Рішення

від 10.09.2015 по справі 905/333/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2015 Справа № 905/333/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючої судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Дейнегі В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС", м.Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м.Донецьк

про стягнення 41 262 284,14 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Хорошилов І.І. - за дов. № 314 від 16.12.2014р.

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті 10.09.2015р. з 11.05 год. по 11.10 год.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м.Київ звернулося з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС", м.Донецьк відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м.Донецьк про стягнення 41 262 284,14 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006 року (далі Кредитний договір).

Позовна заява подана позивачем в порядку п.7.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Судом встановлено, що позивач 7.04.2011 року звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС", м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м.Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15-93/17-9016/06 від 24.10.2006 року та договором поруки № 15-94/02-3047/08 в сумі 41 262 284,14 грн. Ухвалою суду від 7.04.2011 року порушено провадження по справі. Розгляд справи не завершений. Проте, у зв'язку захопленням суду та проведенням Антитерористичної операції у місті Донецьку матеріали справи втрачені.

За змістом п.7.6 зазначеної Постанови Пленуму ВГСУ не підлягає відновленню справа, втрачена до закінчення судового розгляду. В такому разі заявник не позбавлений права на подання нової позовної заяви (іншого звернення, передбаченого ГПК ) у загальному порядку.

Враховуючи викладене, позивачеві була надана відповідна довідка, на підставі якої останній звернувся з вказаним позовом. Суд розглядає справу з урахуванням того, що позовні вимоги позивачем були сформовані станом на 7.04.2011 року та були своєчасно заявлені, проте не були розглянуті судом по суті у зв'язку із обставинами, зазначеними вище.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2015р. суддею Мальцевим М.Ю. порушено провадження по справі.

Розпорядженням №01-02/173 від 10.08.2015р. справу №905/333/15 передано на повторний автоматичний розподіл, у зв'язку з перебуванням судді Мальцева М.Ю. на лікарняному.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2015р. для розгляду справи №905/333/15 призначено суддю Демідову П.В.

Враховуючи неявку представників відповідачів, часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання сторонами витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 ГПК України судові засідання неодноразово відкладались.

В судовому засіданні 10.09.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги . Представники відповідачів у судове засідання не з'явились.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідачів про порушення провадження по справі, направив на адреси відповідачів, які зазначені в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 15.06.2015р. начальник відділу документального забезпечення та контролю Васютін О.А., керівник апарату суду Ніценко-Івашура О.А. та секретар судового засідання Губань М.С. склали акт № 591, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідачів: місто Донецьк, вул. Калініна, 51, 83087. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк

Відтак, на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua), у розділі "Новини та події суду" були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/333/15.

В порядку Закону України "Про доступ до судових рішень", ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Також, господарський суд Донецької області намагався направити телефонограми на номери відповідача-1 (062-387-49-01), відповідача-2 (062-387-49-01, 062-387-49-05), які вказаний у витягу з ЄДРЮФОП, але телефонограми прийняті не були, через відсутність зв'язку з абонентами.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідачів про наявність порушеної справи № 905/333/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

10.08.2015р. на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив №02/08-15 від 07.08.2015р., в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначає, що згідно бухгалтерського обліку відповідача-1 за період дії кредитного договору видало доручень на перерахування та використало 900 000,00 грн. кредитних коштів, які станом на теперішній час погашені, а позивач не надав належних доказів про перерахування кредитних коштів у розмірі 41 262 284, 14 грн.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідачів за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі банк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" (далі позичальник або відповідач-1) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 (далі кредитний договір). Предметом договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/17-9016/06/3 від 21.05.2007р. до кредитного договору) є надання Банком за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів Позичальнику фінансового кредиту шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі яка не може перевищувати 30 205 750,00 грн., на умовах, передбачених цим договором .

П. 1.2 договору (в редакції договору про внесення змін №15-93/17-9016/06/16 від 30.09.2010р. до кредитного договору) сторони встановили дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 01 листопада 2010 року або 10 днів з моменту пред'явлення банком вимоги про повернення сум кредиту та сплати процентів у зв'язку з настанням одного з випадків, вказаних у п.3.3.4 кредитного договору.

