Рішення

від 08.09.2015 по справі 922/4032/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р.Справа № 922/4032/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєву А.В.

розглянувши справу

за позовом Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп", м. Глухів (Сумська область) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма Харківдизельмашзапчастина", м. Харків про стягнення 3181,40 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Глухівське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Глухівський агролісгосп", м. Глухів (Сумська область) (позивач) 13.07.2015 р. звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Харківдизельмашзапчастина", м. Харків, про стягнення 7500,00 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором купівлі - продажу № 23/в від 14.04.2013 року, у зв'язку із чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 7500,00 грн. В якості правових підстав даного позову позивач посилається, зокрема, на приписи ст.ст. 11, 207, 525, 526, 640, 692 Цивільного кодексу України, 193, 265 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4032/15 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 04 серпня 2015 року о 15:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 серпня 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 30953 від 03.08.2015 р.) та розгляд справи № 922/4032/15 відкладено на 08 вересня 2015 р. об 11:40год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

08.09.2015 року факсограмою, через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшло клопотання (вх. № 35662), в якому позивач зазначає про сплату відповідачем в добровільному порядку 4318,60 грн. заборгованості, на підставі чого, позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 3181,40 грн. заборгованості.

Позивач в призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд даної господарської справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач явки свого представника в судове засідання не забезпечив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та документи на виконання ухвал суду про порушення провадження у справі не надав, ухвала суду від 04.08.2015 р., яка була направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, що співпадає з адресою вказаною у витягу з ЄДР: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 235, - повернулася 19.08.2015 р. до суду без доказів вручення відповідачу з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Суд, дослідивши клопотання позивача (вх. № 35662), виходить з наступного.

Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.11., п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, розглянувши подане представником позивача клопотання (вх. № 35662), суд розцінює його як зменшення розміру позовних вимог, приймає його до розгляду та розглядатиме справу в подальшому з його врахуванням.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, у зв'язку з чим, господарська справа № 922/4032/15 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, дослідивши матеріали господарської справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

14.04.2013 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 23/в (т.с. І а.с. 9-10), відповідно до умов п. 1.1. якого, продавець продає, а покупець купує лісоматеріали круглі хвойних порід - пиловник ф 20 см і більше 1-3 сорту, та дрова паливні; - в подальшому поіменований Товаром, на умовах франко - верхній склад продавця транспортом покупця. Загальна кількість товару, що поставляється, складає 1000 м куб. (п.1.2. Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору, даний Договір вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами та скріплення печатками сторін та діє до виконання взаємних зобов'язань

Положеннями пункту 2.6. вищевказаного Договору сторони погодили, що форма оплати - 100 % передплата.

Відповідно до п. 4.3. Договору покупець проводить оплату товару протягом 15 банківських днів після отримання рахунку від продавця.

На виконання умов вищенаведеного Договору позивач (продавець) передав відповідачу (покупцю) товар - заготовки палетні некондиційні в кількості 30 м. куб. на суму 7500,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи: товарно-транспортна накладна № 178763 від 22.11.2013 р. та довіреність № 18 від 21.11.2013 р. (т.с. І а.с. 11, 12).

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому наголошував, що відповідач, в порушення своїх зобов'язань за вищевказаним Договором купівлі-продажу № 23/в від 14.04.2013 р., за поставлений товар з позивачем в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 3181,40 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача на вказану суму знаходить своє документальне відображення в матеріалах господарської справи.

Враховуючи вищевказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а також те, що відповідач не надав суду доказів на спростування наявної перед позивачем заборгованості, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї правової позиції по даній справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 3181,40 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати за майновий характер спору покладаються в даному разі на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124,129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Харківдезельмашзапчастина" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 235, код ЄДРПОУ: 33673658) на користь Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Глухівський агролісгосп" (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Києво - Московська, 17 А, код ЄДРПОУ: 23637196) - 3181,40 грн. заборгованості, 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 11.09.2015 р.

Суддя Є.М. Жиляєв