Рішення

від 14.10.2014 по справі 460/509/13-ц

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/509/13-ц

Провадження №2/460/113/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2014м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді: Гоцко В.І.,

при секретарі: Домашовець М.Ф.,

з участю представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

представника органу опіки та піклування: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_6 Св ятослава Юрійовича, Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, треті особи - приватний нотаріус Яворівського нотаріального округу ОСОБА_7 та орган опіки та піклування при Яворівській районній державній адміністрації Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення суб єкта владних повноважень, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 в заяві до суду просить суд постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області від 17 грудня 2009 року за №255 Про оформлення права власності на житловий будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясне-Руське , а також просить визнати недійсним договір дарування будинку від 15 червня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 згідно якого, ОСОБА_6 подарував, а малолітній ОСОБА_8, від імені якого, як законний представник, діє його мати ОСОБА_3 прийняла у дар, житловий будинок разом з належними до нього господарськими будівлями, який знаходиться в селі Рясне-Руське по вулиці Молодіжна, 9а Яворівського району Львівської області, на земельній ділянці, площею 0,0600 га, та визнати за нею право власності на 1/2 частину цього житлового будинку, позначеного на поверховому плані літерою А-2, загальною площею 168,7 кв.м., розташованого в селі Рясне-Руське по вказаній адресі покликаючись на те, що 11 травня 1984 року, між нею та ОСОБА_6 було укладено шлюб і до 2002 року, вона з чоловіком та дочкою проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 1996 року, вони розпочали будівництво житлового будинку в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області на земельній ділянці, що перебувала в користуванні матері чоловіка - ОСОБА_9, на місці знаходження літньої кухні. Цей факт підтверджується рішенням виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області за №128 від вересня 2002 року, на підстав якого, ОСОБА_6 визнано забудівником житлового будинку по вулиці Молодіжна, 9а в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області, з виділенням ОСОБА_6 частини присадибної земельної ділянки в розмірі 0,06 га.

У 2000 році, житловий будинок по згаданій адресі в селі Рясне-Руське був збудований і, починаючи з цього часу, вона з чоловіком та дочкою, періодично в будинку проживали. Пізніше, за переконанням чоловіка, для того, щоб не нести додаткових витрат на належну їм, як подружжю, квартиру в місті Львові, вони цю квартиру продали і повністю переїхали проживати у спірний будинок, в якому разом з дочкою, проживали близько трьох років.

В подальшому, у неї, у відносинах з чоловіком почали виникати істотні протиріччя, що змусило її піти від нього та поїхати на роботу за кордон. У 2006 році, ОСОБА_6 розлучився з нею, про що їй стало відомо від дочки через шість місяців після цього. З майна, що було набуто ними під час шлюбу був лише згаданий житловий будинок.

Оскільки на цей спірний житловий будинок не було оформлено права власності, нею не ставилося вимоги щодо його поділу. Крім цього, за домовленістю з ОСОБА_6, він зобов язувався повідомити про момент оформлення права власності на будинок і стверджував, що одразу при виготовленні відповідних документів, їхня дочка ОСОБА_10 буде визначена як співвласник будинку, що повністю відповідало її бажанню.

У зв язку з тим, що постійно знаходячись на роботі за кордоном, вона була позбавлена можливості самостійно дізнаватися про обставини правового статусу спільно побудованого спірного житлового будинку.

В грудні 2012 року, від її дочки, їй стало відомо, що під час розмови з батьком, ОСОБА_6 повідомив дочці про те, що спірний будинок є його особистою власністю і він хоче подарувати цей будинок своєму синові від іншого шлюбу - ОСОБА_9. Вона вважає, що такими діями відповідача будуть порушені її права, як співвласника спірного будинку.

Через свого представника, 30 січня 2013 року, при отриманні відповіді з комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , стало відомо про наступні обставини. Свідоцтво про право власності на спірний будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області первинно було зареєстровано за ОСОБА_6, на підставі рішення виконавчого комітету за №255 від 17 грудня 2009 року. а в подальшому, названий будинок був подарований ОСОБА_6 синові - ОСОБА_8, відповідно до договору дарування будинку, посвідченого 15 червня 2012 року приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 за реєстровим №394.

Вона вважає, що рішення виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області від 17 грудня 2009 року за №255 та договір дарування будинку від 15 червня 2012 року, суперечать чинному цивільному законодавству, порушують її право власності на належне їй майно і їх слід визнати незаконними і недійсними з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім ю України, в редакції, що діяла на момент створення спірного майна. майно, нажите подружжям за час шлюбу є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Як вже нею зазначалося, спірний житловий будинок розпочатий та закінчений в період 1996-2000 років, тобто за час шлюбу між нею та ОСОБА_6 Даний факт підтверджується документами з інвентаризаційної справи.

