Постанова

від 18.11.2010 по справі 2136/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

"18" листопада 2010 р. №2-а-2136/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В., Підгорному М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог Трейд" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова , третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Сварог ТрейдВ» - звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000322303 від 27.01.2010р. в частині нарахування штрафної санкції на суму 10817,10 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнятте відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, на підставі неперевірених та необґрунтованих даних, висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнали, зазначили, що перевірка позивача проведена законно, а оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено обґрунтовано та на підставі вимог чинного законодавства, просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Харківській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині, який розташований за адресою - м.Харків, вул. Героїв Праці, 13 «А», що належить ТОВ «Сварог Трейд».

Перевірку проведено згідно плану перевірок на січень 2010 року, затвердженого головою ДПА у Харківській області, та на підставі направлення №20 від 04.01.2010р., підписаного головою ДПА у Харківській області. Перевірка магазину здійснена в присутності продавця-касира ОСОБА_3, якій, як особі, уповноваженій здійснювати розрахункові операції, було вручено направлення на перевірку особисто під підпис.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 13.01.2010р. (реєстр. номер ДПА у Харківській області №106/20/40/23/35245709 від 14.01.2010р.), в якому встановлено:

- невідповідність готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній у денному звіті РРО у розмірі 14,75 грн.;

- порушення встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме: відсутність накладних на товар, що знаходиться у реалізації на суму 5093,55 грн., що є порушенням п.12 ст.3 Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» .

На підставі висновків акту перевірки №106/20/40/23/35245709 від 14.01.2010р., ДПІ у Московському районі м.Харкова винесено рішення №0000322303 від 27.01.2010 року, яким до ТОВ "Сварог Трейд" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10260,85 грн.

Позивач не оскаржує вказане рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 73,75 грн. за порушення вимог ст.22 Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» .

Щодо встановленого перевіркою порушення п.12 ст.3 Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» , суд зазначає наступне.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями).

Пунктом 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

При цьому, відповідно до статті 21 Закону України №265/95-ВР, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі - Закон № 996-XIV).

Статтею 2 Закону N996-XIV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704 встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

При цьому суд враховує, що діючим законодавством прямо передбачено зберігання первинних документів у бухгалтерії підприємства під відповідальністю осіб, уповноважених на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Відповідно до ст. 1, 4, п. 5 ст. 8 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, яка уособлює сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Відповідно до п.3.4 наказу ТОВ "Сварог Трейд" від 03.01.2009 року № 1 "Про облікову політику на 2009р." всі первісні бухгалтерські документи, а також узагальнюючі регістри бухгалтерського обліку, податкова та фінансова звітність повинні складатись та зберігатись в централізованій бухгалтерії позивача, яка знаходиться за адресою: м.Харків, пр.Московський, 300-Б, протягом встановленого законодавством строку зберігання.

Суд зазначає, що відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3, статті 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.

В ході проведення перевірки, перевіряючими складено відомість (додаток №3 до акту перевірки від 13.01.2010р.), в якій було зазначено про наявність фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявлених під час перевірки на загальну суму 5093,55 грн. В відомості вказано про відсутність прибуткових накладних на перелічені товари, внаслідок чого зроблено висновок про порушення встановлено обліку товарних запасів, на суму 5093,55 грн.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано копії накладних від постачальників та податкових накладних, виданих ПП "Зевс", ТД "Вікові традиції", ТОВ "Універсальні дистриб'ютерські системи", ІП "Калісто", ТОВ "Атлантіс", ТОВ "ПК Альянс", ТОВ ТД "Аркада" ТОВ "Коньячний дім "Зоряний", внутрішніх накладних на переміщення товарів, журнали-ордери по рахунку 631 В«Розрахунки з постачальникамиВ» та 282 В«Товари в торгівліВ» з розшифровками вказаних бухгалтерських рахунків, які спростовують висновки акту перевірки про наявність порушення п.12 ст.3 Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» .

Оскільки залишки запасів (товарно - матеріальних цінностей), які зазначені у відомості (додаток №3 до акту перевірки від 13.01.2010р.), належним чином обліковані підприємством у журналах-ордерах по рахунку 631 В«Розрахунки з постачальникамиВ» та 282 В«Товари в торгівліВ» на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій (накладних від постачальників та внутрішніх накладних на переміщення товарів), висновок перевіряючих щодо неведення обліку товарних запасів на місці їх реалізації не відповідає дійсності та спростовується наданими позивачем письмовими доказами.

Суд зазначає, що фактичною причиною виникнення спору стало те, що з позиції відповідача, належним доказом дотримання суб'єктом господарювання вимог п.12 ст.3 Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» є надання накладних на товар саме в ході проведення перевірки. Разом з цим, позивач об'єктивно не міг надати перевіряючим вказані накладні, оскільки на виконання вимог п.6.2, 6.8 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, документи щодо обліку товарів знаходились в приміщенні бухгалтерії підприємства за адресою: м.Харків, проспект Московський, 300-Б, та об'єктивно не могли бути надані перевіряючим під час проведення зазначеної перевірки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ненадання перевіряючим накладних на товар під час перевірки не є безумовним свідченням відсутності у суб'єкта господарювання обліку товарів або свідченням порушення цим суб'єктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскільки усі первинні документи були в наявності в бухгалтерії підприємства та порядок ведення обліку товарних запасів позивачем не порушувався, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10817,10 грн. за ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації з порушенням встановленого законодавством порядку є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача та третьої особи суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог Трейд" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова №0000322303 від 27.01.2010р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог Трейд" штрафних (фінансових) санкцій на суму 10187,10 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог Трейд" (код ЄДРПОУ 35245709, юридична адреса: м.Харків, вул. Героїв Праці, 13-А) витрати із сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25.11.2010 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.