Рішення

від 03.09.2015 по справі 915/1262/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року Справа № 915/1262/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094

адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівські молочні продукти", вул. Донія, буд. 20-А, с. Підлісне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56633

про стягнення заборгованості за Договором № б/н від 26.02.2014 року в розмірі 12 389, 61 грн., в тому числі: 7 322, 11 грн. - заборгованості за кредитом; 2 334, 94 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 2 256, 27 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором; 476, 29 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

за участю представників сторін:

від позивача: Заливчий Я.В., довіреність № 149-К-О від 15.01.2015 року;

від відповідача: представник не з'явився.

До господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівські молочні продукти" про стягнення заборгованості за Договором № б/н від 26.02.2014 року в розмірі 12 389, 61 грн., в тому числі: 7 322, 11 грн. - заборгованості за кредитом; 2 334, 94 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 2 256, 27 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором; 476, 29 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.07.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.09.2015 року.

В судовому засіданні 03.09.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 03.09.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях (арк. 57-60) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

26.02.2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинівські молочні продукти» (далі - відповідач, клієнт) була підписана Заява про відкриття поточного рахунку.

Відповідно до заяви, підписаної відповідачем 26.02.2014 року, позивач при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого позивач сповіщає відповідача на власний розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку позивача та відповідача. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банка, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Відповідно до Договору банківського обслуговування від 26.02.2014 року відповідачу був встановлений кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003053210484, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Позивачем зобов'язання за договором виконано в повному обсязі та надано відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн., однак, відповідачем умови Договору банківського обслуговування від 26.02.2014 року належним чином не виконувались, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Із посиланням на норми ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України позивач просить суд стягнути з відповідача 7 322, 11 грн. - заборгованість за кредитом; 2 334, 94 грн. - заборгованість по процентам користування кредитом; 2 256, 27 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 476, 29 - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судове засідання 03.09.2015 року явку поважного представника не забезпечив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 16.07.2015 року, направлена на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівські молочні продукти", вул. Донія, буд. 20-А, с. Підлісне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56633, отримана відповідачем, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. 56). Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом враховано наступне.

Явка відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

26.02.2014 року відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинівські молочні продукти» (далі - відповідач, клієнт) була підписана заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (арк. 31).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 26.02.2014 року.

Відповідно до Заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, підписаної відповідачем 26.02.2014 року, позивач при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого позивач сповіщає відповідача на власний розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку позивача та відповідача.

Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банка, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003053210484, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк; інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інше), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

У вказаній Заяві вказано, що відповідач, підписавши цю заяву, в порядку діючого законодавства свідчить про надання згоди на ведення з ПАТ КБ "Приватбанк" документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови). Своїм підписом відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів чи додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження про банківське обслуговування з клієнтом через web-сайт позивача www.pb.ua чи інший інтернет/sms-ресурс, вказаний Банком (арк. 31).

Згідно з п. 3.18.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання відповідача до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт - банк, або у формі обміну інформацією у паперовій чи електронній формі, або в будь-якій іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів відповідача у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований позивачем через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі відповідача з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний судом недійним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1069 ГПК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Розділом 3.18 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору банківського обслуговування, укладеного між сторонами 26.02.2014 року, передбачені умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.

Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обгрунтування кредиту фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, здійснюється Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання відповідача до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", Банк, на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший строк повернення кредиту. При належному виконанні відповідачем зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", при відсутності заперечень за місяць до закінчення строку обслуговування ліміту, здійснення платежів відповідача в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено позивачем на той же строк.

Відповідно до п. 3.18.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом становить не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення чи збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливає на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою завершення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по завершенню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення чи збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливає на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою завершення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по завершенню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.2.2.3 Умов клієнт зобов'язується проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту не пізніше строку завершення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11 Умов.

Відповідно до п. 3.18.2.2.5 Умов клієнт зобов'язувався повернути кредит в строки, передбачені Умовами.

На виконання умов Договору банківського обслуговування від 26.02.2014 року відповідачу був встановлений та наданий з 26.02.2014 року кредитний ліміт у розмірі 10 000, 00 грн., на поточний рахунок 26003053210484, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". Вищевказане підтверджується Довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів вих. № 08.7.0.0.0/150619160904 від 19.06.2015 року (арк. 47), Випискою по рахунку (арк. 49) та поясненнями позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався кредитними коштами, проте, прострочив виконання свого зобов'язання за даним договором з вчасного повернення цього кредиту, що підтверджується Випискою по рахунку, в якій зазначено про винесення на прострочку по договору № б/н від 26.02.2014 року кредиту коштів в розмірі 10 000, 00 грн. з 01.10.2014 року (арк. 63-64). Відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості 01.10.2014 року на суму - 1011, 78 грн. та 12.11.2014 року на суму - 1666,11 грн., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості за Договором. (арк. 61-62). Отже заборгованість за Договором становить 7 322, 11 грн.

