Рішення

від 08.09.2015 по справі 483/539/15-ц

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/539/15-ц

Провадження №2/483/291/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року м.Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Медюка С.О.,

при секретарі Даниловій А.Г.,

за участю:

прокурора Очаківської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 районної державної адміністрації

ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_4,

представника відповідачів ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Очакові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ОСОБА_6 управління Держземагенства у Миколаївській області до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов'язання повернути земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2015 року ОСОБА_2 міжрайонний прокурор звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, яку обґрунтував наступним.

Внаслідок вивчення законності рішень органів влади щодо надання земельних ділянок у власність було встановлено, що розпорядженням голови ОСОБА_2 райдержадміністрації від 30 серпня 2010 року №256, надано дозвіл ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,3 га (до 0,1 га кожному) для індивідуального садівництва в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Розпорядженням голови ОСОБА_2 райдержадміністрації від 08 жовтня 2010 року №375, затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельні ділянки загальною площею 0,1260 га (по 0,042 га кожному) в межах Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області для індивідуального садівництва.

Зазначені розпорядження ОСОБА_2 райдержадміністрації прийняті з порушенням вимог Земельного кодексу України, Водного кодексу України оскільки, входять в межі прибережної захисної смуги Чорного моря та на них встановлені і діють спеціальні обмеження.

На підставі оскаржуваного розпорядження 25 грудня 2012 року відповідачам видані державні акти на право власності на землю ЯО №301081, №301082, № 301083 з кадастровими номерами 4825184800:04:000:0561, 4825184800:04:000:0562, 4825184800:04:000:0563.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 08 жовтня 2010 року №375 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 для індивідуального садівництва, із земель державної власності (запасу) не наданих у власність або у користування в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; визнати недійсними видані ОСОБА_4 державний акт серії ЯО №301081, ОСОБА_7 державний акт серії ЯО №301082, ОСОБА_8 державний акт серії ЯО №301083 зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №482510001002051, №482510001002050, №482510001002049 відповідно, на земельні ділянки площею 420 кв.м. кожна, розташовані на території Чорноморської сільської ради Очаківського району за межами населеного пункту та скасувати їх державну реєстрацію, зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 повернути земельні ділянки площею 420 кв.м. кожна з кадастровими номерами 4825184800:04:000:0561, 4825184800:04:000:0562, 4825184800:04:000:0563 розташованих на території Чорноморської сільської ради Очаківського району, за межами населеного пункту у власність держави в особі ОСОБА_6 управління Держземагенства у Миколаївській області.

Ухвалою суду від 28 липня 2015 року по справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, залучено Управління Держземагентства в ОСОБА_2 районі Миколаївської області, відділ регіонального розвитку, містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури райдержадміністрації, Державне управління охорони навколишнього природного середовища.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_6 управління Держземагенства у Миколаївській області листом від 04.09.2015 року №9-14-0.8-8506/2-15 зазначив, що позицію прокуратури щодо визначення ОСОБА_6 управління в якості позивача не підтримує мотивуючи тим, що предметом позову є землі водного фонду, Головне управління розпоряджається землями сільськогосподарського призначення.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала з підстав зазначених в запереченні.

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала в повному обсязі мотивуючи тим, що нею було дотримано вимоги закону.

Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідачів ОСОБА_4І та ОСОБА_7І - ОСОБА_9 позов не визнала з підстав зазначених в запереченні.

Представник третьої особи - Державного управління охорони навколишнього природного середовища не з'явився, у своєму листі в.о. начальника управління повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 159 "Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища", наказу Мінприроди від 15.03.2013 року № 98 "Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища" Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Миколаївській області з 18.05.2013 року припинило виконання своїх повноважень та знаходиться в процесі ліквідації як юридична особа публічного права. Правонаступник Державного управління охорони навколишнього середовища в Миколаївській області відсутній.

Представники третіх осіб - управління Держземагентства у ОСОБА_2 районі Миколаївської області, відділу регіонального розвитку, містобудування архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури райдержадміністрації в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного.

Розпорядженням голови ОСОБА_2 райдержадміністрації від 30 серпня 2010 року №256, надано дозвіл ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,3 га (до 0,1 га кожному) для індивідуального садівництва в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Розпорядженням голови ОСОБА_2 райдержадміністрації від 08 жовтня 2010 року №375, затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельні ділянки загальною площею 0,1260 га (по 0,042 га кожному) в межах Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області для індивідуального садівництва, що підтверджується їх копіями.

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Звертаючись з позовом, прокурор посилався на незаконність вказаного розпорядження внаслідок належності переданих у власність ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельних ділянок до земель водного фонду оскільки, входять до прибережної захисної смуги та розташовані у межах пляжної зони Чорного моря на відстані 16,92 м від урізу води, щодо яких встановлені і діють спеціальні обмеження.

Між тим, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 8-1 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

На підставі розпорядження, яке оспорено прокурором, було здійснено державну реєстрацію права власності відповідачів на земельні ділянки площею 0,0420 га., та 18 грудня 2012 року видано правовстановлюючий документ - державні акти на право власності на земельні ділянки (а.с. 18-20).

