Постанова

від 17.09.2010 по справі 7964/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 вересня 2010 р. № 2-а- 7964/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргідропроект" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Укргідропроект", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 31.05.2010 року за № 0000090818/8, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, яким ПАТ "Укргідропроект" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1130,10 грн, скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 31.05.2010 року за № 0000070818/0 в розмірі 1412,63 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 31.05.2010 року за № 0000090818/0, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (м. Харків, вул. К. Маркса, 30, код ЄДР 26149001), яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1130,10 грн., з яких:- 753, 40 грн. - основний платіж;-376,70 грн. - штрафні санкції; скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 31.05.2010 року за № 0000070818/0, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (м. Харків, вул. К. Маркса, 30, код ЄДР 26149001), яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1412,63 грн., з яких:- 941,75 грн. - основний платіж; - 470,88 грн. - штрафні санкції; скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 22.06.2010 року за № 0000090818/1, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (м. Харків, вул. К. Маркса, 30, код ЄДР 26149001), яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1130,10 грн., з яких: - 753,40 грн. - основний платіж; - 376,70 грн. - штрафні санкції; скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 22.06.2010 року за № 0000070818/1, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (м. Харків, вул. К. Маркса, 30, код ЄДР 26149001), яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1412,63 грн., з яких: - 941,75 грн. - основний платіж; - 470, 88 грн. - штрафні санкції.

В обґрунтовування позову посилався на пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартістьВ» та зазначив, що оскаржуване податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкова прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги адміністративного позову та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Укргідропроект" зареєстровано 16.10.1995 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджує свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 №422367.

За результатами документальної невиїзної перевірки публічного акціонерного товариства "Укргідропроект" (код ЄДРПОУ 00114117) складено акт від 28.04.2010 року №1548/18-010/00114117 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з товариством з обмеженою відповідальністю "ДУБРАВА" (код ЄДРПОУ 31165515) за період з 01.03.2008 року по 30.06.2008 року, за результатом якого встановлені порушення вимог: частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним по правочину, здійсненому ВАТ "Укргідропроект" з ТОВ "Дубрава"; підпунктів 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість в травня 2008 року у розмірі 753,40 грн.; пунктів 3.1 ст.3 та 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, підприємством ВАТ "Укргідропроект" завищено суму валових витрат у півріччі 2008 року на 3767,00 грн. та занижено податок на прибуток на 941,75 грн.

31.05.2010 року відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення за №0000090818/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість в розмірі 753,40 грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 376,70 грн, а всього 1130,10 грн., зазначене податкове повідомлення-рішення було одержано позивачем 03.06.2010 року

Крім того, 31.05.2010 року відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення за №0000070818/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток в розмірі 941,75 грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 470,88 грн., а всього 1412,63 грн., позивачем податкове повідомлення-рішення №0000070818/0 було отримано 03.06.2010 року.

Позивач не погодився з вказаним податковими повідомленнями -рішеннями та оскаржив їх в порядку передбаченому п. 5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 20.12.2000 р. №2181-ІІІ до спеціалізовано державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

Рішенням відповідача від 16.06.2010 року вих. №8447/10/25-010, скаргу позивача було залишено без задоволення, відповідно рішення-повідомлення без змін.

З метою доведення платника податків до нового граничного строку сплати податкових зобов'язань, після кожного розгляду скарг СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові виносились податкові повідомлення-рішення через дріб, що передбачено підпунктом 4.6 пункту 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін'юсті України №06.07.2001 року №567/5758, в якому зазначено, що за результатами розгляду скарг виноситься податкове повідомлення-рішення та через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення-рішення.

25.06.2010 року позивачем було отримано податкові повідомлення-рішення від 22.06.2010 року №№00000900818/1, 0000070818/1, складені відповідачем за результатами розгляду скарги.

В судовому засіданні встановлено, що позивач в період з 01.03.2008 року по даний час здійснює господарську діяльність, в тому числі "діяльність у сфері архітектури: інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом", дослідження і розробка в галузі технічних наук, інші види оптової торгівлі, діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології, інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення, здавання в оренду власного нерухомого майна, що підтверджується довідкою АА №316575 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З метою здійснення власної господарської діяльності між ВАТ "Укргідропроект" (позивач універсальний правонаступник ВАТ "Укргідропроект") та ТОВ "Дубрава 05.03.2008 року було укладено договір №03/052, предметом якого є роботи у виді"профілактичного випробування електрообладнання об'єктів ВАТ"Укргідропроект" відповідно до п.1.1 зазначеного договору.