18.05.2015 року позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № E0301NKG0O04A, в якій заявив вимогу про негайну сплату заборгованості за договором в розмірі 7 322, 11 грн., а також простроченої заборгованості по відсоткам, з комісії та пені (арк. 51). Факт направлення вказаної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Опису вкладення у цінний лист, поштовою квитанцією та Списком згрупованих поштових відправлень (арк. 52-53).

Станом на день розгляду справи відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення суми основної заборгованості з відповідача в розмірі 7 322, 11 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення відсотків за користування коштами в сумі 2 334, 94 грн., то слід зазначити наступне.

Умови та правила надання банківських послуг, які діяли на момент правочину.

Відповідно до п. 3.18.2.2.2 Умов клієнт зобов'язується сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3.

Відповідно до п. 3.18.1.12 Умов для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту.

Відповідно до п. 3.18.4.1 - п. 3.18.4.1.3 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку відповідача при закритті банківського дня останній сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим , а грошові зобов'язання відповідача щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань, він сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.18.4.1.4 Умов під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до п. 3.18.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (в редакції Умов на момент укладення правочину).

Умови та правила надання банківських послуг, які діють з 01.07.2014 року.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1. Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2 Умов у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. Умов у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашенню заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Як вбачається з поданого суду розрахунку позивачем правильно розраховано та правомірно відповідно до вимог вищевказаних положень Умов процентну ставку в розмірі 56 % річних з 17.11.2014 року (в порядку п. 3.2.1.4.1.3. Умов, що діють з 01.07.2014 року) по 05.06.2015 року. Починаючи з 05.06.2015 року нарахування відсотків банком не здійснюється.

Отже, сума заборгованості за відсотками виникла в період з 17.11.2014 року по 05.06.2015 року та складає 2 334, 94 грн.

Детальний розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи (арк. 61-62).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 334, 94 грн. - процентів за користування кредитом є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором б/н від 26.02.2014 року в сумі 2 256, 27 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Умови та правила надання банківських послуг, які діяли на момент правочину.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні відповідачем будь-якого з зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. 3.18.2.2.2, п. 3.18.4.1, п. 3.18.4.2, п. 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п. 3.18.1.8, п. 3.18.2.2.3, п. 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п. 3.18.2.2.5, п. 3.18.4.4, п. 3.18.4.5, п. 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 3.18.5.4 Умов встановлено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.18.0.5.1, п. 3.18.5.2, п. 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Умови та правила надання банківських послуг, які діють з 01.07.2014 року.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3. термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний день випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. Умов здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Положення п. 6 ст. 232 ГК України відносно нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовуються до відповідних правовідносин у випадку, якщо інше не встановлено законом чи договором. Такої позиції дотримується Верховний Суд України (постанова ВСУ від 18.04.11 року № 30/190 (зареєстровано № 3-36гс11) та № 30/191 (зареєстровано № 3-33гс11).

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 2 256, 27 грн. за період з 17.07.2014 року по 05.06.2015 року. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства, умов Договору, Умов та правил надання банківських послуг (в редакції на момент укладення правочину та в редакції від 01.07.2014 року). Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальних розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 61-62). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 2 256, 27 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії в сумі 476, 29 грн., то слід зазначити наступне.

Умови та правила надання банківських послуг, які діяли на момент правочину.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту у відповідності з п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

Умови та правила надання банківських послуг, які діють з 01.07.2014 року.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківський послу. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Заборгованість по комісії нарахована позивачем за період з 01.12.2014 року по 01.06.2015 року в сумі 476, 29 грн. відповідно до п. 3.18.4.4. Умов (з 01.07.2014 року - п. 3.2.1.4.4. Умов).

Детальний розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи (арк. 61-62).

Отже, нарахування позивачем комісії в сумі 476, 29 грн. є підставним та обґрунтованим. Розрахунок проведено арифметично правильно та з врахуванням положень Умов та правил. Отже, вказана сума є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. Позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинівські молочні продукти», вул. Донія, буд. 20-А, с. Підлісне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56633 (код ЄДРПОУ 38026643) на користь позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094 (код ЄДРПОУ 14360570), адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027:

- 7 322, 11 грн. (сім тисяч триста двадцять дві грн. 11 коп.) - заборгованості за кредитом;

- 2 334, 94 грн. (дві тисячі триста тридцять чотири грн. 94 коп.) - заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 2 256, 27 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят шість грн. 27 коп.) - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за Договором;

- 476, 29 грн. (чотириста сімдесят шість грн. 29 коп.) - заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом;

- 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 09.09.2015 року.

Суддя Е. М. Олейняш