Рішення

від 01.09.2015 по справі 918/720/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2015 р. Справа № 918/720/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Заступника прокурора Здолбунівського району в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод"

про стягнення заборгованості в сумі 181 652 грн. 44 коп.

за участі представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від органу прокуратури: Грицак Ю.М., посвідчення №032937 від 10.04.2015 року.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У липні 2015 року Заступник прокурора Здолбунівського району (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" про стягнення 164 892 грн. 12 коп. з яких: 156 618 грн. 49 коп. – заборгованість, 7 879 грн. 65 коп. - пеня та 393 грн. 98 коп. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог Прокурор зазначив, що відповідач на умовах Договору фінансового лізингу №17-09-92 бфл/143 від 01.04.2009р. користується сільськогосподарською технікою, однак, обумовлені Договором лізингові платежі не вносить, а тому існуючу заборгованість з урахуванням 3 % річних та нараховану за прострочення платежу пеню, просить суд стягнути у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.07.2015 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 31.07.2015 року

31.07.2015 року через відділ канцелярії суду Прокурором подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь ДП АТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 156 618 грн. 49 коп. основного боргу, 16 633 грн. 11 коп. пені та 831 грн. 64 коп. - 3% річних.

Вказана заява подана в порядку визначеному ст. 22 ГПК України, підписана уповноваженим представником, не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а відтак приймається судом.

31.08.2015р. через відділ канцелярії суду Прокурором подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь ДП АТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 156 618 грн. 49 коп. основного боргу, 23 841 грн. 86 коп. пені та 1 192 грн. 09 коп. - 3% річних.

Вказана заява подана в порядку визначеному ст. 22 ГПК України, підписана уповноваженим представником, не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а відтак приймається судом.

Таким чином нова ціна позову складає 181 652,44 грн.

В судовому засіданні 01.09.2015 року Прокурор підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.08.2015 року та наполягав на їх задоволенні.

Позивач та відповідач явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Проте, на адресу суду повернулись конверти, у яких відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: 35721, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Миротин, вул. Дружби, 88-а, надсилались ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи з відмітками відділення поштового зв'язку "по закінченню терміну зберігання" (а.с. 39-40, 52-53, 59-60). Крім того, з метою перевірки адреси відповідача , судом зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за яким відповідач не перебуває в процесі припинення та зареєстрований за вищезазначеною адресою вказаною в позовній заяві.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З огляду на зазначене, судом вжито всіх можливих заходів стосовно повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки чергове відкладення розгляду справи призведе до виходу за межі передбаченого ГПК граничного строку розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі вимог ст. 75 ГПК України без участі представника позивача та відповідача.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Національна компанія "Украгролізинг" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Племзавод" було укладено Договір фінансового лізингу №17-09-92 бфл/143 (далі Договір, а.с. (11-14), за яким Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору (п.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, Лізингодавець на письмове звернення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника Предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовується на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1904.

Згідно пункту 2.2. Договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами (далі-Акт), що укладається у 5-и автентичних примірниках.

У відповідності до пункту 2.3. Договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі Предмета лізингу встановлюються додатками до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу". Передача Предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Відповідно до пункту 3.4.3. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 8.1 Договору сторони обумовили, що Договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу на рахунок Лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", але не довше 10 років.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

08.09.2009р. додатковим Договором №1/987 до договору від 01 квітня 2009 року №17-09-92 бфл/143 сторони погодили кількість, ціну і вартість предмету лізингу, а також графік сплати лізингових платежів (а.с 15).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу Предмет Договору лізингу, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки: №1 від 21.09.2009 року, №2 від 16.11.2009 року, №3 від 16.11.2009 року, № 4 від 16.11.2009 року та №5 від 16.11.2009 року (а.с. 21-25).

Прокурор у позовній заяві зазначив, що згідно графіку сплати лізингових платежів, що є додатками (№№2.1, 4.1, 8.1, 10.1 до Договору №17-09-92 бфл/143) чергові платежі наступили 16.05.2015р. та 21.06.2015р. (за додатком №6.1 до договору №17-09-92 бфл/143) в загальній сумі 156 618 грн. 49 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За таких обставин, враховуючи, що наявність заборгованості в сумі 156 618 грн. 49 коп. по сплаті лізингових платежів обумовлених Договором, відповідачем не спростована та підтверджуються зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, Прокурор у поданій позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, згідно наданого останнім розрахунку (а.с. 64), просив суд стягнути з відповідача 23 841,86 грн. пені, а також 1 192,09 грн. 3% річних нарахованих за періоди: з 16.05.2015 року по 25.08.2015 року на суму заборгованості 120 099,94 грн. та з 22.06.2015 року по 25.08.2015 року на суму заборгованості 36 518,55 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до пункту 7.1. Договору сторони обумовили, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч зазначеним нормам, у встановлені умовами Договору строки своїх зобов'язань зі сплати лізингових платежів не виконав.

Подані позивачем розрахунки пені та період її нарахування перевірено судом та визнано їх обґрунтованими, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 23 841,86 грн. підлягають до задоволення.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних встановив, що останній є арифметично вірними та відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 192,09 грн. з відповідача є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора до ТОВ "Племзавод" про стягнення заборгованості по лізингових платежах в розмірі 156 618,49 грн., 23 841,86 грн. пені та 1 192,09 грн. 3% річних є обгрунтованми та підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову в розмірі 3 633 грн. 05 коп.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" (35721, Рівненська обл., Здолбунівський р-н., с. Миротин, вул. Дружби, 88-А, код ЄДРПОУ 34119126) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ 30401456) 156 618 (сто п'ятдесят шість тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 49 коп. заборгованості; 23 841 (двадцять три тисячі вісімсот сорок одну) грн. 86 коп. пені та 1 192 (одну тисячу сто дев'яносто дві) грн. 09 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" (35721, Рівненська обл., Здолбунівський р-н., с. Миротин, вул. Дружби, 88-А, код ЄДРПОУ 34119126) в доход Державного бюджету України 3 633 грн. 05 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "07" вересня 2015 року

Суддя Пашкевич І.О.