Згідно статті 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інакше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 65 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна. згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

Стаття 68 Сімейного кодексу України встановлює, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Розпорядження майном, що є об єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Аналогічні норми містяться у частинах 1 та 2 статті 369 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищеназвані норми законодавства, ОСОБА_6, у 2009 році не могло оформлятися право власності на спірний будинок на себе, як на єдиного власника будинку, а тому рішення виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради №255 від 17 грудня 2009 року, порушує її право, як співвласника будинку.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 393 Цивільного кодексу України передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Враховуючи наведене, вона вважає, що рішення виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради №255 від 17 грудня 2009 року Про оформлення права власності на житловий будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясне-Руське є незаконним та підлягає скасуванню.

Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачено підстави недійсності правочину, тобто недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема частиною першою статті 203 цього Кодексу, згідно якої, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі наведеного, зміст договору дарування будинку від 15 червня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 за реєстровим №394, не відповідає вимогам ст.ст.63, 65, 68 Сімейного кодексу України та ч.1 та ч.2 ст.369 Цивільного кодексу України, оскільки відчуження будинку відбулося без її згоди, як співвласниці будинку, а тому цей договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 68 Сімейного кодексу України передбачає, що у разі поділу майна, що є об єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як наслідок цього, вона вважає, що є підстави для визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку, позначеного на поверховому плані літерою А-2, загальною площею 168,7 кв.м., розташованого в селі Рясне-Руське по вулиці Молодіжна, 9а Яворівського району Львівської області.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про порушення свого права та наявність рішення виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради, на підставі якого ОСОБА_6 оформив на себе право власності на спірний будинок, вона дізналася лише 01 лютого 2013 року, а тому вважає, що не пропустила строку позовної давності.

Крім цього, вона постійно знаходиться за кордоном і інформацію щодо спірного будинку отримувала виключно від дочки, якій до грудня 2012 року повідомлялося про те, що документи на будинок ще не оформлені, а при їх оформленні, ОСОБА_6 одразу ж визначить дочку, як співвласника цього будинку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ОСОБА_5, дав пояснення аналогічні викладеним в заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнала, подавши до суду письмове заперечення в якому вважає законним рішення виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області від 17 грудня 2009 року за №255 Про оформлення права власності на житловий будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясне-Руське , як і вважає законним договір дарування будинку від 15 червня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7, що зареєстрований за №394.

Крім цього, після розірвання шлюбу між сторонами у 2006 році, позивач не оспорювала цього рішення, як і не заявляла вимог щодо розподілу майна між ними.

Всі майнові питання між сторонами, як колишнім подружжям, були вирішені ними ще до від їзду позивача за кордон і жодних розмов відповідача з дочкою відносно її права на її частку в будинку не було.

Вважає позов безпідставним і таким, який поданий до суду з пропуском строку позовної давності та з ініціативи дочки сторін, яка спонукала позивача, як свою матір, заволодіти частиною спірного будинку. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_3 в судовому засіданні теж повністю заперечила позовні вимоги позивача ОСОБА_5, вважає ці вимоги надуманими, просить в задоволенні позову відмовити, як безпідставному.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_7 в судове засідання не з явилася, направивши до суду письмове клопотання в якому підтверджує законність та належний порядок посвідчення нею договору дарування житлового будинку від 15 червня 2012 року.

Третя особа - представник органу опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в судовому засіданні заперечила позовні вимоги позивача ОСОБА_5, вважає вимоги безпідставними і просить суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, зацікавлених осіб, показання свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заявленого позову слід відмовити з наступних підстав.

З копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що громадянин ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уклали шлюб 11 травня 1984 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу у Львівському палаці урочистих подій зроблено запис за №918.

В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від спільного подружнього життя народилася дитина: дочка - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка в даний час є вже повнолітньою.

Як вбачається з рішенням виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області за №128 від вересня 2002 року, ОСОБА_6 визнано забудівником житлового будинку по вулиці Молодіжна, 9а в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області, з виділенням йому частини присадибної земельної ділянки в розмірі 0,06 га. на якій розміщений житловий будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясно-Руська.

