Рішення

від 06.10.2009 по справі 40/226-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/226-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2009 р.                                                            Справа № 40/226-09

вх. № 6999/4-40

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Двінська Е.С., дов. від 27.01.2009 року  відповідача - Петленко Т.С., дов. № 87 від 04.03.2009 року

розглянувши справу за позовом Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М", с. Бурилове  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України", м. Харків  

про стягнення 103258,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 88000,00 грн. основного боргу, 12698,50 грн. інфляційних витрат, 2560,44 грн. три процентів річних за договором № 41/11 від 30 травня 2008 року про відшкодування прямих збитків власнику земельної ділянки.

Представник позивача у судовому засіданні 16 вересня 2009 року підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 16 вересня 2009 року проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову, оголосив усне клопотання про перенесення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 16 вересня 2009 року проти клопотання відповідача про перенесення розгляду справи не заперечує.

У судовому засіданні 16 вересня 2009 року клопотання відповідача про перенесення розгляду справи було задоволено та оголошено перерву до 06 жовтня 2009 року до 11 годин.

06 жовтня 2009 року судове засідання було повновлено та продовжено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

30 травня 2008 року між Приватним сільськогосподарським виробничим підприємством "Рутенія-М" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України" (відповідачем) укладено договір № 41/11 про відшкодування прямих збитків власнику земельної ділянки. Згідно умов договору, сторони дійшли згоди про встановлення для позивача обмеження у використанні належної йому земельної ділянки, загальною площею 100 га. Обмеження у використанні земельної ділянки полягало в тому, що позивач в період з 30 травня 2008 року по 15 серпня 2008 року зобов'язався не здійснювати посів соняшника товарного.

За виконання позивачем умов зазначеного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України" зобов'язалося сплатити 175 000,00 гривень в наступному порядку: до 10 червня 2008 року - 87 000,00 грн. ;до 01 вересня 2008 року - 88 000,00 грн.

Відповідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та законодавства.

Позивач повністю виконав умови договору, та не проводив посів товарного соняшника у зазначені договором строки, але Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України" виконало свої обов'язки за Договором не в повному обсязі, а саме: 02 червня 2008 року перерахував 30 000,00 грн.; 03 червня 2008 року перерахував 30 000,00 грн.; 04 червня 2008 року перерахував 15 000,00 грн.; 05 червня 2008 року перерахував 12 000,00 грн. Загальна сума перерахованих відповідачем по Договору коштів становить 87 000,00 грн. Здійснення зазначених вище платежів підтверджується банківськими виписками з рахунка позивача.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України" за Договором складає 88 000,00 грн., які відповідач зобов'язався сплатити в термін до 01 вересня 2008 року.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

28 квітня 2009 року позивач отримав гарантійний лист від Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України", згідно якого останній зобов'язався сплатити, в тому числі, і заборгованість за Договором № 41/11 від 30 травня 2008 року в період до 31 жовтня 2009 року. Ця умова суперечить пункту 7 Договору та нормам Цивільного кодексу України, оскільки статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна із сторін повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором № 41/11 від 30 травня 2008 року індекс інфляції складає суму у розмірі 12698,50 грн, а сума трьої процентів річних складає   2560,44 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 193 Господасрького кодексу України, статтями 11. 14, 203, 525, 526, 612, 625, 638 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Сади України" (61170, м. Харків,  вул. Академіка Проскури, 1, розрахунковий рахунок 26002001304268 в філії ЗАТ "ОТП Банк", м. Харкова, МФО 350750, код ЄДРПОУ 20212313) на користь Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" (55150, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Бурилово, вул. Садова, 39, поточний рахунок 26001122781 в "Райффайзен банк Аваль" МФО 380805, код ЄДРПОУ 32093761) - 88000,00 грн. основного боргу, 12698,50 грн. інфляційних витрат, 2560,44 грн. трьох процентів річних, 1032,60 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 12.10.2009 року.

Суддя