Рішення

від 30.09.2009 по справі 4439-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4439-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2009Справа №2-27/4439-2009

За позовом – ТОВ "Керченський стрілочний завод", м. Керч, вул.. В. Бєлік, 12

До відповідача - Приватного підприємства "Жилтехпромцентр", м. Керч, вул.. Парахіна, б. 36

За участю третьої особи - Виконавчий комітет Керченської міської ради, м. Керч, вул.. Кірова, 17.

Про стягнення 119 499,84 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

При секретарі Пономаренко Н.О

.

                                представники:

Від позивача –   Ісікова, дор. у справі.      

Від відповідача  -  не з'явився.  

Від третьої особи -   не з'явився.   

  Сутність спору:   

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача,  та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за відвантажену продукцію – 119499,84 грн., також просить стягнути судові витрати.  

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків щодо сплати отриманої від позивача продукції.

Позивач заявою від 31.08.2009 р. уточнив реквізити сторін.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що замовником виготовленої  продукції і забовязаною стороною у даному випадку  є виконавчий комітет  Керченської міської ради, а не відповідач по справі. Відповідач в спірних правовідносинах  виступає лише як третя особа. Однак відповідач повідомив про те, що  після укладення між  виконавчим комітетом  Керченської міської ради і  позивачем по справі відповідного договору, на відповідача  буде покладено забовязання отримати вже  виготовлену продукцію та сплатити її вартість.

На підставі викладеного вважає,  що  він є  неналежним відповідачем по справі.

У зв'язку з тим, що відповідач наполягає на тому, що продукція відвантажена йому по листу - замовленню Виконавчого комітету Керченської міської ради вих.. № 02-12/1008 від 18.06.08р., суд вирішив залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та представив витребувані судом документи.

Відповідач явку представника не забезпечив, телеграмою від 30.09.2009 р. просить справу слуханням відкласти в зв'язку з  хворобою  представника.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Третя особа явку представника не забезпечила, пояснень  по справі не представила, про час та місце розгляду справи була сповіщена  належним чином.              

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представника  позивача,  суд  

встановив:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1  ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач  по справі  звернувся до позивача з  листами про відпуск продукції, а саме: листом вих.. №48 від 13.08.2008 р. просив відпустити чавунні  огорожі у кількості 30 штук, відповідно до листа вих.. №78 від 29.08.2008 р. просив відпустити чавунні огорожі у кількості 34 штук та відповідно до листа вих.. №47 від 08.08.2008 р. просив відпустити прапороутримачі у кількості 12 штук. Вказану  продукцію відповідач  просив  відпустити без попередньої оплати, оплату гарантував в подальшому.

У виконання вказаних замовлень, позивач поставив відповідачу вказану продукцію, а саме: відповідно до витратної  накладної №49 від 13.08.2008 р. секції огорожі у кількості 30 штук на суму  54432,00 грн. ( підстава листи №№02-12/1008 від 18.06.2008 р., 23.01-23/431а );  відповідно  до  витратної  накладної №53 від 29.08.2008 р. секції огорожі у кількості 34 штук на суму  61689,60 грн. ( підстава листи №№02-12/1008 від 18.06.2008 р., 23.01-23/431а від 25.06.2008 р. );  відповідно до витратної  накладної №56 від 09.09.2008 р.  прапороутримачі у кількості 12 штук на суму  3378,24 грн. ( підстава листи 23.01-21/596  від 08.09.2008 р., №47 від 08.09.2008 р. ).

Вказані втратні накладні підписані  представниками обох сторін.

На підставі  вказаного, позивачем було надіслано відповідачу наступні  рахунки  -  фактури: №05/152 від 13.08.2008 р. на суму 54432,00 грн., №05/160 від 29.08.2008 р. і №05/164 від 09.09.2008 р. на суму 3378,24 грн.

Однак сплата  за поставлену продукцію  відповідно до виставлених рахунків відповідачем проведена не була, в зв'язку з  чим позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія вих.. №01/673 від 24.10.2008 р., яка була залишена без задоволення.

При таких обставинах, су дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, виходячи  з  наступних  підстав.  

Відповідач вказує на той факт,  що замовником виготовленої  продукції і забовязаною стороною у даному випадку  є виконавчий комітет  Керченської міської ради, а не відповідач по справі. Відповідач в спірних правовідносинах  виступає лише як третя особа. Однак відповідач повідомив про те, що  після укладення між  виконавчим комітетом  Керченської міської ради і  позивачем по справі відповідного договору, на відповідача  буде покладено забовязання отримати вже  виготовлену продукцію та сплатити її вартість.

При цьому відповідач посилається на лист третьої особи по справі від 18.06.2008 вих. №02-12/1008,  відповідно до якого третя особа просила позивача виготовити 200 п/м чавунної огорожи та на листи Управління житлово -  комунального господарства м. Керч від 25.06.2008 р. вих.. №23.01-21/413 – а з  проханням відпустити металеві ротки огорожі у кількості 200 м.п. і від 08.09.2008 р. №23.01-21/596 з  проханням відпустити раніш замовлені флагштоки у кількості 100 шт.

Відповідно до ст.. 1 вказаного Закону первинний документ - документ,  який  містить  відомості  про господарську операцію та підтверджує її здійснення.  

Відповідно до п. 2. ст.. 9 вказаного Закону первинні  та  зведені  облікові  документи   можуть   бути складені  на  паперових  або  машинних  носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;  назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та  обсяг  господарської   операції,   одиницю   виміру господарської операції; посади осіб,   відповідальних   за  здійснення  господарської операції і правильність її оформлення;     особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт поставки вказаної продукції саме відповідачу, а не яким -  небудь іншим особам,  підтверджується наявними в матеріалах справи вищевказаними втратними накладними.

Вказане підтверджується також  податковими накладними №1304 від 13.08.2008 р., №1375 від 29.08.2008 р. і №1492 від 09.09.2008 р., в який продавцем зазначено позивача , а покупцем відповідача по справі.  

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.  

Факт отримання саме  відповідачем продукції від позивача підтверджується також наявними в матеріалах справи  довіреностями №993611 від 13.08.2008 р., №993638 від 08.08.2008 р. і №993628 від 29.08.2008 р., які були  видані   представнику відповідача   на отримання від позивача вищевказаної продукції.  

Таким чином,  факт здійснення господарських  операцій щодо купівлі -  продажу  вищевказаної продукції  саме  між сторонами по справі підтверджується вищевказаними первинними документами та судом вважається доведеним.   

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527  ЦК України  боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.  Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК  України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак відповідач доказів сплати отриманої  продукції  у розмірі 119499,84  грн. суду на момент розгляду справи не представив.  

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи,  позовні вимоги підлягають  задоволенню у повному обсязі.  

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити.

     2.   Стягнути з  приватного підприємства "Жилтехпромцентр", м. Керч, вул.. Парахіна, б. 36, ( р/р 26003500491251 в КО АКБ УСБ, м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 35014771 )   на користь  товариства з  обмеженою відповідальністю  "Керченський стрілочний завод", м. Керч, вул.. В. Бєлік, 12, ( р/р 2600931 у відділенні в м. Керч Філії ЗАТ «ПУМБ», м. Севастополь, МФО 308092, ЗКПО 31929136 ) заборгованість по основному боргу   у розмірі  119 499,84 грн.,  2700,00 грн. державного мита і 315,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.