Рішення

від 11.09.2015 по справі 903/717/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 вересня 2015 р. Справа № 903/717/15

          Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії, м. Ковель

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік-Ковель", м. Ковель

про стягнення 1 622,20грн.

                                                                                                    Суддя: С.В. Бондарєв

          За участю представників сторін:

від позивача: Сорока А.П.-дов. №19/26-28 від 15.05.2015р.

від відповідача: Кубська Є.М.-дов. від 23.08.2015р. №15, Кубський В.М.-дов. від 23.08.2015р. №15

          Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 08.09.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Суть спору: Позивач- Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік-Ковель"- про стягнення 1 658,98 грн.-заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.06.2012р. по 18.05.2015р.

          В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. 526 ЦК України та ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику".

Ухвалою суду від 25.06.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 08.07.2015р. на 11:30год.

          Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2015р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

          Представники відповідача в судовому засіданні 08.07.2015р. та в запереченнях б/н від 08.07.2015р. (вх.№01-54/6506/15 від 08.07.2015р.) позов заперечили, вказавши, що між сторонами за спірний період ніякого договору не існувало, що суперечить ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику".

          Крім того, зауважили, що їм не зрозуміло яким чином нараховувалась спожита електроенергія за спірний період, згідно яких тарифів повинна була сплачуватись спожита електроенергія.

          Повідомив, що рахунки на оплату їм не приходили, а показники не знімались.

          Водночас, долучили до матеріалів справи копії статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік-Ковель", затвердженого зборами засновників протоколом №1 від 16.09.2008р., зареєстрованого виконкомом Ковельської міської ради від 09.10.2008р. №466, рахунку №526-1366000/5/1 від 21.05.2015р., акту №526-1366000/5/1 від 21.05.2015р. приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за травень 2015р., рішення Ковельської міської ради Волинської області №71/49 від 27.05.2010р., листа №567, архівного витягу №469/01-22 від 10.08.2012р., листів вих.№1.10.2012р. №32, №01/33-1859 від 14.04.2015р., №14/3-4786 від 14.12.2012р., №26 від 15.01.2010р., заяви від 16.11.2009р. та договору №526-1366000 про постачання електричної енергії від 30.04.2015р.

          Ухвалою суду від 08.07.2015р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України, зважаючи на представлення додаткових доказів безпосередньо в судовому засіданні та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

          Сторонами вимоги ухвали суду не виконані.

          В судовому засіданні 25.08.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

          Крім того, клопотанням №02-10/3111/1 від 25.08.2015р. (вх. №01-54/8287/15 від 25.08.2015р.) долучив до матеріалів справи клопотання голови ОСББ "Хімік-Ковель" вих. №12 від 30.06.2015р. про визнання боргу.

          В судовому засіданні 25.08.2015р. представники відповідача позов заперечили, вказавши, що між сторонами за спірний період ніякого договору не існувало, що суперечить ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику".

          Крім того, звернулися до суду з клопотанням б/н від 25.08.2015р. (вх.№01-66/130/15 від 25.08.2015р.), в якому просили суд продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд спору для представлення додаткових доказів по справі.

          Представник позивача проти задоволення судом клопотання представників відповідача про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду спору не заперечив.

          Ухвалою суду від 25.08.2015р. продовжено розгляд справи та відкладено розгляд спору згідно ст.ст. 69, 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача-додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог з врахуванням заперечень відповідача та пояснень представників в судовому засіданні; журнал реєстрації договорів за 2015р.; відповідача-додаткові пояснення та докази щодо застосованих тарифів, розмежування балансової та експлуатаційної відповідальності сторін, опломбування лічильника; пояснення та докази щодо укладення (неукладення) між сторонами договору (на даний час), надати докази.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2015р. звернувся з заявою №02-10/3111/2 від 07.09.2015р. (вх.№01-65/259/15 від 08.09.2015р.) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 1 622,20грн.-боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2012р. по 30.04.2015р., в зв'язку зі сплатою відповідачем 24.06.2015р. боргу в розмірі 36,78грн.