Викладене свідчить про те, що розпорядження про передачу ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у власність земельних ділянок є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання - оформлення відповідачами права власності на земельні ділянки шляхом отримання державних актів на право власності на земельні ділянки тобто на нерухоме майно.

За такого, само по собі скасування ненормативного акту не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства через оспорювання такого права.

Таким чином позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію шляхом виконання, не може бути задоволений. Обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту, оскільки скасування рішення, за наведених обставин, не породжує наслідків для власника земельної ділянки, так як у такої особи виникло право власності на земельну ділянку, яке ґрунтується на правовстановлюючому документі.

Враховуючи, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючого документу щодо права власності на земельну ділянку до розгляду спору про його оскарження (тобто не породжує юридичних наслідків), суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви прокурора з наведених ним підстав.

Крім цього, статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру та ст. 45 ЦПК України.

В силу ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, позов прокурором пред'явлено в інтересах ОСОБА_6 управління Держземагенства у Миколаївській області одночасно з цим, прокурор зазначає в позові, що спірні земельні ділянки входять до прибережної захисної смуги. Тобто, спірні земельні ділянки відповідно до ст.58 Земельного Кодексу віднесено до земель водного фонду. В цей же час, як на один із доказів, прокурор посилається на лист начальника Управління Держземагенства в ОСОБА_2 районі Миколаївської області від 29 січня 2015 року 10-20-0.4-200/2-15 де зазначено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення (а.с. 13-14).

Вказана суперечність в судовому засіданні прокурором не усунута.

Крім цього, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ст. 30 ЦПК України).

Позивач - це особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді.

Як вбачається з листа позивача, в інтересах якого пред'явлено позов, ОСОБА_6 управління Держземагенства у Миколаївській області листом від 04.09.2015 року №9-14-0.8-8506/2-15, вони не підтримують позицію прокуратури щодо визначення ОСОБА_6 управління в якості позивача в даній справі та вимоги щодо повернення державі в особі ОСОБА_6 управління земельної ділянки водного фонду оскільки, розпорядження землями водного фонду віднесено до повноважень облдержадміністрації в тому числі і повноваження щодо прийняття земельних ділянок водного фонду у власність держави.

На думку суду, така суперечність позовних вимог і доказів на які посилається прокурор, свідчить про невизначеність останнього про належність спірних земель до тієї чи іншої категорії, а відповідно і про невизначеність особи позивача.

Крім цього, як вбачається з копії свідоцтва про смерть від 28 квітня 2014 року Серії І-ФП №194851, відповідачка по справі ОСОБА_8 померла 25 квітня 2014 року.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України, провадження у справі закривається, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину від 16 липня 2015 року, спадкоємцем спірної земельної ділянки площею 0,0420 га з кадастровим номером 4825184800:04:000:0563 є відповідачка по справі ОСОБА_7

Про реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку свідчить копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 16 липня 2015 року №40722903 (а.с.67).

Відповідно до ст.31 ЦПК України передбачено, що позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Під час судового розгляду уточнень позовних вимог з цих підстав не надходило.

Виходячи з наведенного, суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Одночасно суд зазначає, що рішення суду не позбавляє прокурора за умови визначення іншого складу осіб та змісту позовних вимог й їх обґрунтування звернутися з новим позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ОСОБА_6 управління Держземагенства у Миколаївській області до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 375 від 08 жовтня 2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 для індивідуального садівництва, із земель державної власності (запасу) не наданих у власність або у користування в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області"; визнання недійсним виданого ОСОБА_4 державного акту серії ЯО № 301081, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482510001002051, на земельну ділянку площею 420 кв.м. розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району , за межами населеного пункту та скасування його державної реєстрації; зобов'язання ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 420 кв.м. з кадастровим номером 4825184800:04:000:0561, розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району, за межами населеного пункту у власність держави в особі ОСОБА_6 управління Держземагенства в Миколаївській області; визнання недійсним виданого ОСОБА_7 державного акту серії ЯО № 301082, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482510001002050, на земельну ділянку площею 420 кв.м. розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району, за межами населеного пункту та скасування його державної реєстрації; зобов'язання ОСОБА_7 повернути земельну ділянку площею 420 кв.м. з кадастровим номером 4825184800:04:000:0562, розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району, за межами населеного пункту у власність держави в особі ОСОБА_6 управління Держземагенства в Миколаївській області; визнання недійсним виданого ОСОБА_8 державного акту серії ЯО № 301083, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482510001002049, на земельну ділянку площею 420 кв.м. розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району, за межами населеного пункту та скасування його державної реєстрації; зобов'язання ОСОБА_8 повернути земельну ділянку площею 420 кв.м. з кадастровим номером 4825184800:04:000:0563, розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району, за межами населеного пункту у власність держави в особі ОСОБА_6 управління Держземагенства в Миколаївській області, - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий