Рішення

від 21.09.2009 по справі 12/20-1462

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/20-1462

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2009 р.Справа № 12/20-1462

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46001       

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство", вул. Замкова, 6, м. Бережани, Тернопільської області            

до   товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області,47500  

про стягнення 1878,16грн., про дострокове розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно

За участю представників від:

позивача: Прокопишин О.А. - юрисконсульт (довіреність №02 від 08.01.2009р.);

відповідача: не з'явився;

Третьої особи: не з'явився.

Суть справи:

       В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

       Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м.Тернопіль, третя особа, яка не заявляє самостійних вимого на предмет спору на стороні позивача державне підприємство "Бережанське лісомисливське господарство", м. Бережани, звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", м. Бережани, 1878грн.16коп. з них: 1267грн.09коп.-заборгованості по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №465 від 20.06.2008 року, 147грн.36коп.-пені, 463грн.714коп.-штрафу, про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №465 від 20.06.2008 року та про зобов'язання відповідача повернути орендоване  державне майно балансоутримувачу.

        В обґрунтування позовних вимог (з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 27.08.2009р. №10-12-03609) позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору оренди нежитлового приміщення, що належить до державної власності №465 від 20.06.2008 року зобов'язання виконав не належним чином,  зокрема, відповідач не сплачував протягом трьох місяців орендної плати за оренду приміщення з квітня по червень 2009 року включно, не поновив на новий термін  страхування орендованого майна, чим порушено норми чинного законодавства та умови договору, що послужило підставою для звернення до суду про дострокове розірвання договору оренди.

       Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача письмового пояснення по суті позовних вимог суду не надала, її повноважний представник в судовому засіданні 07.09.2009р., зазначив, що відповідач не виконує належним чином умов договору оренди нерухомого майна, зокрема несвоєчасно сплачує орендну плату.

        Відповідач відзиву на позов суду не надав в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштових відправлень ухвал суду від 30.07.2009р., 10.08.2009р., 25.08.2009р. та 07.09.2009р., знаходяться в матеріалах справи). ТзОВ "Христина" своїм конституційним правом на захист не скористалося, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

         Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

       Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          20 червня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (надалі – Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Христина“ (надалі - Орендар) було укладено договір оренди №465 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір) –адміністративної будівлі площею 313,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 1а, м. Бережани, Тернопільської області та перебуває на балансі державного підприємства “Бережанське лісомисливське господарство“ (надалі –Балансоутримувач), вартістю згідно зі звітом про незалежну оцінку майна 312700,00грн., і  на виконання умов договору Балансоутримувач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання - передачі нерухомого майна від 20.06.2008р., підписаним представниками та завіреним печатками сторін, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

         За умовами п. 1.2. Договору майно передано в оренду з метою розміщення офісних приміщень та згідно п. 5.1. вищевказаного договору надане в оренду майно орендар може використовувати відповідно до його призначення (мети оренди) та умов цього Договору.

         Пунктом 5.3. Договору встановлено, що орендар своєчасно та в повному обсязі вносить орендну плату з врахуванням індексу інфляції (щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним).

          Відповідно до п. 10.1. Договору, даний договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 20 червня 2008 року по 20 травня 2011 року включно.

          01 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до договору оренди №465 від 20 червня 2008 року, який є складовою та невід'ємною частиною останнього, згідно умов якого об'єктом оренди Договору є нерухоме майно, що належить до державної власності: нежитлові приміщення першого поверху адміністративної будівлі площею 108,6 кв.м., розташовані за адресою: вул. Привокзальна, 1а, м. Бережани, Тернопільської області та перебувають на балансі ДП “Бережанське лісомисливське господарство“, визначено, що  орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року за №786 (зі змінами) (далі –Методика розрахунку), і з врахуванням результатів конкурсу на право оренди державного майна становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди –лютий 2009 року 1945грн.33коп. Орендна плата за перший місяць оренди (квітень 2009 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди (лютий 2009 року) на індекс інфляції за березень, квітень 2009 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.п. 1.1., 3.1., 3.3 Договору).

У відповідності до п.3.5. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорції розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.9. Договору визначено, що зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди (в сумі 1945грн.33коп.), у співвідношенні визначеному в пункті 3.5 Договору на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення договору.

У пункті 5.9. Договору зазначено, що Орендар зобов'язався щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надавати Орендодавцеві та Балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць.

          Таким чином, між позивачем та відповідачем у справі в силу даного договору, ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (надалі –Закон) виникли зобов'язання з договору оренди державного майна, згідно якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно у користування за плату на певний строк та на умовах визначених договором.

          Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності регулюються вищезазначеним Законом, який передбачає істотними умовами договору, в тому числі визначених ст. 10 Закону –орендну плату, порядок її сплати, виконання зобов'язань сторонами, відповідальність сторін, а також інші умови, передбачені договором за згодою сторін.

 Укладеним договором оренди сторони досягли згоди по всіх його істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов'язки сторін по договору, відповідальність і вирішення спорів за договором та строк його чинності, умови зміни та припинення.

          Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

          В силу ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

          Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

          У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

 Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

          Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно вищезазначеного договору щодо оплати орендної плати виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим  заборгованість останнього за травень 2009 року та червень 2009 року станом на 21.07.2009р. становить 1267грн.09коп., яку відповідач станом на день заявлення позову добровільно не сплатив.

 Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі і про погашення заборгованості за зазначений період згідно вищезазначеного договору оренди майна не надав, а тому згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 1267грн.09коп.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

           Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14 липня 2009 року у справі №10/48-1059 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль задоволено повністю та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Христина“, вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області  4370грн.01коп. орендної плати та 119грн.50коп. пені, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  27.07.2009р. видано накази про примусове виконання вищевказаного рішення. Даним рішенням встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Христина“ не здійснило оплату заборгованості по орендній платі за березень та квітень 2009р. (в сумі 2 976,79 грн. за березень 2009 року та в сумі 1393,22грн. за квітень 2009 року).

           Як слідує з матеріалів справи, а саме: платіжних доручень №754 від 19.06.2009р. №771 від 24.06.2009р., листа Головного управління державного казначейства України в Тернопільській області №06-27-09/1007-4030 від 03.09.2009р., відповідач 19.06.2009р. та 24.06.2009р. погасив борг по орендній платі в сумі 1000грн.00коп., при цьому в платіжних дорученнях в графі "призначення платежу" не зазначено, за який саме період здійснена оплата орендної плати, тому дані кошти зараховані відповідно в погашення боргу, який виник за березень 2009р. в порядку черговості,  а тому відповідно відповідачем не здійснено сплати орендної плати за квітень –червень 2009 року, тобто за 3 місяці поспіль.

Як слідує з умов Договору, а саме: пункту 3.6., орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.7. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляду сплати пені, що за період з 28.05.2009р. по 21.07.2009р. (згідно поданого позивачем розрахунку) становить 147грн.36коп. та сплати штрафу в сумі 463грн.71коп.

          Зважаючи на те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по орендній платі, чи заперечень з приводу заявленого позову, а тому позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Христина“, 1267грн.09коп. боргу по орендній платі, 147грн.36коп. - пені та 463грн.71коп. –штрафу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

Норми ЦК України встановлюють, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України) та передбачають правові наслідки порушення зобов'язання у вигляді його припинення або розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

28.04.2009р. та 10.07.2009 р. через невиконання відповідачем умов договору, в частині сплати орендної плати, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області надсилались ТОВ “Христина” листи-попередження № 18-14-01794 та № 18-14-03063, в яких  зазначено, що у випадку непогашення заборгованості та допущення в подальшому систематичного порушення термінів виконання зобов'язань відповідно до умов договору, регіональне відділення буде ставити питання про дострокове розірвання Договору оренди від 20.06.2008р. №465.

        Відповідно до ч. 10 п. 10.6. Договору чинність договору оренди №465 від 20.06.2008р. припиняється достроково за рішенням суду або господарського суду, зокрема, в разі невнесення орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.  

Отже, виходячи із вищезазначеної норми закону та умов договору, підставою, що дозволяє наймодавцеві звернутися до суду з вимогою розірвання договору оренди на підставі 651 ЦК України є несплата відповідачем орендної плати протягом трьох місяців поспіль.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплачував орендну плату за квітень-червень 2009р., тобто протягом трьох місяців поспіль, а тому позовні вимоги щодо дострокового розірвання договору оренди від 20.06.2008р. підлягають задоволенню.

Посилання позивача як на підставу для розірвання договору на те, що відповідачем не поновлено договору страхування орендованого майна до уваги судом не приймаються, оскільки такі дії відповідача не є підставою для розірвання договору оренди ні згідно умов договору оренди, ні згідно норм чинного законодавства України.

Крім того, слід зазначити, що не було підстави для розірвання договору на підставі ст.782 ЦК України, на яку посилався позивач в позовній заяві, оскільки судом не здобуто, а позивачем не надано доказів надсилання (вручення) відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди, а листи –попередження   № 18-14-01794 від 28.04.2009р.  та  № 18-14-03063 від 10.07.2009р. містять лише вимогу про погашення заборгованості по сплаті орендної плати та повідомлення про намір в майбутньому, у випадку невиконання вимог по сплаті боргу, ставити питання про дострокове розірвання договору оренди.    

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, при цьому  відповідно до ч. 3  ст. 653 ЦК України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

В силу ч. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України, а також ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Обов'язком орендаря у разі припинення договору найму є негайне повернення наймодавцеві речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК України).

Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено правові наслідки припинення або розірвання договору оренди, зокрема, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

         Таким чином, беручи до уваги, що предметом спору у даній справі є розірвання договору та зобов'язання повернення орендарем орендодавцю майна,  керуючись ст. 785 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання повернення майна орендарем підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд   

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області,47500 (ідентифікаційний код 14049168):

- в дохід УДК у Бережанському районі (р/р 31110094700003 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588183) - 1267грн.09коп. боргу по орендній платі, 147грн.36коп. пені, 463грн.71коп. штрафу;

- в дохід Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, МФО банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) –187грн.00коп. державного мита;

- 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі.

        3. Розірвати договір оренди №465 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений 20 червня 2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та товариством з обмеженою відповідальністю “Христина“ з моменту винесення даного рішення суду.

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Христина", вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області,47500 (ідентифікаційний код 14049168), повернути орендоване майно згідно договору оренди майна №465, укладеного 20 червня 2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та товариством з обмеженою відповідальністю “Христина“, балансоутримувачу майна –державному підприємству “Бережанське лісомисливське господарство“, вул. Замкова, 6, м. Бережани, Тернопільської області.  

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя