Рішення

від 01.09.2015 по справі 908/3772/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  17/91/15       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ             01.09.2015                                                              Справа №  908/3772/15 Суддя  Корсун В.Л., розглянувши матеріали     за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “ЄВРАЗ-Дніпропетровський Металургійний завод ім. Петровського”, 49064, м. Дніпропетровськ,            вул. Маяковського, 3 до відповідача: приватного підприємства “СТС Сервіс”, 69000, м. Запоріжжя,                вул. Перемоги, буд. 97, кв. 20 про стягнення 21  394,61 грн. пені                                                                                                                             суддя      Корсун В.Л.                      У засіданні приймали участь представники: від позивача:     не з'явився від відповідача: Похваленко О.В., довіреність від 19.08.15 № б/н   СУТЬ СПОРУ: 23.06.15 до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось публічне акціонерне товариство “ЄВРАЗ-Дніпропетровський Металургійний завод                      ім. Петровського” (далі ПАТ “ЄВРАЗ-ДМЗ ім. Петровського”)  про стягнення з приватного підприємства “СТС Сервіс” (надалі ПП “СТС Сервіс”) 21  394,61 грн. пені за несвоєчасну поставку товару за договором від 19.12.13 № 2047/2013. 23.06.15 автоматизованою системою документообігу здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ “ЄВРАЗ-ДМЗ ім. Петровського” до розгляду судді Корсуну В.Л.   Ухвалою від 23.06.15 судом порушено провадження у справі № 908/3772/15, якій присвоєно № провадження 17/91/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 15.07.15. У зв'язку із нез'явленням в засідання 15.07.15 представника відповідача, а також враховуючи не подання сторонами витребуваних судом доказів, ухвалою від 15.07.15 судом розгляд справи було відкладено на 25.08.15. Ухвалою від 25.08.15 судом за клопотання представника відповідача строк вирішення спору продовжено на 15 днів – до 09.09.15, розгляд справи  відкладено на 31.08.15. В судовому засіданні 31.08.15 судом оголошувалась перерва на 01.09.15. 31.08.15 через канцелярію суду після судового засідання до матеріалів справи                       № 908/3772/15 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Як свідчить зміст вказаної заяви, позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.  За клопотання представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування  технічних засобів фіксації судового процесу. У засіданні суду 01.09.15, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника відповідача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.   Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у поясненні б/н б/д, зазначав наступне. 03.09.13 між сторонами була узгоджена специфікація № 4 до договору від 19.12.13 № 2047/2013, відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити позивачу товар у термін: вересень-грудень 2014 р. за письмовою заявкою покупця. 29.09.14 позивачем була направлена на адресу відповідача заявка на поставку товару в термін до 14.10.14 згідно специфікації № 4. Разом з тим, як вказував позивач, відповідач прийнятих на себе зобов'язань не виконав. За прострочення строків поставки товару, який узгоджено в специфікації № 4 позивачем на підставі п. 8.2 договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 21  394,61 грн. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 13, 15, 16, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 624, 626-629, 712 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193, 194, 230, 232, 265,267 ГК України та умовами укладеного договору позивач просить суд стягнути з відповідача 21  394,61 грн. пені за несвоєчасну поставку товару. Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві від 28.08.15 на позовну заяву. Пояснював, що відповідач листом від 02.10.14 № 02-01 повідомив позивача про неможливість поставити товар за раніше погодженою ціною, у зв'язку із різким ростом цін на сировину та здороження транспортних витрат. Позивач же відмовився проводити тендер та погоджувати нову ціну. Оскільки робота підприємства у збиток не відповідає сутті господарської діяльності, відповідач не зміг здійснити поставку товару. Також вказує, на те що після отримання пропозиції відповідача по зміні ціни, позивач не вимагав поставки продукції. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на статті 199, 216, 230 ГК України, ст. 549 ЦК України зазначив, що пеня застосовується лише у грошовому зобов'язанні. Враховуючи, що зобов'язання відповідача має матеріальний (майновий) характер, а не грошовий, а також, що п. 8.2. договору не встановлено такий вид санкції як стягнення неустойки за порушення строків поставки товару, вважає стягнення з відповідача пені безпідставним. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд   ВСТАНОВИВ: 19.12.13 між публічним акціонерним товариством “ЄВРАЗ-Дніпропетровський Металургійний завод ім. Петровського” (Покупець) та приватним підприємством “СТС Сервіс” (Постачальник) укладено договір купівлі товару № 2047/2013, згідно із умовами якого (п.1.1.) Постачальник зобов'язується передати Покупцю продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти у власність та оплатити Товар на передбачених даним Договором умовах. Відповідно до п. 1.2. договору, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість Товару узгоджуються сторонами у Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною даного Договору. Поставка Товару здійснюється партіями. Партія товару – товар, оформлений одним товарно-транспортним документом (п.2.1. договору). Пунктом 2.2. договору встановлено, що базисні умови, строки поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються Сторонами в Специфікаціях (додатках) до даного Договору. Ціна товару встановлюється та узгоджується Сторонами у відповідності з п. 1.2. даного Договору (п. 3.1. договору).           Відповідно до п. 13.6 договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до « 31» грудня 2015 р., але у будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх обов'язків за договором. Моментом підписання Договору є дата підписання, зазначена на першій сторінці цього договору.           Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.   Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7). Вбачається, що укладений 19.12.13 між сторонами договір купівлі товару № 2047/2013 за своєю правовою природою є договором поставки.           Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. Як свідчать матеріали цієї справи, 03.09.14 між сторонами була узгоджена Специфікація № 4 (додаток № 4 від 03.09.14 до договору від 19.12.13 № 2047/2013) на поставку товару, а саме: скло натрієве рідке ДСТУ 13078-81, (силікатний модуль 2,8-3,2, щільність 1,40-1,50 г/см3) в металевих бочках ємністю 216л по ДСТУ 6247-79 у кількості              92 т, за ціною 2  129,58 грн. за одну одиницю, без врахування ПДВ, а всього на загальну суму 235  105,63 грн. з урахуванням ПДВ.           Судом встановлено, що на виконання умов специфікації № 4 до договору від 19.12.13 № 2047/2013 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою від 29.09.14 № 5925, в якій просив ПП “СТС Сервіс” здійснити поставку з 13.10.14 по 14.10.14 в адресу ПАТ «ЄВРАЗ-ДМЗ ім. Петровського» товару, а саме: скло натрієве рідке ДСТУ 13078-81, (силікатний модуль 2,8-3,2, щільність 1,40-1,50 г/см3) в металевих бочках ємністю 216 л по ДСТУ 6247-79 у кількості 23 тон.           Листом від 02.10.14 вих. № 02-01 відповідач надав позивачу відповідь на письмову заяву від 29.09.14 № 5925, в якій повідомив позивача про підвищення ціни на товар, у зв'язку із соціально-економічною ситуацією, яка склалася у країні, значним підвищенням цін на природній газ, вугілля, електроенергію, паливо, транспортування та на основну сировину. Матеріали справи свідчать, що 23.01.15 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу від 23.01.15 № 407 про поставку товару та сплату пені у розмірі                    9 110,34 грн., якою вимагав в семиденний строк з моменту отримання цієї претензії поставити ПАТ «Євраз-ДМЗ ім. Петровського» на умовах і за ціною визначених у Специфікації № 4 від 03.09.14 до договору від 19.12.14 № 2047/2013, 23 тони скла натрієвого рідкого ДСТУ 13078-81 (силікатний модуль 2,8-3,2, щільністю 1,40-1,50 г/см3) у сталевих бочках ємністю 216 л по ДСТУ 6247-79. Також, цією претензією позивач вимагав від відповідача сплатити пеню за несвоєчасну поставку товару, передбачену п. 8.2 договору від 19.12.14 № 2047/2013 в розмірі 9  110,34 грн. в семиденний строк з моменту отримання вимоги шляхом перерахування коштів на рахунок ПАТ «Євраз-ДМЗ ім. Петровського». Направлення позивачем вказаної вище претензії-вимоги на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 23.01.15. Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП “СТС Сервіс” 21 3984,61 грн. пені за порушення термінів поставки товару за договором від 19.12.14 № 2047/2013. Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком. За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної  законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання. Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором. Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).    