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 21 Закону України "Про охорону праці", Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальним органам, затвердженого постановою Кабміну України від 15.10.2003 року №1631 з додатком №1 до нього - Переліком робіт підвищеної небезпеки, види робіт - предмет Договору№03/052 від 05.03.2008 року передбачають обов'язкове одержання дозволу.

Для укладення Договору та на виконання зазначених нормативно-правових актів України ТОВ "Дубрава" надало позивачу дозвіл на початок роботи з підвищеної небезпеки №2649.05.30-74.30.0 від 01.12.2005 року, згідно якого даний дозвіл діє з 01.12.2005 року по 01.12.2008 року.

Також відповідно до чинного законодавства України на запит позивача ТОВ "Дубрава" була надано свідоцтво про атестацію електротехнічної лабораторії ТОВ "Дубрава", яке чинне до 06.12.2010 року.

На виконання умов Договору позивачем 06.05.2008 року було здійснено попередню оплату робіт, що мають виконуватись за Договором, у розмірі 2553,60 грн., в тому числі ПДВ 425,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1389 від 06.05.2008 року.

06.05.2008 року позивачем від ТОВ "Дубрава" було одержано податкову накладну №05061 від 06.05.2008 року на суму 2128,00 грн., ПДВ 425,60 грн., разом з ПДВ - 2553,60 грн., оформлену відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, 30.05.2008 року від ТОВ "Дубрава" позивачем було одержавно податкову накладну№05301 від 30.05.2008 року на суму 1639,00 грн., ПДВ 327,80 грн., разом з ПДВ - 1966,80 грн., оформлену відповідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ»№168/97-вр від 03.04.1997 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Як було встановлено судом податковий кредит по податку на додану вартість був задекларований позивачем на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ "Дубрава".

30.05.2008 року роботи за Договором були виконані та прийняті позивачем, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 року.

Тобто, позивачем виконано вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та в періоді згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" суму податку на додану вартість в розмірі 425,60 грн. та 327,80 грн. було включено позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Стаття 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» передбачає реєстрацію осіб як платників податку на додану вартість податковим органами.

Судом встановлено, що ТОВ "Дубрава" на час вчинення угод знаходилось в ЄДРПОУ.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Дубрава" мало право видавати податкові накладні на адресу позивача , а ПАТ "Укргідропроект" правомірно віднесло суми зазначені в податкових накладних до складу податкового кредиту.

Крім цього, згідно п.4 ст.91 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ст.18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що якщо на момент здійснення господарських операцій, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є обґрунтованим. Визнання суб'єкта господарювання банкрутом та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Крім того, суд аналізуючи положення вище зазначених нормативно правових актів приходить до висновку, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Крім того, так як умови договору були виконані ТОВ "Дубрава" повністю та згідно чинного законодавства України, позивач 13.06.2008 року сплатив ТОВ "Дубрава" суму коштів за Договором в розмірі 1966,80 грн., в тому числі ПДВ 327,80 грн., про що свідчить платіжне доручення №1978 від 13.06.2008 року.

Таким чином за Договором сума коштів - витрати позивача на придбання робіт - предмету Договору склала 4520,40 грн. з ПДВ, а без ПДВ - 3767,00 грн.

Відповідно до п.5.1, п.5.2, п.п. 5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та в періоді згідно п.16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума в розмірі 3767,00 грн. була включена позивачем до складу валових витрат.

Що стосується висновку якій міститься в акті перевірки від 28.04.2010р. №1548/18-010-00114117 щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та п.п.5.2.1. п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , а саме, що операції пов'язані з ТОВ "Дубрава" не були використані в господарській діяльності ПАТ В«УкргідропроектВ» , суд зазначає наступне:.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» ).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовної заяви та наданих позивачем суду документів -договору, актів виконаних робіт, розрахункових документів, податкових накладних, усі роботи виконані ТОВ "Дубрава" були використані позивачем у його господарської діяльності з митою отримання прибутку. Виконані роботи були прийняті ПАТ "Укргідропроект" згідно актів прийому-передачі виконаних робот, на адресу замовника були виписані відповідні податкові накладні. Вартість виконаних робіт ТОв "Дубрава" була сплачена у повному обсязі згідно платіжного доручення №1978 від 13.06.2008 року.

