Рішення

від 10.09.2015 по справі 912/3022/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  10 вересня 2015 рокуСправа № 912/3022/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 912/3022/15 за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"       до відповідача: Приватне підприємство "Авто-Мак-Ресурс" про стягнення 28 020,85 грн,        представники сторін участі в засіданні суду не брали. Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк, позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Авто-Мак-Ресурс" (далі - клієнт, відповідач) заборгованості за договором від 02.03.2011  в сумі 28 020,85 грн, з яких: 9123,82 грн - заборгованість за кредитом, 9027,54 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7700,85 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2168,64 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом. Позивач надіслав до суду заяву з письмовими поясненнями щодо позовних вимог разом із випискою  по рахунку  щодо використання та погашення кредитного ліміту за період з 02.03.2011р. по09.06.2015р. та клопотанням про проведення судового засідання 10.09.2015р. без участі представника Банку. Відповідач участі своїх представників в засідання суду не забезпечив,  витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного. Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі за адресою, яка зазначена у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - 25014, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Повітрянофлотська, буд. 2. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні. Таким чином, враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу №912/3022/15 в судовому засіданні 10.09.2015 за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами. Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані докази,  господарський суд, -                                                                   ВСТАНОВИВ: 02.03.2011 на підставі Заяви про відкриття поточного рахунку приватного підприємства "Авто-Мак-Ресурс" було відкрито публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк" поточний рахунок 26005060717283. Із змісту Заяви про відкриття поточного рахунку  вбачається, що клієнт підписуючи цю Заяву, погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, розміщеними на сайті банку. Крім того, клієнт ознайомився з Тарифами банку, які разом із Заявою про відкриття поточного рахунку складають Договір банківського обслуговування. Істотною умовою Договору між сторонами про банківське обслуговування було встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта, режим функціювання якого полягає в наступному: кредитний ліміт на поточний рахунок          (далі - "кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточний рахунок клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п. 3.2.1.1.1 Договору). Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщенні в мережах Інтернет на відповідному сайті, які разом із Заявою клієнта складають Договір про банківське обслуговування. На підставі вищевикладеного, суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заявах про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та про відкриття поточного рахунку, а також затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку. Відповідно до пунктів 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.4 договору, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди. При цьому банк не оплачує витрати клієнта у випадку надходження на його рахунок документів на примусове списання (стягнення) коштів, при забороні проведення операцій по рахунку. Ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування (п.п. 3.2.1.1.5, 3.2.1.1.6 Договору). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом. За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За твердженням позивача, він свої зобов'язання за Договором виконав, що підтверджується матеріалами даної справи, згідно яких відповідачеві встановлено кредитний ліміт, зокрема з 02.03.2011 на суму 11 000,00 грн; 23.03.2011 - 10 700,00 грн; з 23.05.2011 розмір кредитного ліміту становив 11 000,00 грн. Даний факт підтверджено довідкою Банку від 16.06.2015 № 08.7.0.0.0/150716171917 та банківською випискою з рахунку боржника за період з 02.03.2011р. по 09.06.2015р. Отримання кредитних коштів та користування ними згідно вказаного ліміту на суму 11 000,00 грн відповідачем не спростовано. Користування приватним підприємством "Авто-Мак-Ресурс" кредитними коштами підтверджується також випискою по банківському рахунку відповідача № 26005060717283, наданої до матеріалів справи позивачем за період з  02.03.2011р. по 09.06.2015р. та розрахунком заборгованості за договором від 02.03.2011 станом на 09.06.2015 відповідно до якого заборгованість відповідача за кредитом (в т.ч. прострочене тіло) складає 9123,82 грн. Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У пункті 3.2.1.4.1.1 договору встановлено, що обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Розмір щомісячної комісії врегульовано п.п. 3.2.1.4.4. Договору, яким передбачено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання лімітом відповідно п.п 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. За розрахунком позивача, який не спростовано відповідачем, станом на 09.06.2015 дебетове сальдо по поточному рахунку відповідача становить 9123,82 грн, що складає заборгованість відповідача по кредиту. Також Банк нарахував відповідачеві проценти за користування кредитними коштами в сумі 9027,54 грн станом на 09.06.2015 відповідно до розрахунку позивача та 2168,64 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом. Господарський суд враховує умови Договору та положення частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до норм якої сторони вільні в укладенні договору та визначені його умов, крім випадків, коли не допускається відступлення в силу закону. Відповідач не надав суду доказів проведення повного розрахунку по кредиту, процентам та комісії. З огляду на вищенаведене господарський суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення умов кредитування в сумі 7700,85 грн станом на 09.06.2015 відповідно до розрахунку позивача. Вказані вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Умовами п. 3.2.1.5.1 передбачена відповідальність сторін, зокрема при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, терміну повернення кредиту, винагроди, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте відповідно до п. 3.2.1.5.4 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, визначених даним пунктом, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Відповідач не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором в частині своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом та доказів виконання вимог позивача. Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені в сумі 7700,85 грн. Господарський суд враховує, що позивачем у справі дотримано положення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, отже позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі. Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати на судовий збір повністю. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України про судовий збір", господарський суд, -                                                         В И Р І Ш И В : Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з приватного підприємства "Авто-Мак-Ресурс" (25014, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Повітрянофлотська, буд.2, ідентифікаційний код: 37427025) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, ідентифікаційний  код 14360570) заборгованість за договором №б/н від 02.03.2011 в розмірі 28020,85 грн, з яких 9123,82 грн - заборгованість за кредитом, 9027,54 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7700,85 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2168,64 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також судовий збір в сумі 1827,00 грн. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу. Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.       Повне рішення складено  10.09.2015р.   Суддя                                                                        Т. В. Макаренко