Ухвала

від 20.08.2015 по справі 2а-1670/1033/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            20 серпня 2015 року                                  м. Київ                              К/9991/75642/12 Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О. суддів:                                                    Олендера І.Я. Приходько І.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня                  2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року у справі № 2а-1670/1033/12 за позовом Приватного підприємства «Компанія «Східенерго» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -   ВСТАНОВИВ:           Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року, адміністративний позов Приватного підприємства «Компанія «Східенерго» (далі – ПП «Компанія «Східенерго»; позивач) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі – Кременчуцька ОДПІ Полтавської області ДПС; відповідач) задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000172301/67 від 11 січня 2012 року, № 0000282301/5 від 11 січня                   2012 року, № 0000162301/66 від 11 січня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Компанія «Східенерго» витрати із сплати судового збору в розмірі 2 146,00 грн.           Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.             В поданій касаційній скарзі, Кременчуцька ОДПІ Полтавської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС заявлено клопотання про заміну відповідача у справі – Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.           Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Компанія «Східенерго» з питання взаємовідносин з Приватним підприємством «Дніпротехенергобуд» за серпень                    2011 року в зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС № 43559/10 від 09 листопада 2011 року, за результатами якої складено акт № 8703/23-309/31069701 від                   23 грудня 2011 року. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000162301/66 від 11 січня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі                       169 291,00 грн. (135 433,00 грн. – основний платіж, 33 858,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції); № 0000172301/67 від 11 січня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52 661,00 грн.                           (42 129,00 грн. – основний платіж, 10 532,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції);                     № 0000282301/5 від 11 січня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 48 159,00 грн. Перевіркою встановлено порушення підприємством підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 334/94-ВР), підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2,               підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 168/97-ВР), частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні дизельного та котельного палива в ПП «Дніпротехенергобуд» за нікчемним правочином (договором купівлі-продажу № 06/08-2010 від 06 серпня 2010 року), а також безпідставним невключенням вартості отриманого від контрагента товару до складу валового доходу як такого, що отриманий безоплатно від невстановлених осіб.             Вказаний висновок контролюючим органом зроблено з урахуванням акту перевірки постачальника позивача № 2966/152/23-206/36826300 від 24 травня                      2011 року, в якому зазначено про відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, а також про порушення слідчим відділом податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську кримінальної справи                          № 99114405 стосовно директора ПП «Дніпротехенергобуд» Григор'єва Олександра Валерійовича за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.           Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції. Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.           Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.           Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону № 334/94-ВР та Закону  № 168/97-ВР.           Тобто, правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).           В даній ситуації судами з'ясовано, що реальний характер господарських операцій з придбання позивачем нафтопродуктів (дизельного та котельного палива) в ПП «Дніпротехенергобуд» підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, узгодженнями маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, банківськими виписками, паспортами якості нафтопродуктів, документами, що засвідчують оприбуткування товару на склад, а також його використання підприємством у власній господарській діяльності.             Враховуючи викладене, а також з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника податків, слід визнати правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за здійсненими з ПП «Дніпротехенергобуд» господарськими операціями та необхідність збільшення ним валового доходу на підставі підпунктів 4.1.1, 4.1.6               пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР.           Що ж стосується посилання Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС на порушення кримінальної справи № 99114405, як на підставу для відмови в задоволенні позову, то слід зазначити, що сам собою факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом безтоварності (фіктивності) вчинених операцій до часу його закріплення належним процесуальним шляхом, зокрема, у вигляді вироку, якого в даній справі відповідачем не представлено.           За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня           2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.           Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ:              Замінити в даній справі відповідача – Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби її  правонаступником – Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.           Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року  залишити без змін. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий                                                            Рибченко А.О.           Судді                                                                                          Олендер І.Я. Приходько І.В.