Рішення

від 03.09.2015 по справі 633/297/15-ц

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/297/15-Ц

Номер провадження 2/633/135/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 вересня 2015 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Танасевич О.В.,

при секретарі - Панченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області, третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Печенізька державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2015 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами № 57 по вулиці Будьонного в селі Артемівка, Печенізького району, Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті його батька - ОСОБА_2, який помер 18 жовтня 2014 року. В обґрунтування позову посилався на те, що у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк прийняв спадщину після смерті його батька, подавши 21 жовтня 2014 року відповідну заяву до Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області, на підставі якої було заведено спадкову справу № 47/2014. Стверджував, що він є єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців, згідно з заповітом та статтею 1241 Цивільного кодексу України, ОСОБА_2 не має. Посилався на те, що на день смерті спадкодавець в шлюбі не перебував. Пояснив, що 15 травня 2015 року Печенізька державна нотаріальна контора Харківської області видала йому свідоцтво про право на спадщину за реєстром № 104 на земельну ділянку площею 11,9995 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6324680500:04:001:0020, розташовану на території Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області. Крім того, стверджував, що до складу спадщини входить вищевказаний житловий будинок, який був оформлений на ім'я ОСОБА_2 відповідно до по господарської книги, проте державна реєстрація права власності не відбулась, у зв'язку з чим, позивач позбавлений можливості оформити спадкові права на цей об'єкт.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с. 20-21, 25), через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні умови підтримав у повному обсязі (а.с. 23).

Відповідач та третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, проти задоволення позову не заперечували (а.с. 18, 22).

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

18 червня 2014 року ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області того ж дня та зареєстрований в реєстрі за номером 54, за яким все належне спадкодавцю майно він заповів позивачу (а.с. 43).

Позивач є сином ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження серії І-ВЛ № 380740, виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Печенізького районного управління юстиції у Харківській області 04 листопада 2014 року, про що було зроблено актовий запис за № 66 (а.с. 9).

18 жовтня 2014 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ № 465112, виданим Артемівською сільською радою Печенізького району Харківської області 20 жовтня 2014 року та відповідним записом в Книзі реєстрації смертей за № 22 (а.с. 10).

Згідно з довідкою № 333 від 1 липня 2015 року, виданою виконкомом Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області, ОСОБА_2 з 1 січня 1991 року по день смерті постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним за цією адресою ніхто не був зареєстрований та разом не проживав (а.с. 4).

В межах строку, визначеного статтею 1270 Цивільного кодексу України,21 жовтня 2014 року позивач звернувся до Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2, на підставі якої було відкрито спадкову справу № 47/2014 (а.с. 34).

15 травня 2015 року позивач отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані Печенізькою державною нотаріальною конторою Харківської області та зареєстровані в реєстрі за номером 106 та 104, відповідно до яких набув право власності на недоотриману пенсію спадкодавця та земельну ділянку площею 11,9995 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6324680500:04:001:0020, розташовану на території Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області (а.с. 41, 42).

Разом з тим, позивач позбавлений можливості оформити право на спадщину на житловий будинок № 57 (з надвірними будівлями і спорудами) по вулиці Будьонного в селі Артемівка, Печенізького району, Харківської області (далі за текстом - спірний житловий будинок), оскільки право власності на спірний житловий будинок не зареєстровано в Комунальному підприємстві Печенізьке бюро технічної інвентаризації (а.с. 3).

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 42186088 від 13 серпня 2015 року та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна № 42186169 від 13 серпня 2015 року, виданих реєстраційною службою Печенізького районного управління юстиції Харківської області, відсутні відомості стосовно спірного житлового будинку (а.с. 28-29).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в листі Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до виписки з погосподарської книги Артемівської сільської ради № 332 від 01 липня 2015 року, та облікової картки об'єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки, виданої виконкомом Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області, головою домогосподарства за адресою: Харківська область, Печенізький район, село Артемівка, вулиця Будьонного, будинок № 57 значиться ОСОБА_2, на підставі особового рахунку № 248 (а.с. 5, 31).

Згідно пункту 1.1. Загальних положень Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 18 квітня 2005 року № 95 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11 травня 2005 року за № 487/10767, термін голова домогосподарства означає особу, яка очолює домогосподарство й несе відповідальність за нього. Здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Тобто обов'язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об'єкти нерухомості введено лише з 1 липня 2004 року, а саме з дня набрання чинності Законом України № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі за текстом, Закон № 1952-IV) та в порядку, встановленому Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 9 червня 1998 року № 121.

Отже, права, набуті (шляхом створення або придбання нерухомості) у власність до 29 червня 1998 року з дотриманням установленого порядку набуття, однак без державної реєстрації, можна вважати такими, що виникли та набуті в установленому порядку.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що факт належності спірного житлового будинку ОСОБА_2 на праві приватної власності станом на день його смерті є доведеним.

Згідно з частиною 2 статті 1220, частиною 3 статті 1223 Цивільного кодексу України позивач, який є сином ОСОБА_2, має право на спадкування за заповітом після смерті останнього.

Судом не встановлено осіб, які б відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України мали право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2

Позивач звернулась до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини за законом в порядку статті 1269 Цивільного кодексу України та в межах строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу. Таким чином, позивач прийняв спадщину за ОСОБА_2, зокрема, у вигляді недоотриманої пенсії спадкодавця та нерухомого майна - земельної ділянки площею 11,9995 га, розташовану на території Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області. Разом з тим, неможливість отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса на спірний житловий будинок позбавляє його можливості виконати обов'язок відповідно до статті 1299 Цивільного кодексу України зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо визнання за ним права на спадкування за законом, оскільки відповідно до частини 2 статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне захистити невизнане право позивача на спадщину, залишену йому батьком за заповітом, та задовольняє позов шляхом визнання за позивачем права власності на спірний будинок в порядку спадкування за заповітом.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області, третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Печенізька державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами № 57 (п'ятдесят сім), розташований по вулиці Будьонного в селі Артемівка, Печенізького району, Харківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті його батька - ОСОБА_2, який помер 18 жовтня 2014 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Справа № 2- 60/2010 р.