Рішення

від 06.10.2009 по справі 1/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/242

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.10.09 р.                                                                                     Справа № 1/242                               

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк” м. Львів вособі Донецької філії

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс”

м. Донецьк

                             2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані” м. Донецьк

про стягнення 1 106 388,70 дол. США та 1 049 930 грн. 39 коп.

Суддя                                         З.П. Азарова

Представники

Від позивача: Самойленко С.О. –представник

Від відповідачів: 1. не з'явився

                              2. не з'явився

В засіданні брали участь

Відкрите акціонерне товариство „КРЕДОБАНК” м. Львів в особі Донецької філії ВАТ „КРЕДОБАНК” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліга Ресурс”,  Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк Фьюіл компані” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 1 000 000, 00 дол. США, відсотків у сумі 106 388, 70 дол. США, комісійної винагороди у сумі  5 825 грн. 00 коп., пені у сумі 61 336 грн. 91 коп., упущеної вигоди у сумі 70 837 грн. 62 коп., штрафу у сумі 911 930  грн. 86 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: кредитний договір № 1Ю-204 від 18.06.2008р., додаткові договори №№ 1 від 29.09.2008р., 2 від 14.01.2009р., 3 від 05.03.2009р., 4 від 03.08.2009р. до вказаного договору, договір поруки від 18.06.2008р., додатковий договір від 14.01.2009р. до вказаного договору, додаткову угоду від 03.08.2009р. до вказаного договору, меморіальні валютні ордери №№ 192636 від 26.06.2008р., 208385 від 03.07.2008р., листи № 01-16/354 від 02.02.2009р., № 14/1-37/09 від 05.01.2009р., 14/1-3813/09 від 01.04.2009р., 14/1-6869/09 від 01.07.2009р., претензії №№ 01-16/1682 від 03.06.2009р., 01-16/1683 від 03.06.2009р., 01-16/1911 від 03.07.2009р., 01-16/1914 від 03.07.2009р., 01-16/2242 від 04.08.2009р., 01-16/2244 від 04.08.2009р., договори застави товарів в обігу від 18.06.2008р. та від 29.09.2008р., меморіальні ордери №№ 192583 від 26.06.2008р., 208589 від 03.07.2008р., 310778 від 30.09.2008р., акти перевірки заставленого майна від 02.02.2009р., від 11.06.2009р., від 12.03.2009р., розрахунок позову.

В судове засідання 17.09.2009р. відповідачі не з'явилися. Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено, незважаючи на те, що доказів в обґрунтування клопотання не було надано. Розгляд справи був відкладений.

Однак, у наступне судове засідання вказаний відповідач не з'явився, відзив не надав, але знову заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання залишено судом без задоволення, оскільки в його обґрунтування не надані будь-які докази і суд вважає, що такі дії відповідача направлені на зволікання розгляду справи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані” в судове засідання не з'явився, не скористався своїм правом на захист інтересів, відзив не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 18.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Кредобанк” (банком, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” (позичальником, відповідачем 1) був укладений кредитний договір № 1Ю-204, відповідно до якого банк зобов'язався надати у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 1 000 000, 00 дол. США, а позичальник зобов'язався повернути кредит до 27.05.2013р. згідно графіку: починаючи з 13-го по 59-й місяці кредитування по 20 800,00 дол. США (47 траншів); протягом 60-го місяця кредитування – 22 400,00 дол. США (1 транш), сплатити проценти за користування кредитом з процентною ставкою Libor03+11,0 % річних та комісії.

Згідно з пунктом 4.2 договору для розрахунку річних обирається з-місячний Libor і на день укладення договору вона становить 2,77 % річних.

Відповідно до пункту 9.3.6 договору позичальник зобов'язаний починаючи з 01.07.2008р. проводити щомісячно не менше 90,0 % загального грошового обороту по поточних рахунках, відкритих у Донецькій філії ВАТ “Кредобанк”, а пунктом 2.1.4 договору визначено, що в разі невиконання вимог, передбачених пунктом 9.3.6 договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2 % річних вище діючої, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду (лютий-квітень, травень-липень, серпень-жовтень, листопад-січень) на наступний період. Листом № 01-16/354 від 02.02.2009р. банк повідомив позичальника про встановлення з 01.02.2009р. відсоткової ставки по кредиту, яка більше діючої на 2 % річних, у зв'язку з тим, що позичальником були порушені умови вищезазначеного пункту.

