Рішення
від 12.10.2009 по справі 29/44 (59/166-09)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/44 (59/166-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

12.10.09                                                                                Справа№ 29/44 (59/166-09)

За позовом: Первинної профспілкової організації державного підприємства заводу "Електроважмаш", м. Харків,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" (надалі –Банк), м. Львів,

про: зобов'язання виконати платіжні доручення про перерахування коштів та стягнення 2'883,51 грн. пені.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Літвінова А.С. -  дов. від 20.09.2009 р.,

відповідача:Мартинюк С.В. –дов. від 02.04.2009 р. №309-1902.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Первинної профспілкової організації державного підприємства заводу "Електроважмаш" до відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" про стягнення 2'883,96 грн. Ухвалою від 20.08.2009 р. заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.09.2009 р. Розгляд справи відкладено на 28.09.2009 р., в судовому засіданні оголошено перерву до 12.10.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач всупереч умовам договору банківського рахунку та нормам чинного законодавства не виконав платіжних доручень позивача. У зв'язку з цим позивач просить зобов'язати відповідача виконати ці платіжні доручення та стягнути з нього 2'883,51 грн. пені за порушення умов Договору.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. Пояснив, що банк не може виконати платіжні доручення через недостатню кількість коштів на кореспондентському рахунку. Крім того, постановою правління Національного банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У зв'язку з цим вважає вимоги позивача в період дії мораторію необґрунтованими.

В судове засідання 12.10.2009 р. позивачем подано пояснення на відзив на позовну заяву, вважає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не стосується позовних вимог, оскільки у банку нема грошового зобов'язання. Пеня ж установлена сторонами в договорі за неналежне виконання наданих послуг.

В судовому засіданні 12.10.2009 р. відповідач заявив, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір банківського рахунку від 10.10.2008 р. (надалі –Договір банківського рахунку). За умовами Договору банк відкриває клієнту поточний мультивалютний рахунок №2600081170 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх правил Банку.

Позивач подав до Банку платіжні доручення №ПлА-000012 від 26.01.2009 р., №ПлА-000023 від 30.01.2009 р. про перерахування коштів у сумі 288'351,85 грн. на рахунок в іншому банку. Зазначені платіжні доручення Банком прийнято до виконання.

Як убачається з довідки Банку №04 від 04.02.2009 р. поточний рахунок позивача закрито 02.02.2009 р.

Постановою Правління Національного банку України від 16.04.2009 р. №229 "Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві "Селянський комерційний банк "Дністер" Банку призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 17.04.2009 до 16.10.2009 р.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Спір, що виник між сторонами, стосується виконання відповідачем узятих на себе зобов'язань за Договором банківського рахунку.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції як відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.

Укладений Договір банківського рахунку є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.

Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 341 ГК України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Отже, за усіх обставин позивач є власником грошових коштів на рахунку і його право власності в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України є непорушним.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно із пунктом 8.1. статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 2.3.5 Договору банківського рахунку Банк узяв на себе обов'язок виконувати належним чином оформлені розрахункові документи клієнта (позивач у справі), якщо вони надійшли протягом операційного часу. Таким чином, сторонами не погоджено особливого строку виконання розрахункових документів Банком.

Стаття 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Підставою звернення позивача до суду з цим позовом стало невиконання відповідачем умов договору та порушення наведених правових норм, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами в силу укладення між ними договору банківського рахунку, та встановлюють заборону на обмеження права позивача розпоряджатися своїми грошовими коштами на власний розсуд.

Як встановлено судом, Банк не виконав прийняті до виконання платіжні доручення №ПлА-000012 від 26.01.2009 р., №ПлА-000023 від 30.01.2009 р. на загальну суму 288'351,85 грн. Невиконання розрахункових документів позивача зумовлено постановою Правління Національного банку України від 16.04.2009 р. №229 "Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві "Селянський комерційний банк "Дністер", якою призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців.

Відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Стаття 1 названого Закону визначає, що мораторієм є зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Аналіз положень ст. ст. 190, 509 ЦК України свідчить, що майновим зобов'язанням є зобов'язання боржника передати кредитору майно (річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки) або сплатити певну грошову суму на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Таким чином, Банк не має перед позивачем майнових обов'язків в частині виконання Договору банківського рахунку, він має обов'язок надати позивачу послуги з розрахунково-касового обслуговування. Відтак позовна вимоги позивача стосується зобов'язання Банку виконати умови договору щодо здійснення поточних операцій з розпорядження власними (що належать позивачу) коштами, тобто вимагає надати послуги, за які, в силу договору, саме позивач сплачує відповідачу певну комісійну винагороду.

Окрім того, частина 4 ст. 85 названого Закону встановлює, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на обов'язки Банку щодо розрахунково-касового обслуговування позивача, а тому вимоги позивача в частині зобов'язання Банку виконати платіжні доручення №ПлА-000012 від 26.01.2009 р., №ПлА-000023 від 30.01.2009 р. на загальну суму 288'351,85 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пунктів 32.1., 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Пунктом 3.2 Договору банківського рахунку передбачено, що за несвоєчасне чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі 0,01% несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 1% суми переказу.

За таких обставин суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 2'883,51 грн. пені за порушення умов Договору банківського рахунку обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" (адреса: вул. Переяславська, 6а, м. Львів, 79017; код ЄДРПОУ 19159542) виконати платіжні доручення первинної профспілкової організації державного підприємства заводу "Електроважмаш" (адреса: пр. Московський, 299, м. Харків, 61089; код ЄДРПОУ 22616428) №ПлА-000012 від 26.01.2009 р. на суму 288'349,63 грн., №ПлА-000023 від 30.01.2009 р. на суму 2,22 грн. та перерахувати кошти, зазначені в цих платіжних дорученнях, на рахунок первинної профспілкової організації державного підприємства заводу "Електроважмаш" (адреса: пр. Московський, 299, м. Харків, 61089; код ЄДРПОУ 22616428) №26009835946471, відкритий у АКБ "Укрсоцбанк".

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" (адреса: вул. Переяславська, 6а, м. Львів, 79017; код ЄДРПОУ 19159542) на користь первинної профспілкової організації державного підприємства заводу "Електроважмаш" (адреса: пр. Московський, 299, м. Харків, 61089; код ЄДРПОУ 22616428) 2'883,51 грн. пені, 187,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 312,50 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 12.10.2009 р., за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.10.2009 р.

    

Суддя                                                                                             Синчук М.М.        

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення12.10.2009
Оприлюднено16.10.2009
Номер документу5008850
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —29/44 (59/166-09)

Рішення від 12.10.2009

Господарське

Господарський суд Львівської області

Синчук М.М.

Ухвала від 08.09.2009

Господарське

Господарський суд Львівської області

Синчук М.М.

Ухвала від 28.09.2009

Господарське

Господарський суд Львівської області

Синчук М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні