Рішення

від 22.03.2011 по справі 30/253(10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11р. Справа№ 30/253(10)

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю В«ПросперітетВ» , м. Львів

До відповідача: дочірнього підприємства В«Львівський облавтодорВ» відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» , м. Львів

Про внесення змін до договору та зобов'язання вчинити дії

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1

Від відповідача - ОСОБА_2

Суть спору:

Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю В«ПросперітетВ» , м. Львів, до дочірнього підприємства В«Львівський облавтодорВ» відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» , м. Львів, про внесення змін до п. 9.2. договору №26-01/06 від 26.01.2006 р. купівлі-продажу будівельної продукції та солі технічної, виклавши його в редакції: В« 9.1. Даний Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2015 р.В» ; зобов'язання дочірнього підприємства В«Львівський облавтодорВ» відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» виконати умови договору №26-01/06 від 26.01.2006 р. купівлі-продажу будівельної продукції та солі технічної. Заявою від 10.03.2011 р. позивач змінив позовні вимоги, просить зобов'язати дочірнє підприємство В«Львівський облавтодорВ» ВАТ ДАК В«Автомобільні дороги УкраїниВ» виконати умови договору №26-01/06 від 26.01.2006 р. в частині п. 3.4. повністю, а саме: здійснити дозакупівлю щебнево-пісчаної продукції та солі технічної на суму 30877617,66 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.02.2011р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 08.02.2011р., 23.02.2011р. В судових засіданнях 02.03.2011р. та 10.03.2011р. оголошувались перерви, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві, клопотанні. Ствердив, зокрема, що згідно п. 3.4. договору №26-01/06 від 26.01.2006 р., відповідач зобов'язався закупити товар на 53000000 грн. Однак, протягом строку дії договору - до 31.12.2010 р. відповідач закупив товар лише на суму 22122382,34 грн. Позивач звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору в частині продовження строку його дії, однак, відповідач на пропозицію позивача відповіді не надав. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю. Посилається на закінчення строку дії договору. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

26.01.2006р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір №26-01/06 купівлі-продажу будівельної продукції та солі технічної, згідно із яким продавець зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити на умовах договору залізобетонні конструкції, щебнево-пісчану продукцію та соль технічну у видах, кількості та по ціні, що визначаються в додатках, які є невід'ємною частиною договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін (п. 1.1.). Загальна сума договору з ПДВ становить 53000000 грн. (п. 3.4.). Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р. (п. 9.1.).

Як вбачається з матеріалів справи, договір частково виконувався сторонами: за період з 26.01.2006р. по 01.01.2011р. позивач поставив продукції на суму 22122382,34 грн., що підтверджується актом звірки поставок щебнево-пісчаної продукції №72 від 09.03.2011р.

Договір припинив чинність у відповідності до п. 9.1. 31.12.2010р. Зміни у договір в частині продовження терміну його дії сторонами внесені не були, запропоновані позивачем зміни відповідач не погодив та не підписав. Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір, зокрема, про внесення змін до договору, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно із ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним. На позовній вимозі про спонукання відповідача до внесення змін до договору з урахуванням клопотання позивача від 10.03.2011р., позивач не наполягає.

Позивач просить зобов'язати дочірнє підприємство В«Львівський облавтодорВ» ВАТ ДАК В«Автомобільні дороги УкраїниВ» виконати умови договору №26-01/06 від 26.01.2006р. в частині п. 3.4. повністю, а саме: здійснити дозакупівлю щебнево-пісчаної продукції та солі технічної на суму 30877617,66 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. З матеріалів справи вбачається, що така підстава для вимоги позивача зобов'язати відповідача придбавати в майбутньому товар, обумовлений договором від 26.01.2006 р., відпала - договір припинив дію станом на дату звернення позивача із позовом. Згідно ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. З урахуванням наведеного, наявність передбачених законом чи договором підстав для покладення на відповідача обов'язку отримувати товар, не була доведена суду у встановленому порядку належними доказами.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх прав, але лише у випадку їх порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач помилково обрав спосіб захисту своїх прав, який не відповідає стверджуваному позивачем характеру їх порушення та не довів у встановленому порядку наявність передбачених законом підстав для задоволення даних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33-35, 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 28.03.2011р.