Рішення

від 07.09.2015 по справі 910/18687/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/18687/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТАЛСЕРВІСГРУП" до Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" про стягнення 26 031,62 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Комар І.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТАЛСЕРВІСГРУП" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 26 031,62 грн. заборгованості, з якої: 18 206,00 грн. - основна заборгованість, 251,99 грн. - 3% річних, 7 118,45 грн. - інфляційні втрати та 455,18 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки №КЕВРЗ/ВМТП-14142/ю від 14.07.2014 поставив відповідачу визначений товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 порушено провадження у справі №910/18687/15 та призначено до розгляду на 07.09.2015.

Представник позивача в судове засідання 07.09.2015 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а також подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

14.07.2014 між Приватним акціонерним товариством "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТАЛСЕРВІСГРУП" (постачальник) було укладено Договір поставки №КЕВРЗ/ВМТП-14142/ю, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) в обумовлені строки (строк) замовнику продукцію відповідно до Специфікації (додаток №1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму. Асортимент, кількість та ціна продукції зазначаються в специфікації (п. 1.1. договору).

За умовами п.п. 3.4., 3.5. договору сума даного договору складає 92 040,00 грн. з ПДВ та протягом дії договору може змінюватися, про що укладається додатковий договір, що підписується сторонами.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору поставка продукції здійснюється окремими партіями на умовах EXW за адресою м. Київ, відповідно до наданого замовником замовлення на поставку продукції (письмової заявки), яка направляється замовником за допомогою поштового зв'язку на адресу постачальника, за допомогою факсимільного зв'язку на номер, зазначений у реквізитах постачальника, чи засобами електронного зв'язку.

Постачання продукції проводиться протягом 3-х календарних днів з дати підтвердження заявки постачальником (п. 4.3. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору оплата за продукцію проводиться замовником протягом 30 календарних днів з дати повної поставки кожної окремої партії продукції.

Специфікацією №1 до Договору поставки №КЕВРЗ/ВМТП-14142/ю від 14.07.2014 сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну. Так, загальна сума складає 92 040,00 грн. з ПДВ; умови поставки - згідно ІНКОТЕРМС-2000 на умовах EXW; умови оплати - протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТАЛСЕРВІСГРУП" передало уповноваженому представнику Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" узгоджений товар на загальну суму 44 856,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ПМ-0000091 від 03.10.2014, №ПМ-0000123 від 05.12.2014, №ПМ-0000125 від 08.12.2014, №ПМ-0000127 від 10.12.2014, №ПМ-0000129 від 11.12.2014, №ПМ-0000136 від 22.12.2014, №ПМ-0000073 від 03.09.2014, №ПМ-0000078 від 12.09.2014, №ПМ-0000083 від 24.09.2014, №ПМ-0000084 від 24.09.2014, №ПМ-0000049 від 23.07.2014, а також довіреностями на одержання матеріальних цінностей. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими особами сторін без заперечень.

Втім, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №КЕВРЗ/ВМТП-14142/ю від 14.07.2014, відповідач оплату поставленого товару в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за ним виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 18 206,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1. договору, а також специфікацією №1 сторони погодили, що оплата за продукцію проводиться замовником протягом 30 календарних днів з дати повної поставки кожної окремої партії продукції.

В той час як пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару в тарі та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 18 206,00 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 9.4. договору встановлено, що у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором останній сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 9.4. договору, позивачем нараховано за період з 10.01.2015 по 20.02.2015 та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 455,18 грн.

Окрім того, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 251,99 грн. та інфляційні втрати в сумі 7 118,45 грн. за період з 10.01.2015 по 30.06.2015.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року" (03049, м. Київ, вулиця Ползунова, будинок 2; ідентифікаційний код 00480247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТАЛСЕРВІСГРУП" (03056, м. Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 27; ідентифікаційний код 39049331) 18 206 (вісімнадцять тисяч двісті шість) грн. 00 коп. основного боргу, 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 18 коп. пені, 251 (двісті п'ятдесят одну) грн. 99 коп. 3% річних, 7 118 (сім тисяч сто вісімнадцять) грн. 45 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.09.15

Суддя О.А. Грєхова