Рішення

від 29.09.2009 по справі 4330-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4330-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2009Справа №2-15/4330-2009

За позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 15  ідентифікацій код 14333937) в особі Кримського територіального управління Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 9/7).

До відповідача Приватного підприємства «Банк послуг «Лукфор» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського, 14  ідентифікаційний код 35814467)

Про стягнення  837, 88   грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                                  представники:

Від позивача – Волокітіна С.В., довіреність б/н від 23.07.2009р. у справі.

Від відповідача – не з'явився

         Обставини справи: Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв'язок” особі Кримського територіального управління Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»  звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі Кримського територіального управління ЗАТ «Український мобільний зв'язок» з позовом до Приватного підприємства «Банк послуг «Лукфор»  про стягнення 837, 88 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе за договорами № 4285900/1.11945672, № 4285901/1.11945672 та № 4285926/1.11945672 від 06.06.2008 р. зобов'язань по своєчасній та повній оплаті наданих позивачем послуг мобільного зв'язку, у зв'язку з чим заборгованість Приватного підприємства «Банк послуг «Лукфор» перед Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв'язок” складає 837, 88  грн.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить поштове повідомлення у матеріалах справи (а.с. 23).

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

06.06.2008 р. між Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв'язок” (UMC) (Оператор) (позиач) та Приватним підприємством «Банк послуг «Лукфор» (Абонент) (відповідач)  були укладені договори  № 4285900/1.11945672, № 4285901/1.11945672 та № 4285926/1.11945672.

Пунктом 1.1 вказаного Договору передбачено, що  UMC згідно з цим Договором надає Абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.

Відповідно до пункту 3.1 Договору нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявним в Абонента телефонами.

Пунктом 3.3 Договорів передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов'язки за договором належним чином та надані послуги телефонного зв'язку. Проте, оплата за надані послуги Приватним підприємством «Банк послуг «Лукфор» здійснювалась не в повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за послуги зв'язку перед ЗАТ «Український мобільний зв'язок» згідно укладеного Договору станом на 01.03.2009 р. складає 837,88 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач  не надав суду доказів оплати ним заборгованості у розмірі 837,88  станом на 01.03.2009 р. за надані позивачем послуги, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договорами № 4285900/1.11945672, № 4285901/1.11945672 та № 4285926/1.11945672  від 06.06.2008 р., через що  вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства «Банк послуг «Лукфор»  заборгованості у розмірі 837,88  грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Банк послуг «Лукфор» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського, 14  ідентифікаційний код 35814467) на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937, п/р 26008526 АППБ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ МФО 300335) в особі Кримського територіального управління ЗАТ «Український мобільний зв'язок» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Самокіша, 9/7) заборгованість за послуги мобільного зв'язку в розмірі 837,88 грн., 102 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.