Доказів того, що придбані роботи не були використані в господарської діяльності ПАТ "Укргідропроект", відповідачем у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України суду надано не було.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за умовами укладеного 05.03.2008 р. позивачем та ТОВ «Дубрава»договором №03/052 позивач не здійснював ніякої купівлі електротехнічних товарів, як про це викладає відповідач в акті про результати документальної невиїзної перевірки ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «ДУБРАВА»за період з 01.03.2008 р. по 30.06.2008 р. №1548/18-010/00114117 від 28.04.2010 р. (арк. 16, 17 акту), а придбав послуги у виді «профілактичного дослідження електрообладнання об'єктів», що належать позивачу, а саме: вимірювання опорів заземлюючих пристроїв, ізоляції кабелів, лінії, електродвигунів, перевірка спрацювання захисту в електроустановках із заземленою неитраллю, перевірка наявності між заземленими установками і елементами заземленої установки, вимірювання опіру струму ізоляції електромережі та токоприймачів, надання висновків щодо відповідності результатів вимірювання технічним нормам, інше, що, до речі, підтверджується п. 1.1 договору № 03/052.

За результатами наданих послуг ТОВ «Дубрава»надало технічні звіти з комплексних профілактичних досліджень електрообладнання, які в обов'язковому порядку оглядаються представниками державних органів (зокрема, державними інспекторами з пожежного нагляду) під час проведення перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що такі послуги позивач отримує від ТОВ «Дубрава»не вперше та на виконання приписів наступних законів України:

Ч. 3 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»встановлено обов'язок споживачів електричної енергії (в тому числі і позивача) забезпечувати «безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан».

Ст. 13 Закону України «Про охорону праці»встановлено, що Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в коленому структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також: забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про пожежну безпеку»(«Обов'язки підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки») власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також; орендарі зобов'язані:...утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу; подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється...».

А отже, одержання послуг від ТОВ «Дубрава»здійснювалось позивачем на виконання обов'язків, встановлених згаданими законами, а ніяк ні з інших підстав.

П. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як зазначалось вище, відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж; на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, -у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також; від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження)».

Ч. 1 ст. 2 ГК України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. ч. 4-7 ст. 2 ГК України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між: структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами».

Отже, суд приходить до висновку, що отримані від ТОВ «Дубрава»послуги є необхідними для господарської діяльності позивача та такими, що одержані на виконання приписів законів України

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено використання ПАТ "Укргідропроект" у своєї господарської діяльності усіх робіт виконаних ТОВ "Дубрава".

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між ПАТ "Укргідропроект" та ТОВ "Дубрава" є нікчемними, з посиланням на вимоги ст..203, 215, 216, 228 ЦК України, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 215 УЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається

Відповідно до п.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Згідно з вимогами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин може бути вчинятися усно або у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши договори між ПАТ "Укргідропроект" та ТОВ "Дубрава" суд вважає, що договори укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.

Суд зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі ВПП у м. Харкова від 31.05.2010 року за № 0000090818/0, яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1130,10 грн., з яких:- 753, 40 грн. - основний платіж;-376,70 грн. - штрафні санкції; за № 0000070818/0, яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1412,63 грн., з яких:- 941,75 грн. - основний платіж; - 470,88 грн. - штрафні санкції; від 22.06.2010 року за № 0000090818/1, яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1130,10 грн., з яких: - 753,40 грн. - основний платіж; - 376,70 грн. - штрафні санкції; № 0000070818/1, яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1412,63 грн., з яких: - 941,75 грн. - основний платіж; - 470, 88 грн. - штрафні санкції, винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

Отже позов ПАТ "Укргідропроект" є обґрунтований, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові збір підлягає стягненню з державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - < Текст >

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Укргідропроект" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 31.05.2010 року за № 0000090818/0, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (м. Харків, вул. К. Маркса, 30, код ЄДР 26149001), яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1130,10 грн. (одна тисача сто тридцять грн.)10 коп., з яких:

- 753, 40 грн. - основний платіж;

-376,70 грн. - штрафні санкції.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 31.05.2010 року за № 0000070818/0, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (м. Харків, вул. К. Маркса, 30, код ЄДР 26149001), яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1412,63 грн. (одна тисача чотириста дванадцять грн.)63 коп., з яких:

- 941,75 грн. - основний платіж;

- 470,88 грн. - штрафні санкції.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 22.06.2010 року за № 0000090818/1, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (м. Харків, вул. К. Маркса, 30, код ЄДР 26149001), яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1130,10 грн., з яких:

- 753,40 грн. - основний платіж;

- 376,70 грн. - штрафні санкції.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 22.06.2010 року за № 0000070818/1, складене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (м. Харків, вул. К. Маркса, 30, код ЄДР 26149001), яким публічному акціонерному товариству "УКРГІДРОПРОЕКТ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1412,63 грн., з яких:

- 941,75 грн. - основний платіж;

- 470, 88 грн. - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Укргідропроект" (61166, м.Харків, пр.Леніна, 9, код ЄДР 00114117) судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 22 вересня 2010 року.

Суддя І.С.Чалий