладено з 01.02.2010р. по 21.12.2010р.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем в опалювальний період з 17.12.2012р. по 31.12.2012р., здійснено постачання теплової енергії на об'єкт Державного закладу „Криворізька міська дезінфекційна станція”, розташований за адресою: Нікопольське шосе, 2а на загальну суму 3 417,10 грн.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.3.2. договору споживач проводить оплату щомісячно, самостійно, в грошовій формі, та іншими формами розрахунку за згодою сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим та згідно п.3.4. договору повинна у строк до 20 числа кожного місяця.

У встановлений договором строк Державний заклад „Криворізька міська дезінфекційна станція” зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію не виконав.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012р. №176-0, ліквідовані державні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я.

Згідно зі ст.33 Закону України від 15.05.2003 р. №755-ІУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” із змінами і доповненнями юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом; юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з абзацом другим частиною 12 ст.36 даного закону, ч.2 ст.104 ЦК України дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Тобто, останньою стадією ліквідації юридичної особи є проведення державної реєстрації припинення юридичної особи внаслідок ліквідації.

Юридична особа - Державний заклад “Криворізька МДС” є припиненою з 12.05 2014 р., відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.09.2015 р. запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державного закладу “Криворізька міська дезінфекційна. станція”, код ЄДРПОУ 36041680 (дата запису: 12.05.2014 р.; номер запису 12271110004010474; стан суб'єкту - припинено) вчинено 12.05.2014 р.

Наказом від 28.11.2012 р. № 110 утворено Державну установу “Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України”.

Відповідно до наказу від 03.01.2013 № 2 Державної санітарно-епідеміологічної служби України Державного закладу “Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” було утворено відокремлені структурні підрозділи.

Позивач вважає, що “Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” є належним відповідачем у справі та правонаступником Державного закладу “Криворізька міська дезінфекційна. станція”.

Проте, таке твердження позивача є хибним з огляду на таке.

Державна установа “Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” утворена наказом Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 28.11.2012 р. №110 “Про утворення державної установи “Дніпропетровський обласний лабораторним центр Держсанепідслужби України”.

Відокремлений структурний підрозділ “Криворізький міський відділ, лабораторних досліджень державної установи “Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” (ВСП “Криворізький міський ВЛД ДУ “ДОЛЦ ДСЕСУ”) створений на підставі наказу Державної установи “Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” від 03.01.2013 р. №2-ОД “Про утворення відокремлених структурних підрозділів” із змінами та відповідно до цього наказу та Положення про його діяльність не є юридичною особою, та не містить інформації про те, що він є правонаступником ліквідованого ДЗ “Криворізької МДС”.

Отже, відповідач по справі не є правонаступником ліквідованого боржника позивача.

Більш того, позивач був проінформований про ліквідацію Державного закладу “Криворізька МДС”, про що свідчить поданий ним до матеріалів справи гарантійний лист від 25.10.2012р., але доказів звернення до ліквідаційної комісії закладу з заявою про визнання його кредитором позивач суду не надав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач є правонаступником Державного закладу “Криворізька міська дезінфекційна. станція” та має нести відповідальність за невиконання цим закладом своїх договірних зобов'язань.

Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

          В И Р І Ш И В:          

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

11.09.2015р.

Суддя

В.Г. Бєлік