Долучив до матеріалів справи копії банківської виписки від 24.06.2015р., журналу видачі договорів та договору про постачання електричної енергії від 26.01.2015р. №526-1366000, що підписаний сторонами 30.04.2015р.

Крім того, надав суду пояснення №02-10/3111/13 від 07.09.2015р., в яких вказав, що 13 листопада 2009 року, у відповідності до звернення РЖКП-1, було виписане направлення на відключення електроенергії на загальнобудинкові потреби в буд. №7 по вул. Кармелюка, так як було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік-Ковель". 19.11.2009 року згідно акта №960/09ю, проводилось відключення точки обліку електричної енергії і в акті зазначено, що на електролічильник, заводський номер 250561, з показником 5317 кВт. год., був відключений (до укладання нового договору на постачання електричної енергії з новим споживачем) шляхом вимкнення вихідних автоматів у ГРЩ та опломбування дверей ГРЩ. Пломби на збереження згідно вимог п. 3.3 ПКЕЕ прийняла голова ОСББ "Хімік-Ковель" Максимук І.І., (згідно акта про пломбування і передачу пломб на збереження). На виконання вимоги енергопостачальника про держ.повірку електролічильника, інспектором енергоінспекції був знятий електролічильник і переданий відповідальному за електрогосподарство ОСББ "Хімік-Ковель" для направлення на держ.повірку. Після держ.повірки лічильник, був тим же інспектором встановлений, але по заяві споживача і по клопотанню ОСББ, електроенергія вже не відключалась.

Зазначив, що у зв'язку з тим, що договір про постачання електричної енергії для ОСББ "Хімік-Ковель" в 2009 році не був укладений, тому енергопостачальник намагався відключити постачання електричної енергії для загальнобудинкових потреб ОСББ від лінії електроживлення, але працівники енергопостачальника не були допущені споживачем провести відключення.

В січні 2015 року ОСББ "Хімік-Ковель" повторно звернулось в Ковельську філію із заявою про укладання договору про постачання електричної енергії для загальнобудинкових потреб житлового будинку. Даний договір був укладений і після надання споживачем всіх документів, які заявник зобов'язаний надати для укладання договору про постачання, які є невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії, згідно п.5.6 ПКЕЕ, він був 30.04.2015 року підписаний. А 18.04.2015 року інспектором Ковельської філії було проведене обстеження в присутності представника споживача, відповідального за електрогосподарство - Зейка Д.В. і був складений акт №332/15ю про технічну перевірку точки обліку електричної енергії в будинку №7 по вул. Кармелюка. Лічильник, заводський номер 250561, мав вже показник - 3174 кВт. год., який не оплачений.

За період з 19.11.2009 року по 18.05.2015 року ОСББ "Хімік-Ковель" було спожито 7 857 кВт.год.-розрахунок: 13 174 - 5 317 = 7 857 кВт.год., де: показник 3 174 кВт.год. - зафіксовано актом №940/09ю від 19.11.2009 року; показник 5 317 кВт.год. - зафіксовано актом №3332/15ю від 18.05.2015 року. Середнє споживання за місяць становить 118 - 121 кВт.год. в залежності від кількості днів в місяці.

До передачі будинку по вул. Кармелюка, 7, споживання електроенергії для загальнобудинкових потреб становило: за вересень 2009 року - 229 кВт.год, за жовтень - 263 квт.год., що є значно більшим за середнє розрахункове споживання електроенергії.

Тарифи на електроенергію, що була спожита ОСББ "Хімік-Ковель" застосовувались ті, що діяли у відповідних періодах.

За період позовної давності з 01.06.2012 року по 18.05.2015 року споживачем було використано 4 233 кВт.год., на суму 1 658,98 грн.

24.06.2015 року відповідач сплатив борг за період з 01.05.2015 року по 18.05.2015 року в сумі 36,78 грн. Борг за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2012 року по 30.04.2015 року становить 1 622,20 грн., який позивач і просить стягнути.

