Рішення

від 07.10.2009 по справі 13/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/282

07.10.09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Підприємство "ДАКМАС"

до   Закритого акцонерного товариства "Лігобуд"    

про стягнення 198 687,31 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.,

Представники:

від позивача – Науменко О.А. дов. № б/н від 10.08.09,

від відповідача –не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ

12.08.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче Підприємство "ДАКМАС" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Закритого акцонерного товариства "Лігобуд" боргу, пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 198 687,31 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач-підрядник вказав на невиконання відповідачем-замовником зобов'язання за договором підряду в частині оплати виконаних і прийнятих робіт на суму 128233,62 грн. внаслідок чого у останнього виникло додаткове зобов'язання сплатити пеню, три відсотки річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.09 порушено провадження у справі №13/282, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 10.09.09.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.09 розгляд справи відкладено на 07.10.09, через неявку представника відповідача та часткове виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі позивачем.

В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог та просив зменшити суму основного боргу на 15000,00 грн., крім того підтримав позовні вимоги повністю і з підстав викладених у позовній заяві з посиланням на умови договору та приписи законодавства просили позов задовольнити повністю.

Крім того, представник позивача зазначив, що інших спорів між сторонами по виконанню договору підряду не має.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адресу вказану у позовній заяві та довідці(витягу) з ЄДРПОУ: м. Київ, бульв. Перова, 13/2.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

02.04.07 між сторонами укладений договір підряду №119/2в, додаткові угоди №119/2/1 від 08.06.07, № 119/2/2 від 25.09.07 на виконання вогнегасних робіт, відповідно до умов якого позивач зобов'язався в межах твердої договірної ціни на свій ризик і власними та/або залученими силами виконати вогнегасну обробку металевих конструкцій горищно-мансардного приміщення секції № 1 на об'єкті «Будівництво житлового будинку по вул. Павловській, 11/46 в Шевченківському районі м. Києва»- з метою досягнення межі вогнестійкості R 45 хвилин, а відповідач зобов'язався оплатити вартість виконуваних робіт в порядку і строки, передбачені законодавством(п.1.1).

Відповідно до п.4.1 договору та пункті 4 додаткових угод та Додатку № 1 ціна договору  визначається відповідно до Кошторису на виконання робіт і становить 155059,20 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору та п. 8 додаткових угод робота сплачується згідно актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість робіт (форма № КБ-3) з фактичні обсяги виконаних робіт.

Згідно до п.3.1 договору перед початком робіт замовник повинен перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі 50% від суми Договірної ціни.

Основні роботи повинні бути виконані протягом двадцяті робочих днів з дня отримання авансу.(п. 3.2)

Відповідно до п. 2.2.4 договору замовник проводить оплату робіт, виконаних підрядником не пізніше 3-х банківських днів з дати підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в).

Відповідно до п.5.2 Договору відповідач за несвоєчасне проведення розрахунків сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки.

Між сторонами у справі виникли правовідносини будівельного підряду.

Виконання позивачем взятих на себе зобов'язань підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за червень 2007 р. на суму 45307,20 грн., № 2 за липень 2007 р. на суму 41685,00 грн., № 3 за листопад 2007 р. на суму 68094, 00 грн., № 4 за грудень 2007 р. на суму 66961,20 грн. та № 1 за січень 2008 р. на суму 67224,00 грн. на загальну суму 289244,40 грн., вартість яких засвідчена відповідними довідками форми КБ-3 (копії яких залучені до матеріалів справи).

Договір, акти приймання виконаних робіт та довідки форми КБ-3 підписані представниками сторін їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Акти підписані без застережень і зауважень.

Між позивачем та відповідачем у лютому 2008 року проведено акт звіряння розрахунків, у якому зазначено що станом на 19.02.08 р. заборгованість відповідача складала 129587,10 грн.

Як стверджує позивач, відповідачем після складення акту звіряння розрахунків ще частково проведено оплату за виконані підрядні роботи, зокрема і після порушення провадження у справі на суму 15000,00 грн., як вбачається з заяви позивача про уточнення позовних вимог. Таким чином відповідач сплатив за виконані підрядні роботи на загальну суму 171965,20 грн. що підтверджено банківською випискою позивача.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість Закритого акцонерного товариства "Лігобуд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче Підприємство "ДАКМАС" з урахуванням вартості генпідрядних послуг становить 113233,62 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт (п.2.2.4), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору,  за виконані підрядні роботи розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 113233,62  грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 113233,62 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрат у сумі 16305,32 грн., три відсотки річних у сумі 5987,90 грн., пеню у сумі 48160,47 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 5987,90 грн. та втрати від інфляції в сумі 16305,32 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).        

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи позивачу стало відомо про порушення його права у лютому 2008 р. та саме з лютого почався строк позовної давності встановленої до вимоги про стягнення пені, проте позовна заява була подана позивачем до Господарського суду м. Києва 12 серпня 2009 р., тобто після спливу строку позовної давності, встановленої для вимог про стягнення пені.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).     

З огляду на викладене, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 48160,47грн. слід відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акцонерного товариства "Лігобуд" (02139, м. Київ, бульвар Перова, 13/2, код ЄДРПОУ 25273532), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Підприємство "ДАКМАС" (08132, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 64, код ЄДРПОУ 34276228) 113233 (сто тринадцять тисяч двісті тридцять три) грн. 62 коп. основного боргу, 16305 (шістнадцять тисяч триста п'ять) грн. 32 коп. –збитків від інфляції, 5987 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 90 коп. –3% річних,  1355 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) грн. 27 коп. витрат по сплаті державного мита та 80 (вісімдесят) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

     СуддяІ.Д. Курдельчук