Рішення

від 10.09.2015 по справі 922/4347/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,   тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" вересня 2015 р.Справа № 922/4347/15 Господарський суд Харківської області у складі: судді Ємельянової О.О.         при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю. розглянувши справу за позовом    Публічного акціонерного товариства комерційний банк  "Приватбанк", м. Дніпропетровськ    до  Приватного підприємства "Харон", м. Харків    про стягнення коштів за участю представників сторін: від позивача: Таранова Т.І (дов. № 8616-К-0 від 26.11.2014 року); від відповідача: не з'явився. ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Приватного підприємства "Харон" (відповідач) про стягнення 21377,91 грн., з яких заборгованість за кредитом – 9946,14 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 6204,18 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором – 5227,59грн. та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н (надалі - Договір) відповідно заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 13.02.2012 року згідно якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26000060815340. Ухвалою від 29.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.08.2015 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.2015 року розгляд справи № 922/4347/15 було відкладено на 10.09.2015 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2015 року було виправлено описку в ухвалі від 10.08.2015 року про відкладення розгляду справи. 10.09.2015 року позивач у судовому засіданні надав клопотання про долучення копії документів до матеріалів справи  та довідку вх. № 36246 від 10.09.2015 року про стан заборгованості у якій зазначає, що за час розгляду справи у суді будь-які проплати за договором від 13.02.2012 року станом на 10.09.2015 року відсутні. На час звернення із позовом до суду відповідач станом на 08.07.2015 року має заборгованість 21377,91 грн. яка складається з наступного: 9946,14 грн. - заборгованість за кредитом; 6204,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5227,59 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Відповідач у призначене судове засідання 10.09.2015 року не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (а.с. 65-68, 69-72). Присутній у судовому засіданні 10.09.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги із врахуванням наданих пояснень та вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також  достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами. Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.09.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне. 13.02.2012 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (позивач, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Харон" (відповідач) на підставі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки було укладено договір банківського обслуговування б/н (надалі - Договір), згідно якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26000060815340, на який було встановлено кредитний ліміт (а.с. 11). Відповідно до пункту 3.2.3.11.1 умов, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронного-цифрового підпису всіма його сторонами. Пунктами 3.2.3.11.2, 3.2.3.11.3 вставлено що, цей Договір в частині п. 3.2.3.9.4 цього Договору вступає в силу з моменту підписання цього Договору, в інших частинах - з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в рамках зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором. Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом та цим Договором порядку. Розділом 3.1.1.,3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою “Гарантований платіж”. Після підписання Договору клієнту надається право користуватися послугами Банку, однією з яких є послуга “Гарантований платіж”, яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку, тобто в кредит. Пунктом 3.1.1.73 Умов, встановлено, що послугу “Гарантований платіж” Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК” надає, для виконання  грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (далі — послуга). Послуга надається у вигляді виконання Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК” заявок на договірне списання коштів ( далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає Публічному акціонерному товариству комерційний банк “ПРИВАТБАНК” зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПРИВАТБАНК” як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. Відповідно до пункту 3.2.2.1. Умов – кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди. Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках. Після отримання Публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПРИВАТБАНК” за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват–24 —  офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК” розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов). Відповідно до пункту 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Публічному акціонерному товариству комерційний банк “ПРИВАТБАНК” відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Публічному акціонерному товариству комерційний банк “ПРИВАТБАНК” відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості. Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку Відповідача. Відповідно до довідки публічного акціонерного товариства комерційний банк  "Приватбанк" від 10.07.2015 року № 08.7.0.0.0/150710154426 (а.с. 24) з 17.09.2013 року відповідачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн., який змінився з 23.05.2014 та  встановлений до 9946,14 грн. На виконання умов договору в період з 17.09.2013 року по 30.04.2014 року відповідач звертався до банку із заявками на гарантований платіж (доручення на гарантоване списання) (ас. 25-27), а саме: - 17.09.2013 року заявка № 33; - 16.12.2013 року заявка № 34; - 30.04.2014 року заявка № 35. Так, у вказаних заявках зазначено, що операція(ії) за заявкою виконуються у відповідності з "Умовами та правилами надання банківських послуг" - розділ 3.1.1., розділ 3.2.2. або окремо укладених з клієнтом договорів, що регулюють надання послуг "Гарантовані платежі". У випадку, якщо виконання даної заявки здійснюється з використанням наданих Приватбанком кредитних коштів, то дана заявка разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та Тарифами Приватбанка складають кредитно-заставний договір (застава відповідно до пункту 3.2.2.4. "Умов та правил надання банківських послуг"). Отже, починаючи з 17.09.2013 року відповідач почав користуватись послугою Публічного акціонерного товариства комерційний банк  "Приватбанк" - кредит за послугою "Гарантовані платежі", який надавався банком. Відповідно до пункту 3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день — заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості. Відповідно до пункту 3.2.2.7.5. Умов – Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого “Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань  за кредитом в повному обсязі. Відповідачем відповідно до меморіального ордеру № 35 від 30.04.2015 року було здійснено часткову оплату (а.с. 30). Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за Договором, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у період з 12.06.2014 року по 08.07.2015 року, яка за розрахунком позивача станом на 08.07.2015 року складає 21377,91 грн., з яких: 9946,14 грн. - заборгованість за кредитом; 6204,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5227,59 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 13.02.2012 року в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом та комісії. 16.06.2015 року на адресу відповідача Банком була направлена претензія №30917НАЕ4S080 про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту (а.с. 34), за відсотками та з комісії за користування кредитом, а також сплату пені. Посилаючись  на умови договору, статті 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору. Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України). У відповідності із статті 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). Згідно з частинами 1 і 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони    домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України. У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.3. Умов). Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України) Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Як  вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов Договору банківського обслуговування б/н від 13.02.2012 р. позивачем відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Загалом, станом на 08.07.2015 року за відповідачем рахується 21377,91 грн. заборгованості, з яких: 9946,14 грн. - заборгованість за кредитом; 6204,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5227,59 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 9946,14 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 6204,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст.552 ЦК України). Згідно із ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до пункту 3.2.3.10.1. умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.3.6.2, 3.2.3.9.1 -3.2.3.9.3 цього Договору , термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.3.2, 3.2.3.6.3, 3.2.3.6.16, 3.2.3.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.3.6.5, 3.2.3.9.4-3.2.3.9.6 цього Договору , Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.3.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку  пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У відповідності до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України також встановлено, що пеня за прострочу платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У зв'язку з невиконанням у строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом по договору банківського обслуговування б/н від 13.02.2012 року, позивачем нараховано пеню в сумі 5227,59 грн. Враховуючи викладене, перевіривши порядок та період за який нараховано пеню, суд дійшов висновку, що  наданий позивачем розрахунок пені є обґрунтований та відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та умовам договору. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 5227,59 грн. пені за період з 17.11.2014 року по 08.07.2015 року є обґрунтовані та підлягають задоволенню. Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог. Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав. Враховуючи, що у відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 13.02.2012 року та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення із відповідача 21377,91 грн. заборгованості., з яких: 9946,14 грн. - заборгованість за кредитом; 6204,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5227,59 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 1827,00грн. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173, 174, 179, 193, 343, 345, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -      ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Стягнути з Приватного підприємства "Харон" (61089, Харківська область, м. Харків, вул. 12-го Квітня, буд. 7, корп. А, кв. 11; ЄДРПОУ 22723319) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800; ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 13.02.2012 відповідно поточного рахунку № 26000060815340 у розмірі 21377,91 грн. (яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 9946,14 грн.; простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом – 6204,18 грн.; пені – 5227,59 грн.); судовий збір у сумі 1827,00 грн. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 11.09.2015 р.    Суддя  О.О. Ємельянова