На даний час Ковельська філія ПАТ "Волиньобленерго" продає електричну енергію споживачу ОСББ "Хімік-Ковель" згідно договору, який був підписаний сторонами 30 квітня 2015 року.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначені Законом України "Про електроенергетику".

Так, статтею 27 Закону встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

ОСББ "Хімік-Ковель" для загальнобудинкових потреб житлового будинку (освітлення сходинкових клітинок і підвалів) використовувало електричну енергію з грудня 2009 року по 1 травня 2015 року без укладання договору, що є порушенням вимог ст. 26 даного Закону, якою встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, та з порушенням п.п. 15, 10.2 "Правил користування електричною енергією", а саме не забезпечивши в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних енергетичних установок для відключення і обмеження споживання.

Долучив до матеріалів справи витяг з особового рахунку РЖКП-1 та витяг з Постанов ЕКРЕЕ про встановлення тарифів на електроенергію.

В судовому засіданні 08.09.2015р. та запереченнях б/н від 07.09.2015р. (вх.№01-54/8895/15 від 08.09.2015р.) представники відповідача позов заперечили, вказавши, що ОСББ "Хімік-Ковель" для освітлення під'їздів та підвалів споживало електроенергію з червня 2012 року по травень 2015 року без укладання договору з Ковельською філією ПАТ "Волиньобленерго". Причиною непідписання договору було те, що філія не хотіла брати на свій баланс кабельні лінії, нав'язуючи їх їм.

Зазначили, що ОСББ користувалось електроенергією, але розрахунки провести не могло, так як не було рахунків і не знімались показники лічильника. Тоді ОСББ звернулось із заявою до Ковельської філії з проханням роз'яснити, яким документом керувались служби, нараховуючи спожиту електроенергію, та на який рахунок ОСББ мало перераховувати кошти, на що відповіді не отримало. Проте, 30.04.2015 року між сторонами був укладений договір на постачання електроенергії, де було скеровано на те, що використовувати електроенергію та здійснювати за неї платежі необхідно тільки згідно з умовами договору.

Повідомили, що заборгованість виникла з тої причини, що Ковельська філія не дотримується ст. 26 ЗУ "Про енергетику" і відпускала їм енергію без договору.

Зауважили, що не погоджувались, щоб відключили електроенергію, але і не відмовлялись платити за неї, однак хотіли це робити тільки згідно договору. Без рахунків та договору ОСББ "Хімік-Ковель" не могло перераховувати кошти на рахунок філії, так як себе підставляло штрафним санкціям з боку перевіряючих органів.

          Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

          Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

          Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, судом приймається заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 08.09.2015р., спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 1 622,20грн.

          Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, визнавши зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 9 листопада 2009 року Ремонтне житлово-комунальне підприємство №1 звернулось до Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" з проханням відключити від електропостачання і зняти з обліку із РЖКП №1 електролічильник, заводський номер 2150561, який встановлений в будинку №7 по вул. Кармелюка в м. Ковелі і обраховував електроенергію, яка використовувалась для загальнобудинкових потреб (освітлення сходових клітинок та підвалів), в зв'язку з утворенням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік-Ковель".

           13 листопада 2009 року було виписане направлення для проведення відключення електроенергії на загальнобудинкові потреби в буд. №7 по вул. Кармелюка. 19.11.2009 року відповідно до акта №940/09ю, проводилось відключення точки обліку електричної енергії у відповідності до звернення РЖКП №1. В акті зазначено що електролічильник, заводський №250561 з показником 5317 кВт.год., похибка електролічильника в межах норми, самохід відсутній, лічильник потребує планової заміни або державної повірки, видано вимогу. (а.с. 12). Електропостачання, загальнобудинкових потреб було відключено шляхом вимкнення вихідних автоматів у ГРЩ та опломбування дверей ГРЩ. Пломби на збереження згідно вимог п. 3.3 ПКЕЕ прийняла голова ОСББ "Хімік-Ковель" Максимук І.І., (згідно акта про пломбування і передачу пломб на збереження). (а.с. 13).

