Постанова

від 08.09.2015 по справі 925/763/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" вересня 2015 р.                                     Справа№ 925/763/15 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:          Дикунської  С.Я. суддів:            Алданової  С.О.           Ропій  Л.М. при секретарі        Драчук Р.А. за участю представників: від позивача                        Богославця О.М. – дов. б/н від 22.05.2014 р. від відповідача                    не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства                                «Телесистеми України» на рішення             господарського суду Черкаської області від                           04.06.2015 р. (суддя Скиба Г.М.) у справі                  №923/763/15 за позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайтек»                                (далі – ТОВ «Кайтек») до                            Приватного акціонерного товариства                                «Телесистеми України»                                (далі – ПрАТ «Телесистеми України») про                          стягнення 42 435,99 грн. заборгованості ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.06.2015 р. у справі №925/763/15 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПрАТ «Телесистеми України» на користь ТОВ «Кайтек» 42 435,99 грн. боргу,  1 827,00 грн. судового збору. Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині стягнення 16 091,21 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що задовольняючи позовні вимоги місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо заборгованості відповідача за період з 10.01.2014 р. по 30.04.2015 р. в розмірі 42 435,99 грн., адже відповідач поступово зменшував суму заборгованості й на момент подання позовної заяви така сума була меншою. Зокрема, за твердженнями апелянта, позивачем при розрахунку боргу не враховано сплачені відповідачем платіжними дорученнями грошові кошти на загальну суму 8 896,50 грн. тощо. Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №925/763/15 за апеляційною скаргою ПрАТ «Телесистеми України» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 14.07.2015 року. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 р. розгляд справи №925/763/15 відкладено на 08.09.2015 року. Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. у зв'язку з перебуванням судді       Коршун Н.М. на лікарняному, змінено склад суду та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Ропій Л.М. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду. Постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (п. 9-2) передбачено, що у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги. В судове засідання представник апелянта не з'явився, в апеляційній скарзі просив здійснити розгляд справи за його відсутності. Представник позивача в судовому засіданні вважав можливим здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача, доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване просив залишити без змін. Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням ряду особливостей. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. На підставі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню. Так, позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом  про стягнення з відповідача заборгованості за договорами. Заявою від 20.05.2015 р. позивач збільшив вимоги до 42 435,99 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення та майданчика. Заяву прийнято судом до розгляду. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договорами оренди щодо внесення орендної плати за використання нежитлового приміщення та майданчика для обладнання тощо. Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог й позов задовольнив. Так, задовольняючи позов місцевий суд посилався на наявну заборгованість відповідача по грошовому зобов'язанню, яка підтверджується поданими до матеріалів справи документами, відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив наявність боргу, належними доказами не спростував вимог позивача та не надав доказів повного погашення боргу перед позивачем по оренді майданчиків під розміщення обладнання зв'язку тощо. Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до положень ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Як встановлено матеріалами справи, 10.01.2007 р. між ТОВ «Кайтек» (орендодавцем) та ПрАТ «Телесистеми України» (орендарем) укладено договір оперативної оренди №422 нежитлового приміщення (далі – Договір №422), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину приміщення площею 16 м2 на технічному поверсі будинку по вул. Одеській, 8, корп. 43 (майданчик). Між сторонами 12.01.2007 р. підписано акт приймання-передачі майданчику під розміщення станції. 10.04.2007 р. між цими ж сторонами укладено договір №422/1 (далі – Договір №422/1) на послуги по розміщенню обладнання та встановлення антенно-фідерних пристроїв на трубі котельні по вул. Маршала Красовського, 12 у м. Черкаси. За користування майном з наймача справляється плата на підставі ст. 762 ЦК України, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. За умовами п. 3.5 Договору №422 орендар проводить оплату послуг в безготівковому порядку згідно рахунку орендодавця протягом 5 днів з моменту його отримання. Плата за послуги нараховується щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця (п. 2.2. Договору №422/1). Розрахунки за спожиту обладнанням відповідача електроенергію здійснюються згідно показів лічильника. Зобов'язанням на підставі ч.1 ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Положеннями ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526, 530, 612 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк. Як встановлено місцевим судом та не спростовано відповідачем, останній проводив розрахунок несвоєчасно, внаслідок чого в нього утворився борг, наявна заборгованність підтверджується матеріалами справи. За доводами апелянта позивачем в розрахунку боргу не враховано платіжні доручення: №F0401UPUCO від 01.04.2015 р. на суму 3 225,00 грн.; №F0401UPUCР від 01.04.2015 р. на суму 1 992,00 грн.; №F0406UPVNU від 06.04.2015 р. на суму 1 687,50 грн.; №F0406UPVO6 від 06.04.2015 р. на суму 1 992,00 грн.,  скаржником оспорюється сума в розмірі 8 896,50 грн. Наведені твердження апелянта є безпідставними, адже з наданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ПрАТ «Телесистеми України» за Договором №422 та Договором №422/1 станом на 07.05.2015 р. (а.с. 53, 54)  позивачем враховано платежі згідно вищенаведених платіжних доручень. Оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявної заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати в сумі 42 435,99 грн., місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків. Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 04.06.2015 р. у справі №925/763/15 – без змін. Матеріали справи №925/763/15 повернути до господарського суду Черкаської області. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. Головуючий суддя                                                             С.Я. Дикунська Судді                                                                                С.О. Алданова                                                                                 Л.М. Ропій