Постанова

від 30.09.2009 по справі б-39/76-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б-39/76-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 вересня 2009 р.                                                                                    № Б-39/76-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

         головуючого –Ткаченко Н.Г,

         суддів –Білошкап О.В.,

Катеринчук Л.Й.,

за участю представника ВАТ "ВіЕйБі Банк" – Кобець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" на постанову Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 р. у справі            № Б-39/76-08 за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель" про банкрутство, –

встановив:

У липні 2008 р. ТОВ "Бушель" звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25 липня 2008 р. порушено провадження  в справі про банкрутство ТОВ "Бушель" у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою цього ж суду від 12 серпня 2008 р. ТОВ "Бушель" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Юркова Д.М.

Не погоджуючись з прийнятою постановою,  ВАТ "ВіЕйБі Банк" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 р. та припинити провадження у справі про банкрутство, посилаючись на  те, що банк є кредитором боржника за кредитним договором  від 02.05.2007р., а процедура банкрутства боржника проведена з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представника ВАТ "ВіЕйБі Банк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 р. на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ТОВ "Бушель" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Юркова Д.М.

Вказана постанова мотивована тим, що боржник припинив свою господарську діяльність, має визнану кредиторську заборгованість в сумі 2 658,1 грн., при цьому активи, які можуть бути направлені на погашення кредиторської заборгованості, у повному обсязі у боржника відсутні.

Однак, з такими висновками  господарського суду погодитись не  можна, оскільки вони є передчасними та зробленими без врахування  особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується  власником.

Статтею  43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова суду  вказаним вимогам закону не відповідає.

Так, відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи  про банкрутство юридично особи, майна якої  недостатньо для задоволення вимого кредиторів, господарський суд визнає  боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора  можуть бути покладені  на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від  наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується в місячний строк  з дня публікації оголошення про визнання  боржника,  який ліквідується, банкрутом.

Обов'язки особи, що  прийняла рішення про припинення  юридичної особи встановлені ст. 105 ЦК України, зокрема, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо  виявлення  кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до  ч.3  ст. 110 ЦК України,  якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника  або визнання банкрутом.

Частиною 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

З матеріалів даної справи вбачається, що голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з порушенням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України. Крім того, у заяві про банкрутство ТОВ "Бушель" відсутні відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника, чи повідомлявся орган державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України, до заяви не додано  проміжного ліквідаційного балансу,  складеного відповідно до вимог  ст. 111 ЦК України.

Вказані   обставини та вимоги закону повинні бути виконані на момент звернення до суду  з заявою про  порушення справи про банкрутство, а також   перевірні   та з'ясовані судом  на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що господарським судом зроблено не було.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення  господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити  визнані судом вимоги кредиторів  не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, однак суд на них уваги не звернув і залишив без належної правової оцінки.

Також в матеріалах справи  відсутні належні докази щодо заборгованості  боржника перед кредиторами та докази, що підтверджують  неспроможність боржника    погасити  заборгованість.

Виходячи з викладеного,  колегія суддів Вищого господарського суду України  дійшла висновку про те, що  справа про банкрутство ТОВ "Бушель" була порушена безпідставно,  без  належного з'ясування  кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення кредиторів комісією з припинення юридичної особи і дотримання строків, передбачених ч. 4 ст. 105 ЦК України та належної перевірки та встановлення того факту,  що вартості майна боржника,  щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення  вимого кредиторів, у зв'язку з чим  у суду були відсутні правові підстави для визнання боржника банкрутом на підстав ст. 51 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин,  постанову Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 р. по справі про банкрутство ТОВ "Бушель" не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а провадження в справі –припиненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" задовольнити.

Постанову Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 р. у справі № Б-39/76-08 скасувати.

Провадження в справі № Б-39/76-08 припинити.

Державному реєстратору за місцем знаходження ТОВ "Бушель", Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, в'їзд Орешково, 5 ( код ЄДРПОУ 34446092),  внести до Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 р. у справі  про банкрутство  ТОВ "Бушель" № Б-39/76-08.

Головуючий: Ткаченко Н.Г.

Судді:Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.