Пунктом 4.4 договору закріплено, що позичальник сплачує проценти у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти, а пунктом 4.5 договору передбачено, що у випадку повного повернення кредиту (повернення його останньої частини) позичальник зобов'язаний одночасно сплатити проценти, нараховані за останній місяць (частину останнього місяця) користування кредитом, незалежно від настання терміну його повернення.

Згідно з пунктом 4.1.3 договору позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом у розмірі 750 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 6.2 договору позичальник зобов'язався самостійно надавати банку фінансово-економічні, планові та звітні дані, розрахунки, бухгалтерські документи, звіти та інші матеріали, що характеризують фінансовий стан позичальника у строки: річна звітність – протягом 3-х днів після подання в органи ДПС; квартальна фінансова звітність – не пізніше 25 числа місяця, що настав за звітним кварталом; відомості про стан наданого забезпечення, інші відомості про позичальника – згідно вимог банка.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна  вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та  забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування  господарських санкцій.

  Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав, надав кредит у визначеному договором розмірі, про що свідчать меморіальні валютні ордери №№ 192636 від 26.06.2008р., 208385 від 03.07.2008р. Однак, позичальник графік погашення кредиту належним чином не виконував, відсотки та комісійну винагороду припинив сплачувати з 01.01.2009р., тому станом на 14.08.2009р. виникла прострочена заборгованість. Крім того, позичальник не представив банку у встановлені договором строки документи, які характеризують його фінансовий стан.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.1 кредитного договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню: за зобов'язаннями у гривні – в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов'язаннями в іноземній валюті – 0,05 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми. Факт прострочки виконання зобов'язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню у сумі 61 336 грн. 91 коп.

Відповідно до пункту 5.9 договору банк у випадках, визначених пунктом 2.9 договору, серед яких є несвоєчасна сплата процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту), вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позичальника, а згідно з пунктом 5.10 договору позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії. Оскільки позичальник порушив умови договору щодо погашення кредиту згідно встановленого графіку, позивач 03.07.2009р. та 07.08.2009р. направив йому претензії №№ 01-16/1911 від 03.07.2009р., 01/16/2242 від 04.08.2009р. з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитом. Позичальник отримав вказані вимоги 11.07.2008р., 11.08.2009р. та 14.08.2009р, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Проте вимоги залишені без задоволення.

Пунктом 7.4 договору обумовлено, що у разі неподання позичальником банку фінансової звітності та інших бухгалтерських /розрахункових документів, які характеризують фінансовий стан позичальника і підтверджують цільове використання кредиту, у встановлені договором строки, позичальник на вимогу банку сплачує йому за кожний випадок такого неподання штраф у розмірі 1 % від суми кредиту не пізніше, ніж за 2 тижні після такої вимоги. Банк неодноразово звертався до позичальника про надання фінансової звітності, що підтверджується листами №№ 01-16/1043 від 19.03.2009р., 01-16/846 від 18.06.2009р. Вони були отримані позичальником 20.03.2009р. та 22.06.2009р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Однак позичальником не були надані бухгалтерські документи: інформація про грошові обороти товариства за жовтень-грудень 2008р., січень-березень 2009р. з обслуговуючих банків, інформація про наявність кредитів станом на 01.10.2008р., 01.04.2009р., акти звірок за договором постачання нафтопродуктів № ДГ 24/08 від 08.01.2008р. з ТОВ “Титанія-Оіл” станом на 01.07.2008р., 01.10.2008р., 01.02.2009р., 01.03.2009р., 01.04.2009р., 01.05.2009р., 01.06.2009р., акти звірок за договорами постачання нафтопродуктів № ДГ20/08 від 08.01.2008р. з ТОВ “Каскад”, ДГ 05/07 від 27.11.2007р. з ТОВ “Лідер” станом на 01.10.2008р., 01.02.2009р., 01.03.2009р., 01.04.2009р., 01.05.2009р., 01.06.2009р.; складські та балансові довідки про вартість товарів в обороті, переданих в заставу ТОВ “Ліга Ресурс” станом на 01.10.2008р., 01.02.2009р., 01.03.2009р., 01.04.2009р., 01.05.2009р., 01.06.2009р. Тому позивач нарахував штраф за вказане порушення у сумі 79 800 грн. 00 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18.06.2008р. між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” (відповідачем1) був укладений договір застави товарів в обігу, відповідно до якого в заставу банку (заставодрержателю) відповідачем 1 (заставодателе) були передані товари заставною вартістю 850 289 грн. 84 коп.: бензин А-76 в кількості 33,73 тон, бензин А-92 в кількості 56,32 тон, бензин А-95 в кількості 131,96 тон, а 29.09.2008р. був укладений договір застави товарів в обігу заставною вартістю 4 143 759 грн. 96 коп., згідно з яким в заставу банку були передані бензин А-92 в кількості 173,02 тони та дизельне паливо в кількості 830,60 тон.

