Ухвала

від 07.09.2015 по справі 910/18581/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 07.09.2015Справа №  910/18581/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД”   до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс”    про стягнення 6  490,08 грн. Суддя Пригунова А.Б. Представники: від позивача: Рубашка А.С. від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс” про стягнення заборгованості у розмірі 6  490,08 грн. за договором поставки №  231-Н від 07.03.2014р., з яких: 5  194,80 грн. – сума основного боргу, 583,54 грн. – сума пені, 78,64 грн. – сума 3% річних та 633,10 грн. – інфляційне збільшення. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/18581/15 призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.08.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. 10.08.2015 р. у судовому засіданні представники сторін подали заяву про затвердження мирової угоди та примірник мирової угоди б/н від 31.07.2015 р. у певній редакції. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД” до    Товариства з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс”  про затвердження мирової угоди, дослідивши зміст мирової угоди від 31.07.2015 р. та проаналізувавши положення чинного господарського процесуального законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вищевказаної заяви з огляду на наступне. Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Тож, одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 Господарського процесуального кодексу України). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 Господарського процесуального кодексу України). За приписами п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов. У разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди. Разом з тим, судом встановлено, що  пунктом 2 поданої сторонами угоди від 31.07.2015 р. передбачено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс” буде здійснюватись сплата визнаної відповідачем заборгованості до 07.08.2015 р. у сумі 5  194, 80 грн. Таким чином, платіж боржника визначений 07.08.2015 р., в той час як заява про затвердження мирової угоди та мирова угода від 31.07.2015 р., подана до Господарського суду міста Києва значно пізніше - 10.08.2015 р., що, відповідно, унеможливлює здійснення судом відповідних процесуальних заходів.   Розгляд справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду. 03.09.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі серед яких міститься платіжне доручення №309 від 03.08.2015 р. з якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс”  сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД”  кошти у розмірі 5  194,80 грн. У даному судовому засіданні представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі – 583,54 грн., 78,64 – 3 % річних та 633,10 грн. – інфляційних втрат у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості у сумі 5  194,80 грн. Відповідно до п.п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Припинення існування предмета спору, за змістом наведеної статті, свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань. Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Тож, з наявного у справі платіжного доручення №309 від 03.08.2015 р. вбачається, що відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у сумі 5  194,80 грн., що становлять предмет спору у даній справі, а відтак – суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 5  194,80 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач  вправі  до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних  вимог,  відмовитись  від  позову  або  зменшити  розмір позовних вимог. Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується позивачем. До прийняття відмови позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму  Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Тож, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД” звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі пені – 583,54 грн., 78,64 – 3 % річних та 633,10 грн. – інфляційних втрат; відмова позивача від позову в цій частині викладена в адресованій господарському суду письмовій заяві; позивачу відомі наслідки відмови від позову; за висновком суду, відмова від позовних вимог в цій частині не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД” від позову в частині стягнення пені у розмірі – 583,54 грн., 78,64 – 3 % річних та 633,10 грн. – інфляційних втрат та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат. Відповідно до п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що частиною другою статі 49 Господарського процесуального кодексу передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і вразі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Тож, враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс”    договірних зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД” судовий збір у розмірі 1 827, 00 грн. При цьому, враховуючи, що судовий збір у даному випадку сплачений за мінімальною ставкою, сума судового збору пропорційна розміру суми на яку відмовився позивач, поверненню не підлягає. Враховуючи наведене та керуючись п.п. 1-1, 4 ч. 1, ч. 3 ст. 80, ст.ст. 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ? УХВАЛИВ : 1. Припинити провадження у справі № 910/18581/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД”  до    Товариства з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс”  в частині стягнення основного боргу у сумі 5 194, 80 грн. 2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД” від позову в частині стягнення пені у розмірі – 583,54 грн., 78,64 – 3 % річних та 633,10 грн. – інфляційних втрат. 3. Припинити провадження у справі № 910/18581/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД”  до    Товариства з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс” в частині стягнення пені у розмірі 583,54 грн., 78,64 – 3 % річних та 633,10 грн. – інфляційних втрат. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Наутілус плюс” (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд.12, код ЄДРПОУ 31603718) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІТРЕЙД” (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14-Б, код ЄДРПОУ 38518542) судовий збір у розмірі 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. 5. Видати наказ. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.                  Суддя                                                                            Пригунова А.Б.