З договору купівлі-продажу квартири від 21 серпня 2002 року вбачається, що ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_13 купив квартиру АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між чоловіком ОСОБА_6 і дружиною ОСОБА_5 розірвано, про що 21 вересня 2006 року в Книзі реєстрації розірвань шлюбів у відділі реєстрації актів цивільного стану Буського районного управління юстиції Львівської області зроблено відповідний актовий запис за №86.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні дали показання про те, що відповідач ОСОБА_6, самостійно, маючи проблеми з коштами, на подвір ї своїх батьків в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області, збудував житловий будинок, в якому в даний час і проживає. Після розлучення з дружиною, наскільки їм відомо, жодного спору щодо майна, між колишнім подружжям не було. Після того, як ОСОБА_6 одружився вдруге, його дочка та колишня дружина, почали пред являти претензії відносно збудованого житлового будинку.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання про те, що у 2002-2003 роках, займаючи посаду дільничного інспектора міліції Яворівського райвідділу внутрішніх справ, він розглядав заяву по факту викрадення коштів з житлового будинку сім ї ОСОБА_6, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_6. Наскільки він може згадати, до цього факту були причетні дружина та дочка ОСОБА_6, але оскільки встановлені відносини носили цивільно-правовий характер, в порушенні кримінальної справи по цьому факту було відмовлено.

Як вбачається з рішенням виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області за №255 від 24 грудня 2009 року, вирішено доручити Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки оформити свідоцтво про право власності на житловий будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області, в цілому, ОСОБА_6.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 грудня 2009 року, ОСОБА_6, на праві приватної власності належить житловий будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області.

Копія Державного акта на право власності на земельну ділянку від 14 травня 2011 року, підтверджує право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області.

Висновок комісії з питань захисту прав дитини при Яворівській райдержадміністрації від 19 квітня 2012 року за №51 підтверджує надання дозволу на укладення договору дарування житлового будинку селі Рясне-Руське по вулиці Молодіжна, 9а Яворівського району Львівської області між ОСОБА_3, яка представляє інтереси малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6.

Письмовим Розпорядженням Голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області від 04 травня 2012 року за №238 підтверджується надання дозволу на укладення договору дарування житлового будинку селі Рясне-Руське по вулиці Молодіжна, 9а Яворівського району Львівської області між ОСОБА_3, яка представляє інтереси малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_6.

Згідно договору дарування будинку від 15 червня 2012 року, ОСОБА_6, як даруватель та малолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, як обдарований, від імені якого, як його законний представник. діє його мати - ОСОБА_3, уклали між собою договір. згідно якого, дарувальник безоплатно передає у власність обдарованого належний йому на праві приватної власності житловий будинок разом з належними до нього господарськими будівлями, позначений літерою А-2, який знаходиться за адресою: село Рясне-Руське вулиця Молодіжна, будинок 9а, Яворівського району Львівської області на земельній ділянці, площею 0,0600 га, кадастровий номер 4625887500:04:001:0778. Житловий будинок цегляний, позначений на поверховому плані літерою А-2, складається в цілому з трьох житлових кімнат та кухні, житловою площею 54,7 кв.м., загальна площа складає 168,7 кв.м.

Як вбачається з копії витягу про державну реєстрацію прав від 23 липня 2012 року, ОСОБА_8, на праві приватної власності належить житловий будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясне-Руське Яворівського району Львівської області.

Згідно статі 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог частини 3 та частини 4 статті 267 Цивільно кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки шлюб між сторонами було розірвано ще у 2006 році, право власності на спірний житловий будинок було визнано за відповідачем ОСОБА_6 у 2009 році, сама позивач ОСОБА_5 щорічно приїздила на Україну, але не зверталася до суду із заявами про захист свого порушеного цивільного права, як і не зверталася до суду з заявою про поновлення їй строку позовної давності при подачі названої позовної заяви, а тому нею пропущено строк позовної давності звернення до суду, що і є підставою для відмови їй у заявленому позові.

Керуючись ст.ст.10, 60, 72-73, 212 ЦПК України, ст.ст.215, 261, 267, 369, 392, 717-728 ЦК України, ст.ст.63, 65, 68 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_6 Св ятослава Юрійовича, Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області від 17 грудня 2009 року за №255 Про оформлення права власності на житловий будинок №9а по вулиці Молодіжна в селі Рясне-Руське , про визнання недійсним договору дарування від 15 червня 2012 року та визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку, позначеного на поверховому плані літерою А-2, загальною площею 168,7 кв.м., розташованого в селі Рясне-Руське по вулиці Молодіжна, 9а Яворівського району Львівської області, відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга про оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: Гоцко В.І.