Постанова

від 02.07.2015 по справі 814/447/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року справа № 814/447/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лебедєвої Г.В.

при секретарі - Дворник Г.Г.

за участю: представника позивача - не з'явився,

представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

свідка - ОСОБА_3 (за паспортом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251 і податкової вимоги від 26.09.2014 № 787-25,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251 і податкової вимоги від 26.09.2014 № 787-25. Ухвалою від 17.02.2015 року провадження у справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірне прийняття державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251 в сумі 120750,63 грн. та податкової вимоги від 26.09.2014 № 787-25 на суму 130611,12 грн., на підставі того, що прийняття податкового повідомлення - рішення податковим органом є можливим лише після вручення платнику податків акту перевірки. Позивач зазначає, що акт перевірки від 08.08.2014 року №628/14-03-22-01/22434682, за результатами якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251, та податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251 та податкову вимогу від 26.09.2014 № 787-25 він не отримував, а тому вони підлягають скасуванню, як такі що прийнятті з порушення чинного законодавства.

10.03.2015 року до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення проти позову, в обґрунтування яких відповідач зазначив, що позивач акт перевірки від 08.08.2014 року №628/14-03-22-01/22434682, копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП ММР "Міське ринкове господарство" від 25.07.2014 № 779 отримував поштою, на підтвердження чого надав повідомлення про вручення з підписами про отримання, а тому податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251 та податкова вимога від 26.09.2014 № 787-25 прийняті з урахуванням чинного законодавства, а тому просив суд у задоволені позову відмовити (а.с.30-32). Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, по причини не прибуття не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі не надав. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є правомірними. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини. Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" (далі - КП ММР «Міське ринкове господарство») зареєстроване у Виконавчому комітеті Миколаївської міської ради з 30.07.1996 року №15227770004021690. Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з 02.08.1996 року за №140312198. Як вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право користування землі від 20.09.2012 року ЯЯ №193867 кадастровий номер 4810136900602:009:0003, КП ММР «Міське ринкове господарство» отримало в постійне користування земельну ділянку загальною площею 40000 кв.м. для реконструкції та подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Повздовжній, 2-в. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надіслано запит від 18.03.14 року №1123/714-03-15-02 до Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області з проханням надати наявну інформацію про розмір нормативно грошової оцінки у 2012 році по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: вул. 8-Повздовжня, буд. 2-в. Листом від 21.03.14 №1103/751-4/701/1 Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області надано відповідь, щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, в якому зазначено: нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 40000 кв.м по вул.. Повздовжня. 2-в, в Ленінському районі м. Миколаєва, яка належить КП ММР «Міське ринкове господарство» відповідно до нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва, затверджено: рішенням Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року №3/40 (зі змінами згідно рішення Миколаївської міської ради від 01.03.2012 року №15/24) з врахуванням базової вартості 1 кв.м. (175,69 грн/кв.м), зонального коефіцієнта (економіко-планувальної зони №37-2,23), з врахуванням сукупного локального коефіцієнту на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони - 0,96, з врахуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки - 0,5 (землі під поточним будівництвом) становить 7522400,00 грн. З урахуванням набуття права постійного користування земельною ділянкою КП ММР «Міське ринкове господарство» відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями є платником плати за землю. Відповідач зазначив, що КП ММР «Міське ринкове господарство» з моменту укладення державного акту на право постійного користування землі за період 2012-2013 року податкову звітність з плати за земельну ділянку державної та комунальної власності до податкового органу не надавав. Відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 03.02.14 року №486/10/14-03-15-01 про необхідність надання податкових декларацій з плати за землю за період 2012-2013 роки, який останнім був отриманий 04.02.2013 року, проте КП ММР «Міське ринкове господарство» податкова звітність до податкового органу надана не була. На підставі службового посвідчення, керуючись пп.75.1.2 ст.75, пп. 78.1.2 п.78.1 ст.78. п.79.2 ст.79 глави 8 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами і доповненнями, та на підставі наказу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 25.07.2014 № 779 проведена документальна невиїзна позапланова перевірка Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Міське ринкове господарство» з питання правильності і повноти нарахування плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період 2012 рік 2013 рік. Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП ММР "Міське ринкове господарство" від 25.07.2014 року № 779, та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП ММР Міське ринкове господарство" від 25.07.2014 року № 420/14-03-22-01 надіслано поштою 25.07.2014 з повідомленням про вручення на адресу КП ММР "Міське ринкове господарство", яке 28.07.2014 року отримане КП ММР "Міське ринкове господарство", що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.36).