Відповідно до п. 2.2 (в редакції договору про внесення змін №15-93/17-9016/06/16 від 30.09.2010р.) договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується позичальником,виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 15,2 проценти річних за кредитом, наданим у гривні. Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти за користування кредитом нараховуються банком у передостанній робочий день звітного місяця за період попередній даті нарахування та у день повного погашення кредиту. Проценти нараховані у передостанній робочий день місяця сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. В грудні проценти нараховуються банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період попередній даті нарахування по 31 грудня включно. Проценти нараховані 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) сплачується позичальником не пізніше останнього робочого місяця.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 1000 гривень без ПДВ. Комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом у формі кредитної лінії нараховується банком щомісячно у передостанній робочий день місяця та у день місяця та у день повного погашення кредиту за повний календарний період місяця. Комісійна винагорода нарахована у передостанній робочий день місяця сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Комісійна винагорода нарахована у день повного погашення кредиту сплачується позичальником не пізніше для повного погашення кредиту.

Згідно з п. 3.2.2. договору позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

З п. 4.1. договору вбачається, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною. Згідно п. 2.5 сторони визначили, що у випадку , коли кредитором застосовується неустойка у вигляді пені, остання нараховується з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Договорами про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р. неодноразово відстрочувались зобов'язання по сплаті відсотків за кредитом та комісійної винагороди.

28 травня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" (далі поручитель або відповідач-2) був укладений договір поруки №15-94/02-3047/08, відповідно до п 1.1. якого поручитель, у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р. та всіма договорами в про внесення змін та/або доповнень до нього, що будуть укладені в майбутньому по сплаті кредитору:

1.1.1. Ліміту кредитної лінії - 30 205 750,00 грн.;

1.1.2. Процентів, нарахованих за користування кредитом з розрахунку 15,2% річних;

1.1.3. Плати за послуги по наданню фінансового кредиту;

1.1.4. Комісійної винагороди за управління фінансовим кредитом;

1.1.5. Неустойки (штрафу, пені), а також збитків, що пов'язані з несвоєчасною сплатою позичальником сум процентів, плати за послуги з надання фінансового кредиту та комісійної винагороди,

зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених позичальником сум кредиту.

Оцінивши договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Оцінивши договір поруки, який був укладений між Банком та відповідачами, суд дійшов висновку, що укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором забезпечення, який підпадає під правове регулювання параграфа 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

26.11.2010р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (далі позивач або новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №39/132, відповідно до п. 1.1. якого Банк передає (продає) новому кредитору, належне йому право вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р. (разом з договорами про внесення змін), укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС".

Відповідно до п. 1.2 договору сторони встановили, що він спрямований на врегулювання цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, Банком новому кредитору права вимоги, в межах яких новий кредитор стає кредитором за кредитним договором, укладеним між Банком та ТОВ «Укрспецсервіс».У відповідності до п. 1.3 до нового кредитора переходить право вимагати від позичальника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- повернення грошових коштів в розмірі 29 999 999,80 грн., отриманих відповідачем-1 згідно кредитного договору;

- повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору, процентів за користування кредитом в сумі 9 603 859, 84 грн.;

- повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 26 000,00грн.;

- сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі;

- інших обов'язків, встановлених кредитним договором.

Згідно з п. 1.4 договору до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки Банку за кредитним договором.

За змістом п.1.7 договору відступлення права вимоги до нового кредитора переходять після зарахування в повному обсязі суми відшкодування, визначеної сторонами в п. 2.1.1 договору.

Згідно п. 1.8 сторони визначили, що до нового кредитора переходять права за договорами, що забезпечують виконання кредитного договору, у тому числі за договором поруки № 15-94/02-3047/08, укладеним з відповідачем-2.

Договір про відступлення права вимоги №39/132 від 26.11.2010р. підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

До матеріалів справи позивачем додана копія платіжного доручення від 26.11.2010 року про перерахування на рахунок банку суми відшкодування за договором відступлення права вимоги № 39/132 в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що право вимоги за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р. та договору поруки № 15-94/02-3047/08 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" та наразі останній є кредитором за вказаними договорами.

