Рішення

від 13.10.2009 по справі 9/1053

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/1053

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" жовтня 2009 р. Справа № 9/1053

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Алексєєва М.В.  

за участю представників сторін

від позивача Кравець М.А. дов. від 03.03.09. №2/235

від відповідача не з'явився  

 Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (с.Хотів Києво-Святошинський р-н)  

до Приватного підприємства "Ауріта" (м.Житомир)

про стягнення 26 650,41 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 26650,41 грн., з яких: 20170,55 грн. основного боргу, 2974,46 грн. пені, 552,13 грн. 3% річних, 2953,27 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в засіданні суду повідомив про часткове проведення відповідачем розрахунків, у зв'язку з чим на день розгляду справи сума основного боргу становить 17870,55 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, свого представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,- 

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (позивач у справі) та Приватним підприємством "Ауріта" (відповідач у справі) договорів купівля-прожаду за № 12834/р від 21.03.2008р., №3484/р від 20.01.2009р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26520,55 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.22-68), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

В пункті 4.3 вищезазначених договорів, розрахунки здійснюються за попередньою домовленістю на підставі рахунку-фактури шляхом  попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержавний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних.

Відповідач розрахунки провів частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка на день пред'явлення позову становила 20170,55 грн.

Після пред'явлення позову відповідач частково погасив суму боргу в розмірі 2300,00 грн. Таким чином на день розгяду справи загальна сума боргу становить 17870,55 грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача складає 2974,46 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 6.1 договорів та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем  нараховано відповідачу до сплати інфляційні  нарахування у сумі 2953,27 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 552,13 грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.20).

Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обґрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимоги підлягаю задоволенню.  

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню частково на суму 24350,41 грн. з яких: 17870,55 грн. борг, 2974,46 грн. пеня, 552,13 грн. 3% річних, 2953,27 грн. інфляційні нарахування. В частині стягнення 2300,00 грн. провадження необхідно припинити, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 49,75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зПриватного підприємства "Ауріта", 10030, м.Житомир, вул. Хлібна,16, кв.2, ідентифікаційний код 24702735

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД", 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка,4, ідентифікаційний код 19351156 - 17870,55 грн. боргу, 2974,46 грн. пені, 552,13 грн. 3% річних, 2953,27 грн. інфляційних нарахувань, 267,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження в частині стягнення 2300,00 грн. боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Алексєєв М.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 -  сторонам