За результатом проведеної перевірки податковим органом складено акт від 08.08.2014 року № 628/14-03-22-01/22434682 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірка Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Міське ринкове господарство» (код за ЄДРПОУ 22434682) з питання правильності і повноти нарахування плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період 2012 рік 2013 рік (а.с.10-16), яким встановлені порушення: - ст.34, п.49.2, п.286.2 ст.286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, в частині не подання до ДПІ декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за період: за 2012 рік (граничний термін подання до 31.01.2012); за 2013 рік (граничний термін подання до 31.01.2013); - пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.286.2 ст.286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 96328,50 грн., в тому числі по періодам: за 2012 рік (з 21.08.2013 - 31.12.2013 ) в сумі 21104,50 грн.; за 2013 рік в сумі 75224.00 грн. (а.с.15-16).

На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 року № 0014462251 на суму 120750,63 грн., з яких: за основним платежем - 96328,50 грн. за штрафними санкціями - 24422,13 грн., яке 22.08.2014 року було отримане позивачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи (а.с.8 ). Статтею 125 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями, визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Статтею 117 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями, визначено , що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання- передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. Пункт 1 статті 202, глави 34 розділу VII Земельного Кодексу України від 25.10.2001 № 2"68-І1І зі змінами та доповненнями, зазначає, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. Пунктом 1 статті 1, розділу І ЗУ « Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № ЗтЧЗ-Ш зі змінами та доповненнями, визначено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Пункт 1 статті 16, розділу III ЗУ « Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № Г-613Л/І зі змінами та доповненнями визначає, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Як вже було вище зазначено, КП ММР "Міське ринкове господарство" було передано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 40000 кв.м. для реконструкції га подальшого обслуговування нежитлових приміщень під муніципальний торговий комплекс по вул. 8 Повздовжній, 2-в. Положеннями ст. 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У розумінні норми пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу). Відповідно до ст. 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України). Згідно ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Відповідно до п. 286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Згідно п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. У той же час, в силу вимог п.271.1 ст.271 ПК України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. В свою чергу, стаття 54 Податкового кодексу України встановлює, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (визначення податкових зобов'язань у конфліктних ситуаціях, тобто, у зв'язку з порушеннями законодавства, які мали місце на думку контролюючого органу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Тобто, у зазначених випадках платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку (див. коментар до ст. 56 ПКУ) протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ є податковим боргом.

У зв'язку з несплатою позивачем суми грошового зобов'язання, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області складено податкову вимогу від 26.09.2014 року №787-25 про сплату податкового боргу в сумі 130611,12 грн., з яких: основний платіж-96328,50 грн., штрафні санкції - 24422,13 грн., пеня-9860,49 грн. (а.с.9).

Аналіз пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Твердження позивача про те, що сума грошового зобов'язання, визначена оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 20.08.2014 року №0014462251, є неузгодженою, а саме податкове повідомлення - рішення від 20.08.2014 року №0014462251 прийнято з порушенням законодаства з огляду на те, що прийняття податкового повідомлення - рішення можливо лише після вручення платнику податків акту перевірки, який позивач не отримував і про існування податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 року №0014462251 дізнався після ознайомлення з матеріалами справи, яка знаходиться в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду №814/58/15, у звязку з тим, що не отримував ані податкового повідомлення - рішення від 20.08.2014 року №0014462251 ані податкової вимоги від 26.09.2014 року №787-25, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП ММР "Міське ринкове господарство" від 25.07.2014 № 779, та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП ММР Міське ринкове господарство" від 25.07.2014 № 420/14-03-22-01 надіслано поштою 25.07.2014 року з повідомленням про вручення на податкову адресу КП ММР "Міське ринкове господарство" та отримане КП ММР "Міське ринкове господарство" 28.07.2014 року, на підтвердження чого відповідачем було надано повідомлення про вручення з підписом про отримання (а.с.36).

Акт про результати документальної невиїзної позапланової перевірки від 08.08.2014 № 628/14-03- 12-01/22434682 та акт про неявку посадових осіб для ознайомлення та підписання акту від 08.08.2014 року № 628/14-03-22-01/22434682 від 08.08.2014 року № 19/14-03-22-01/22434682 були направленні листом з повідомленням про вручення 08.08.2014 року та отримані КП ММР «Міське ринкове господарство» 11.08.2014 року (а.с.38) . Також відповідач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014.462251 направлено разом із розрахунком штрафних санкцій листом з повідомленням про вручення 20.08.2014 року на адресу позивача та отримане останнім 22.08.2014 року. Про що свідчить повідомлення про вручення, яке наявне в матеріалах справи (а.с.41) Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Ухвалою суду було витребувано від Миколаївської дирекції Українського Державного Підприємства Поштового зв'язку інформацію про надходження вищезазначених поштових відправлень, адресованих комунальному підприємству «Міське ринкове господарство», та його вручення адресату, а у разі неможливості вручення - підстави такого невручення.

