Рішення

від 09.09.2015 по справі 920/1023/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.2015 Справа № 920/1023/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку

“ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Дочірнього підприємства “Шосткаторф” державного

підприємства “Сумиторф”, м. Шостка, Сумська обл.

про стягнення 30383,05 грн.

Суддя Ю.О. Зражевський

Представники сторін:

від позивача: Прокопенко Н.В., довіреність № 2180-К-О від 03.07.2014 року,

від відповідача: не з'явився

за участю секретаря судового засідання Г.В. Завалій

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором б/н від 23.07.2013 в розмірі 30 383,05 грн., в тому числі: 15 709,55 грн. – заборгованість за кредитом, 8086,21 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4607,83 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1979,46 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував заявлені позовні вимоги.

Ухвали господарського суду від 07.07.2015 та від 26.08.2015 надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, яка є тотожною адресі, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: вул. Шевченко, буд.21, кв. 49, м. Шостка, Сумська область, 41100, ухвала від 07.07.2015 повернута поштою з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, ухвала від 26.08.2015 не повернута підприємством зв'язку.

За змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

До повноважень господарських судів не відноситься з'ясування фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013 відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування. Підписавши зазначену заяву, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору банківського обслуговування.

Згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/150605100112 від 05.06.2015 відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26005055009051.

Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою відповідача становлять договір банківського обслуговування.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Пунктом 3.2.1.1.16 Умов передбачено, що при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис”, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення оборотних коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Як зазначає позивач у позові, він у повному обсязі виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 22 000,00 грн.

Відповідно до розділу п. 3.2.1.4 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з пунктами 3.2.1.4.1, 3.2.4.1.2., 3.2.4.1.3, 3.2.1.4.1.4 Умов обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День пвповернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати (п. 3.2.1.4.9 Умов).

Згідно п. 3.2.1.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого договором, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення сум кредиту, відсотків за користування ним та комісії не виконав, у зв'язку з чим за останнім станом на 23.03.2015 утворилась заборгованість у сумі 25 775, 22 грн., яка складається з: 15 709,55 грн. – заборгованості по кредиту, 8086,21 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1 979,46 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов при порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пені, у % річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу . А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 3.2.1.5.4 Умов передбачено нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, відповідачу правомірно нараховано пеню в сумі 4 607,83 грн., оскільки її нарахування здійснено відповідно до умов договору та не суперечить чинному законодавству.

Матеріали справи свідчать, що позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензією № 30724SUS1S0DU від 13.02.2015р. про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 23.07.2013, про що свідчить опис вкладення до цінного листа від 01.03.2015, проте дана претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані докази, беручи до уваги те, що відповідач ані доказів сплати боргу по договору б/н від 23.07.2013, ані обґрунтованих заперечень не подав, заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 709,55 грн. заборгованості за кредитом, 8 086,21 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 979,46 грн. – заборгованості по комісії за користування кредитом та 4 607,83 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також згідно Закону України “Про судовий збір” та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Шосткаторф” Державного підприємства “Сумиторф” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 21, кв. 49, код 30425168) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 15 709,55 грн. заборгованості за кредитом, 8 086,21 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 979,46 грн. – заборгованості по комісії за користування кредитом, 4 607,83 грн. пені та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 11.09.2015р.

Суддя Ю.О. Зражевський