Постанова

від 09.09.2015 по справі 910/14211/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа№ 910/14211/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання: Гірчак Г.Л.

за участю представників:

від прокуратури: Атаєва Д.К., посвідчення №027469 від 24.07.2014р.;

від позивача 1: Зуєва К.Д., представник за довіреністю №9/1-9-13 від 23.01.2015 року;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача 1: Васильківська В.Є., представник за довіреністю №286 від 24.07.2015р.;

від відповідача 2: Бондар М.В., представник за довіреністю №39 від 09.10.2014р.;

від відповідача 3: Бачинська А.Ю., представник за довіреністю від 15.06.2015р.; Ісаєнко О.В., представник за довіреністю від 15.06.2015р.;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Артбуд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову

у справі №910/14211/15 (суддя: Спичак О.М.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:

1) Міністерства освіти і науки України

2) Міністерства культури України

до 1) Фонду державного майна України

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Артбуд"

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача 1:

1)Державна наукова установа "Інститут технологій і змісту освіти";

2)Державне підприємство "Об'єднання по торгівлі та постачанню";

про визнання недійсними наказів, договорів оренди та купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі №910/14211/15 заяву Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Застосовано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилі приміщення загальною площею 691,60 кв.м., розташовані по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві та зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Артбуд" (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, код ЄДРПОУ 37508507). В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із заходами забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Артбуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/14211/15 та відмовити в задоволенні заяви Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів забезпечення позову.

У доводах апеляційного оскарження скаржник вказував, що судом першої інстанції неповно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені судом першої інстанції, не відповідають обставинам справи та вжиті з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи №910/14211/15 між суддями від 20.08.2015р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.) прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Артбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/14211/15 до провадження та призначено її розгляд справи на 09.09.2015р.

У судове засідання 09.09.2015р. представники позивача 2 та третіх осіб не з'явились. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Крім того, явка представників сторін та третіх осіб не визнавалася обов'язковою. Разом з тим, будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім в даному судовому засіданні від учасників судового процесу до суду не надійшло.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, разом з тим, явка судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті викладених у ній доводах у судовому засіданні 09.09.2015р. за відсутності представників позивача 2 та третіх осіб.

09.09.2015р. у судовому засіданні представники відповідача 3 підтримали доводи апеляційного оскарження, просили суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/14211/15 та відмовити в задоволенні заяви Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів забезпечення позову.

09.09.2015р. у судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав доводи апеляційного оскарження.

09.09.2015р. у судовому засіданні представник відповідача 2 підтримав доводи апеляційного оскарження.

09.09.2015р. у судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

09.09.2015р. у судовому засіданні представник позивача 1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі №910/14211/15 заяву Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Застосовано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилі приміщення загальною площею 691,60 кв.м., розташовані по вул. Сагайдачного, 37 у м. Києві та зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Артбуд", а в іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову частково, місцевий господарський суд зазначав, що заходи до забезпечення позову не суперечать вимогам законодавства, а вжиття їх по справі є доцільним і обґрунтованим.

Утім, суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підстави забезпечення позову наведені в ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Перелік заходів до забезпечення позову наведений в ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 року № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів забезпечення позову відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України є утруднення чи неможливість виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Колегія суддів вважає, що вжитий захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно фактично тотожний задоволенню позовних вимог.

Судова колегія виходить з того, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно полягає, як у накладенні заборони розпоряджатися майном, так і в обмеженні права ним користуватися. Фактично відповідач 3 в результаті застосування такого заходу забезпечення позову позбавлений можливості повноцінно користуватися своїм майном, що належить йому на праві власності, в тому числі передавати його в оренду з метою отримання доходу, а також утримувати майно у належному і безпечному для інших осіб фізичному стані.

Судова колегія не вважає адекватними заявленим вимогам вжиті судом першої інстанції заходи по їх забезпеченню у вигляді арешту майна, адже повинен бути застосований такий захід забезпечення позову, який би не порушував права власника майна.

Тож арешт майна означає неправомірну заборону товариству здійснювати господарську діяльність, включаючи право на управління господарським товариством, що фактично означає блокування господарської діяльності останньої і до того ж не є адекватними заявленим немайновим вимогам.

Колегія суддів вважає, що даний захід до забезпечення позову має наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання та може призвести до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Водночас, слід зазначити, що доказів наявності у відповідача 3 наміру, як то - реалізації майна чи підготовчих дій до його реалізації, або укладення договорів поруки чи застави тощо, прокурором не надано.

При цьому, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд міг застосувати інший захід забезпечення позову у даному спорі, який би був адекватним заявленим вимогам та яким би було дотримано баланс інтересів сторін спору.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції не зазначено при оцінці яких саме доказів та встановленні яких саме обставин визнано доцільним вжити заходи до забезпечення позову, апеляційний суд дійшов висновку про неповне дослідження місцевим судом обставин справи та необґрунтоване застосування заходів забезпечення позову до відповідача 3.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Артбуд" судова колегія визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/14211/15 - скасуванню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Артбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/14211/15 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/14211/15 скасувати.

3.В задоволенні заяви Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №910/14211/15 відмовити.

4.Матеріали справи №910/14211/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.В. Чорна

Л.Г. Смірнова