Рішення

від 14.09.2015 по справі 904/7373/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.15р. Справа № 904/7373/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКАНТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОМПЛЕКТПЛЮС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 272193 грн 34 коп.за договором поставки металопрокату №360 від 24.10.2012

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник, Каленчук А.А., довіреність №288/15 від 07.05.2015;

від відповідача: представник не з'явися.

СУТЬ СПОРУ:

14.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКАНТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОМПЛЕКТПЛЮС" з вимогами про стягнення 140398,50 грн боргу за поставлений металопрокат, 51066,27 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, 63749,97 грн пені, 9958,68 грн 3% річних, 7019,92 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.09.2015.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 27.08.2015, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні, але відзив на позов та витребувані судом матеріали не надав, його представник в судове засідання не прибув.

Враховуючи надані позивачем матеріали, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без присутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи суд -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКАНТ та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОМПЛЕКТПЛЮС' укладений договір № 360, згідно з яким позивач зобов'язався поставити відповідачу металопрокат, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Того ж дня сторонами підписана специфікація № 1300 до договору, в якій передбачено, що позивач продає відповідачу 22,000 тн прокату арматурного № 10 мм А400-500С, МІРА 12 мм на суму 139700 грн, а відповідач повинен сплатити за товар грошові кошти до 10 листопада 2012 року. Пунктом 4 специфікації передбачена відповідальність покупця у вигляді сплати штрафу у розмірі 1% від суми заборгованості при прострочці оплати за товар більше ніж 5 днів, 3% від суми заборгованості при прострочці оплати за товар більше ніж 10 днів, 5% від суми заборгованості при прострочці оплати за товар більше ніж 15 днів.

За накладною № 26876 від жовтня 2012 року, більш точна дата в накладній не зазначена, ТОВ "ВІКАНТ" передало відповідачу 22,11 тн металопрокату вартістю 140 398,50 грн. Товар без зауважень отриманий Зотовим В.Ю., повноваження якому надані відповідачем довіреністю № 275504 від 25.10.2012.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначив, що отриманий товар до цього часу відповідачем не оплачений. Відповідач позовні вимоги не оспорив, будь-яких заперечень суду не надав.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем відповідачу металопрокату на суму 140398,50 грн. Відповідач доказів погашення боргу не надав.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Керуючись цим, позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму боргу в сумі 51066,27 грн за період прострочки з листопада 2012 року по 23.03.2015 та 3% річних у сумі 9958,68 грн за період прострочки з 11.11.2012 по 23.03.2015 включно.

Пунктом 8.7 договору між сторонами передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу за отриманий товар, а відповідно п.4 специфікації до договору покупець має сплатити штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару при про строчці платежу більше ніж 15 днів.

На підставі цього позивач нарахував та заявив до стягнення 63749,97 грн пені за період з 11 листопада 2012 року по 23 березня 2015 року та 9958,68 грн штрафу.

З положень статей 549, 551 Цивільного кодексу України слідує, що умови про нарахування неустойки (штрафу, пені) мають бути зазначені в договорі між сторонами.

Укладений сторонами договір передбачає поставку 22 тн металопрокату на суму 139700,00 грн, а поставка була здійснена на суму 140398,50 грн. Таким чином слід вважати, що метал вартістю 139700,00 грн поставлений за умовами договору, решта металу є бездоговірною поставкою.

У зв'язку з цим пеня та штраф мають бути розраховані із суми прострочки 139700,00 грн. Розмір штрафу в такому випадку складає 6985,00 грн. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, пеня у цьому випадку підлягає нарахуванню за період прострочки з 11.11.2012 по 10.05.2013 включно і складає, за розрахунком суду (додається до справи ) 10383,38 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття рішення у справі. Відповідачем будь-яких заяв з цього питання до суду не подано.

Слід зазначити, що строк платежу за частину металопрокату, поставлену у кількості, що перевищує договірну, настав одразу після поставки на підставі положень статей 712, 692 ЦК України.

Таким чином, враховуючи викладене, позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 140398,50 грн боргу за поставлений металопрокат, 51066,27 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, 10383,38 грн пені, 9958,68 грн 3% річних, 6985,00 грн штрафу, в решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача пропорційно задоволеним вимогам покладаються витрати зі сплати судового збору у сумі 4375,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 267, 526, 549, 551, 625, 712, 692 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОМПЛЕКТПЛЮС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, вулиця Черняхівського, будинок 97, кв. 7, код 35005604

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКАНТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область , вулиця Іллічівська, 5-А, код 32633572 , 140398,50 грн боргу, 51066,27 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, 10383,38 грн пені, 9958,68 грн 3% річних, 6985,00 грн штрафу, витрати зі сплати судового збору у сумі 4375,78 грн.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 14.09.2015.

Суддя В.Д. Воронько