Згідно з п. 8.2. договору, у випадку порушення строків поставки товару з вини Постачальника, крім форс-мажорних обставин, Постачальник сплачує на користь Покупця пеню в розмірі 0,2% від вартості не поставленого у строк товару за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Постачальника від зобов'язань з поставки товару. За змістом п. 6 узгодженої між сторонами Специфікації № 4 від 03.09.14, строк поставки товару – вересень-грудень 2014 р. за письмовою заявкою Покупця. Як встановлено вище матеріалами цієї справи, позивач у наданій відповідачу письмовій заявці від 29.09.14 № 5925 визначив строк поставки товару за Специфікацією від 03.09.14 № 4 до договору від 19.12.13, а саме: з 13.10.14 по 14.10.14. Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В матеріалах цієї справи відсутні докази на підтвердження поставки відповідачем позивачу товару, обумовленого специфікацією від 03.09.14 № 4 до договору від 19.12.14               № 2047/2013 в строк з 13.10.14 по 14.10.14. Факт невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань з поставки товару за специфікацією від 03.09.14 № 4 до договору від 19.12.14 № 2047/2013 підтверджується матеріалами цієї справи  та не заперечувався представником відповідача в ході її розгляду. Перевіривши заявлену позивачем до стягнення суму пені в розмірі 21  394,61 грн. (21  394,61 грн. = 58 776,41 грн. (вартість не поставленого товару)  х 0,2% х 182 дня) за період з 15.10.14 по 14.04.15 (182 календарні дні), суд знаходить її обґрунтованою та такою, що відповідає умовам п. 8.2. договору від 19.12.14 № 2047/2013. У зв'язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 21  394,61 грн. пені задовольняються судом повністю. Посилання відповідача про неможливість поставки товару за специфікацією від 03.09.14 № 4 до договору від 19.12.14 № 2047/2013 за раніше погодженою ціною суд визнає необґрунтованими та безпідставними оскільки умовами п. 3.3. вказаного вище договору сторони погодили, що ціна на товар, який поставляється по даному договору, фіксується на момент підписання цього Договору і не підлягає зміні в односторонньому порядку протягом дії даного Договору. Зміна ціни допускається тільки за наявності письмової угоди сторін. Сторони прийняли, що всі ціни, визначені в Специфікаціях (додатках) до цього договору, є звичайними, справедливими, ринковими (п. 3.3. договору). Отже, виходячи з вище викладеного, ціна та вартість товару, яка узгоджена сторонами в специфікації від 03.09.14 № 4 до договору від 19.12.14 № 2047/2013, не може бути змінена Постачальником (відповідачем) в односторонньому порядку, а змінюється лише за згодою обох сторін. При цьому, як свідчать матеріали цієї справи, жодної письмової угоди щодо зміни ціни товару між сторонами спірного договору не укладалось. З огляду на викладене, судом відхиляються твердження представника відповідача про те, що листом від 02.10.14 вих. № 02-01 відповідачем було повідомлено позивача про підвищення ціни на товар, і що після отримання пропозиції відповідача по зміні ціни, позивач не вимагав поставки товару. Крім того, судом відхиляються доводи відповідача в частині того, що до спірних правовідносин така міра відповідальності як стягнення пені не може застосовуватись оскільки зобов`язання Постачальника (ПП “СТС Сервіс”) мають матеріальний, а не грошовий характер.  Так, частинами 1, 2 ст. 111-28 ГПК України передбачено, що Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом. Постановою Верховного Суду України від 22.11.10 № 14/80-09-2056 встановлено, що суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.           При цьому, як свідчить зміст постанови Верховного Суду України від 03.12.13 у справі № 908/43/15-г, яка долучена судом до матеріалів цієї справи, та обставина, що (…) за порушення передбаченого строку поставки товару  постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок постачальника поставити товар не стає грошовим.           З огляду на викладене, враховуючи, що пеня застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві від 28.08.15 на позовну заяву з цього приводу.             Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у розмірі 1  827 грн. покладаються на відповідача. Судом роз'яснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…) у випадку набрання рішенням законної сили наказ видається судом за заявою стягувачу (…). На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Стягнути з приватного підприємства “СТС Сервіс” (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97, кв. 20, код ЄДРПОУ 35596130) на користь публічного акціонерного товариства “ЄВРАЗ-Дніпропетровський Металургійний завод ім. Петровського” (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 05393056) – 21  394 (двадцять одну тисячу триста дев'яносто чотири) грн. 61 коп. пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.    Повне рішення складено 08.09.15.                      Суддя                                                     В.Л. Корсун