На виконання вимоги енергопостачальника про держ.повірку електролічильника, інспектором енергоінспекції був знятий електролічильник і переданий відповідальному за електрогосподарство ОСББ "Хімік-Ковель" для направлення на держ.повірку. Після держ.повірки лічильник був тим же інспектором встановлений, але по заяві споживача і по клопотанню ОСББ, електроенергія не відключалась.

У зв'язку з тим що договір про постачання електричної енергії для ОСББ "Хімік-Ковель" споживачем не був підписаний, тому енергопостачальник намагався відключити лічильник для загальнобудинкових потреб ОСББ від лінії електроживлення.

Проте, як вбачається з акту про недопущення до електроустановок споживача, працівники енергопостачальника не були допущені споживачем провести відключення, про що було повідомлено начальника Ковельського відділення інспекції Держенергонагляду у Волинській області для притягнення керівництва ОСББ до відповідальності, за порушення Правил користування електричною енергією, так як споживання електричної енергії проводилось без укладання Договору і без оплати за спожиту електроенергію. (а.с. 15).

В січні 2015 року ОСББ "Хімік- Ковель" повторно звернулось в Ковельську філію ПАТ "Волиньобленерго" із заявою про укладання договору про постачання електричної енергії. Даний Договір №526-1366000 від 26.01.2015р. був укладений та підписаний сторонами 30.04.2015р. і після надання споживачем всіх документів, який заявник зобов'язаний надати для укладання договору про постачання, які є невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії, згідно п.5.6 ПКЕЕ, 14 травня 2015 року було видано направлення на виконання робіт з засобами комерційного обліку, проведення технічної перевірки. (а.с. 17)

18 травня 2015 року інспектором Ковельської філії ПАТ "Волиньобленерго" було проведене обстеження в присутності представника споживача, відповідального за електрогосподарство Зейка Д.В., і був складений акт №332/15ю про технічну перевірку точки обліку електричної енергії в будинку №7 по вул. Кармелюка. Лічильник заводський номер 250561 мав показник - 3174 кВт. год., який не оплачений. (а.с. 18).

За період з 19.11.2009 року по 18.05.2015 року споживачем було використано 7 857 кВт.год., на суму 2 761,14 грн. По даний час борг за спожиту електричну енергію не сплачений.

Таким чином, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік-Ковель" зобов'язане сплатити електропостачальній організації ПАТ "Волиньобленерго" в особі його Ковельської філії суму боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2012р. по 18.05.2015р. за спожиті 4 233 кВт.год. в сумі 1 658,98грн. (з врахуванням терміну позовної давності).

Проте, відповідно до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом, позивач просив стягнути з відповідача 1 622,20грн.-боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2012р. по 30.04.2015р.

Позивач не заперечує факту споживання електричної енергії за вказаний період, проте, на його думку, у нього відсутні підстави для оплати за це споживання, оскільки між сторонами за цей період договору не існувало.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги ".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги » передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з електропостачання виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

          Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

          Недійсність договору з енергопостачання, у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.

Дана правова позиція відображена і у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014р. у справі №916/3566/13.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначені Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил.

Дійсно, у пункті 1.2 Правил дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас зі змісту інших положень Правил, зокрема з того ж підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

За таких обставин висновок відповідача про те, що в нього відсутні підстави для оплати спожитої ним електроенергії, оскільки він не є споживачем електричної енергії в розумінні пункту 1.2 Правил, є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011р. у справі №15/147/10.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими, підставними і такими, що підлягають задоволенню.

          Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 275 ГК України, ст.ст. 218, 509, 526 ЦК України, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги ", ЗУ "Про електроенергетику", ст.ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік-Ковель", Волинська область, м. Ковель, вул. Кармелюка, 7, код 36102198

на користь Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії, Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 56, код 00131512

1 622,20грн.-заборгованості та 1 827,00грн.-витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

11.09.2015

          Суддя                                                                      С. В. Бондарєв