Листом Миколаївської дирекції Українського Державного Підприємства Поштового зв'язку від 31.03.2015 року №06-19-186 було повідомлено суд, що на адресу комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" були подані до відправки зазначені у запиті рекомендовані листи з рекомендованим повідомленням про вручення, а саме: №5403006240734-25.07.2014 р.; №54030006553260-08.08.2014 р.; №5403006720337-20.08.2014 року.

Також у листі від 31.03.2015 року №06-19-186 зазначено, що рекомендований лист з рекомендованим повідомленням про вручення №5403006240734 надійшов 28.07.2014 року до ВПЗ Миколаїв-1 згідно вказаної адреси та того ж дня вручений уповноваженій особі на одержання пошти Миколаївської міської ради ОСОБА_3.

Рекомендований лист з рекомендованим повідомленням про вручення №5403006553260 надійшов 11.08.2014 року до ВПЗ Миколаїв-1 та того ж дня вручений уповноваженій особі на одержання пошти Миколаївської міської ради ОСОБА_3. Повідомлення №5400121402501 про вручення рекомендованого листа №5403006553260. відправлене 13.08.2014 року з ВПЗ Миколаїв-1 па адресу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, надійшло 15.08.2014р. до ВПЗ Миколаїв-30 та того ж дня вручене ОСОБА_4 за довіреністю. Рекомендований лист з рекомендованим повідомленням про вручення №5403006720337 надійшов 22.08.2014 року до ВПЗ Миколаїв-1 та того ж дня вручений уповноваженій особі на одержання пошти Миколаївської міської ради Верба.

У судовому засіданні 02.07.2015 року викливана у якості свідка ОСОБА_3 зазначила, що прізвища, які вказані на вищезазначених рекомендованих поштових відправленнях є прізвищами осіб уповноважених на отримання пошти Миколаївської міської ради, які після реєстрації за відповідними реєстрами кореспонденції, наданої відділам й управлінням міськвиконкому та іншим організаціям, передають під розписку пошту відповідним організаціям, які знаходяться в одному приміщенні з Миколаївською міською радою, на підтвердження чого надала до суду реєстр №185 від 01.10.2014 року та реєстр №188 від 06.10.2014 року, з підписом про отримання вищезазначеної кореспонденції ОСОБА_5, який розпорядженням голови м. Миколаєва від 15.08.2011 року №147рк з 01.09.2011 року призначений керівником комунального підприємства «Міське ринкове господарство» (а.с.20).

Таким чином, вищенаведене свідчить, про отримання позивачем акту про результати документальної невиїзної позапланової перевірки від 08.08.2014 № 628/14-03- 12-01/22434682, податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 року № 0014462251 та податкової вимоги від 26.09.2014 № 787-25.

Таким чином, за умови надсилання податковим органом податкового повідомлення-рішення за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення єдиним випадком, при якому податкове повідомлення-рішення вважається неврученим, є його невручення через помилку, допущену податковим органом.

У даному випадку, акт перевірки, податкове повідомлення-рішення та податкова вимога було вручено уповноваженим особам на отримання пошти Миколаївської міської ради, які в свою чергу передали кореспонденцію керівнику комунального підприємства «Міське ринкове господарство».

Фактично, поштове відділення адресата, індекс якого останній зазначає у своїй документації, є агентом такого адресата. Тому будь-які збої на стадії взаємовідносин цього поштового агента та самого адресата (вручення неуповноваженій особі, недотримання відділенням правил сповіщення адресата про рекомендований лист, що надійшов, тощо) перебувають у зоні ризику адресата.

Відправник не повинен зазнавати негативних наслідків внаслідок невжиття адресатом ефективних заходів з організації взаємодії з власним поштовим відділенням при обробці поштової кореспонденції.

Наведене узгоджується з загальноприйнятим принципом оптимального розподілу ризиків, який передбачає перекладення ризиків на ту особу, яка може найбільш ефективно ними управляти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду позивачем не доведена неправомірність та необґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251 і податкової вимоги від 26.09.2014 № 787-25 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251 і податкової вимоги від 26.09.2014 № 787-25 здоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71,158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0014462251 і податкової вимоги від 26.09.2014 № 787-25 відмовити. Стягнути з комунального підприємства Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство" (код ЄДРПОУ 22434682) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 128,00 грн. (дві тисячі сто двадцять вісім гривень) на рахунок: отримувач коштів - УДКСУ у м. Миколаєві (місто 22030001), код отримувача - 37992781, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, рах№31217206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030001. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. Повний текст постанови складений і підписаний суддею 03.07.2015 року.

Суддя Г.В. Лебедєва