Як вбачається зі змісту договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р. та договорів про внесення змін до нього;

договору поруки №15-94/02-3047/08 від 21.05.2008р. та договорів про внесення змін до нього,

сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаних правочинів. Оскільки сторонами не надано доказів їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними, виходячи із встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає зазначені правочини дійсними та обов'язковими для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи (виписка за рахунком № 20636350791096, відкритим Банком для обліку заборгованості за кредитним договором) та не спростовують належними доказами відповідачі, на виконання умов кредитного договору Банк надав відповідачу -1 шляхом оплати розрахункових документів грошові кошти на загальну суму 29 999 999, 80 грн. Рішеннями Господарського суду Донецької області від 10.04.2012р. та від 19.06.2013р. в межах розгляду справ №28/85пд та №5006/2/71пд/2012, предметом розгляду яких було визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р., вставлено факт виконання Банком зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 29 999 999,80 грн., заборгованості за відсотками в сумі 9 603 859, 84 грн., заборгованості за комісією в сумі 26 000,00 грн.

В підтвердження зазначеного, позивачем до матеріалів справи надані виписки ПАТ «Промінвестбанку» за аналітичними рахунками бухгалтерського обліку за Планом рахунків , з яких вбачається , що станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача-1 за кредитним договором складала: за кредитом 29 999 999,80 грн., за комісією 26 000,00 грн., за відсотками 9 603 859,84 грн. 26.11.2010 року зазначена заборгованість була відшкодована за рахунок відступлення прав вимоги за договором, укладеним між Банком та позивачем. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає зазначені документи як належні докази, якими підтверджується спірна заборгованість на час укладання договору відступлення.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку б/н від 03.09.2015р. за підписом генерального директора ТОВ «КУА «Ізі Лайф» В.М. Соколової-Білоус про те, що в період з 26.11.2010 року по теперішній час відповідачами не здійснювалось виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим на дату розгляду справи заборгованість не змінилась та складає із боргу за кредитом в сумі 29 999 999,80 грн., за відсотками в сумі 9 603 859, 84 грн. та комісією в сумі 26 000,00 грн.

В порушення ст. 33 ГПК України, відповідачами належними та допустимими доказами не спростовано факт невиконання зобов'язань за укладеними правочинами та факт неотримання кредитних коштів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивач.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до п. 4.1 договору позивач заявив до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 235 753,42 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 395 600,09 грн. та пеню за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в розмірі 1 070,99грн.

За змістом ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, як встановлено судом, п.2.5 кредитного договору та п. 3.2 договору поруки, сторони встановили строк нарахування пені до дати припинення обставин, які є підставою для нарахування пені.

Перевіривши розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту, сплату відсотків та комісії, нарахованої позивачем за період з 27.11.2010 року по 3.03.2011 року, судом встановлена його арифметична вірність та відповідність приписам кредитного договору.

При вирішенні питання про задоволення вимог про стягнення пені судом враховано, що зазначені вимоги були заявлені позивачем у квітні 2011 року в межах справи №28/76. Протягом тривалого розгляду справи відповідачами не було здійснено жодних дій, спрямованих на виконання зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків. Крім іншого, суд вважає за неможливе застосувати до спірних відносин приписи ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", за змістом якої на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, оскільки позивач реалізував своє право на нарахування та заявлення до стягнення пені у 2011 році.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічні за змістом умови щодо солідарної відповідальності поручителя містяться в п.1.2 договору поруки №15-94/02-3047/08 від 21.05.2008р.

За приписами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначалося вище, відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання щодо солідарної відповідальності за виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань за кредитним договором. Прийнятий відповідачем-2 обов'язок надає кредиторові (позивачу) право, при порушенні позичальником зобов'язання, вимагати його виконання від будь-якої зобов'язаної особи - позичальника або/та поручителя.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення на підставі договору поруки 15-94/02-3047/08 від 21.05.2008р. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 в сумі 41 262 284,14 грн. є правомірними, доведені належним чином та відповідачами не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 554, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС", м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м.Донецьк про стягнення 41 262 284,14 грн. - задовольнити .

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС" (83087, м. Донецьк, вул. Калініна, 51, ЄДРПОУ 30600812) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" (83087, м. Донецьк, вул. Калініна, 51, ЄДРПОУ 30645586) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, б.92/1, ЄДРПОУ 35379813) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-9016/06 від 24.10.2006р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 29 999 999,80 грн., заборгованості по сплаті відсотків в сумі 9 603 859, 84 грн., заборгованість по сплаті комісійної винагороди в сумі 26 000,00грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 235 753,42 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 395 600,09 грн., пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 1 070,99 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 11.09.2015р.

Суддя П.В. Демідова