Пунктом 4.1.2 договорів застави від 18.06.2008р. та від 29.09.2008р. встановлено, що заставодавець (відповідач 1) вправі реалізувати товарно-матеріальні цінності за умови погашення відповідної частини забезпечуваної заставою заборгованості або заміни відвантажених товарно-матеріальних цінностей іншими товарами. Відповідно до пунктів 4.1.5 договорів застави заставодавець зобов'язаний при втраті (знищенні, загибелі) або пошкодженні предмета застави або виникненні загрози такої втрати чи пошкодження негайно повідомити про це заставодержателя і на вимогу останнього замінити  його іншим рівноцінним майном, або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави. Заставодержатель у випадку невиконання цього зобов'язання заставодавцем, має право стягнути з останнього штраф у розмірі 25 % від заставної вартості предмету застави та крім того завдані збитки. При перевірці предметів застави банку стало відомо, що заставні товари в обігу були реалізовані відповідачем без згоди банка, що підтверджується актом перевірки наявності, кількості, стану та умов збереження майна, переданого в заставу від 12.03.2009р. та від 11.06.2009р., у зв'язку з чим позивач пред'явив позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 832 130 грн. 86 коп.

Крім того, 18.06.2008р. в забезпечення виконання кредитного договору банк (кредитор, позивач), Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” (боржник, відповідач 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані” (поручитель, відповідач 2) уклали договір поруки, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані” (поручитель, відповідач 2) зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за виконання боржником (відповідачем 1) зобов'язань за кредитним договором.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов'язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. 09.07.2009р., 07.08.2009р. позивач направив поручителю за кредитним договором (відповідачу 2) претензії №№ 01-16/1914 від 03.07.2009р., 01-16/2244 від 04.08.2009р. про дострокове погашення заборгованості за кредитом. Поручитель не виконав пред'явлені вимоги, позичальник не повернув кредит і банк правомірно звернувся з позовом як до позичальника, так і до поручителя, який підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення упущеної вимоги, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 7.5 кредитного договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання позичальником свого зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту або його частини, позичальник, крім сплати пені, на вимогу банку відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі в тому числі й упущену вигоду. Упущена вигода розраховується за весь період прострочення шляхом нарахування на суму прострочення процентної ставки збільшеної в півтори рази.

Банк вважає, що позичальник порушив графік повернення кредиту та сплати відсотків, тому нарахував упущену вигоду у сумі 70 837 грн. 62 коп. Однак, в обґрунтування вказаних вимог він не надав будь-які докази.

За приписами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір   збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, тобто пред'явлення вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, проведені з цією метою приготування. В порушення вищевикладеного позивач не підтвердив розмір завданих йому збитків документально і не довів, що ним була б отримана вигода у разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  -

                                                                 В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк” м. Львів в особі Донецької філії задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга Ресурс” (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 275, код ЄДРПОУ 35456831, р/р 29093127017578), з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк Фьюіл Компані” (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 275, код ЄДРПОУ 34007915)

на користь Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк” (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862, МФО 325312) в особі Донецької філії (83000, м. Донецьк, пр-т Ілліча, буд. 3, код ЄДРПОУ 26082171, МФО 335753) заборгованість за кредитом у сумі 1 000 000, 00 дол. США, відсотки у сумі 106 388, 70 дол. США, комісійну винагороду у сумі  5 825 грн. 00 коп., пеню у сумі 61 336 грн. 91 коп., штраф у сумі 911 930  грн. 86 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 2 768, 97 дол. США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 220 грн 00 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення  оголошено  в  засіданні та  набирає  законної  сили  після  закінчення десятиденного  строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя