Рішення

від 10.09.2015 по справі 926/1197/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р. Справа № 926/1197/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна», м. Тростянець Сумської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик», м. Чернівці

про стягнення 9 822 487,67 грн.

Суддя Паскарь А. Д.

за участю представників сторін:

від позивача - Домашенко О. Є., довіреність від 29.07.2015;

від відповідача - Палій С. І., доручення від 12.08.2015.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Монделіс Україна" звернулось з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-Логістик" про стягнення 9 822 487,67 грн. заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного сторонами дистриб'юторського договору від 07.02.2014 № SL 1400-5888.

Позов обґрунтовується тим, що відповідачем неналежно виконуються умови укладеного сторонами дистриб'юторського договору від 07.02.2014 № SL 1400-5888 (далі - Договір), а саме порушено строки оплати за поставлений товар. В зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 727 503,95 грн. основного боргу та 1 094 983,72 грн. пені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав повністю та надав акт звірки взаємних розрахунків від 10.09.2015, підписаний бухгалтером ТОВ "Корона-Логістик" та скріплений відтиском печатки підприємства з якого видно, що борг перед постачальником за поставлений товар складає 8 727 503,94 грн. Разом з тим, нарахування пені заперечив, так як вважає, що підставою виникнення зобов'язання є вимога про сплату заборгованості та штрафних санкцій №579 від 17.03.2015, але не Договір, який укладався з публічним акціонерним товариством "Монделіс Україна", а не з позивачем через що у відповідача немає жодних прострочених оплат перед позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

Так, 07 лютого 2014 року між ТОВ "Корона-Логістик" та публічним акціонерним товариством "Монделіс Україна" (ПАТ "Монделіс Україна"), правонаступником якого є приватне акціонерне товариство (ПрАТ "Монделіс Україна"), був укладений дистриб'юторський договір № SL 1400-5888, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві товари, що виробляються або імпортується постачальником, та інші товари, позначені знаками для товарів та послуг, визначені в специфікації (прайс-листі), що є Додатком №1 до Договору, а постачальник зобов'язався приймати та оплачувати прийняту продукцію.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене та дослідивши Договір, суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 7.1 Договору дистриб'ютор здійснює оплату за продукцію банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальна за продукцію, перелік якої визначений в пункту 3 Специфікації - протягом 42 календарних днів з дати фактичного отримання продукції, вказаної в товарно-транспортній накладній, а за іншу протягом - 22 календарних днів з дати фактичного отримання продукції, вказаної в товарно-транспортній накладній.

Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання по Договору та поставив товар згідно передбачених умов, що підтверджується товарно-транспортними накладними, доданими до позовної заяви та не заперечується самим відповідачем. Однак, останній систематично, починаючи з 5 грудня 2014 року, порушував строки оплати продукції, що призвело до виникнення заборгованості на момент звернення позивача до суду на суму 8 727 503,94 грн.

Крім того, як вже було зазначено, позивач просить стягнути з відповідача також й пеню в сумі 1 094 983,72 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з пунктом 13.4 Договору у випадку порушення термінів оплати, передбачених пунктом 7.1, дистриб'ютор сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБК, за кожен день прострочення такого платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Суд, перевіривши здійснений позивачем арифметичний розрахунок суми пені, відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовна вимога в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 094 983,72 грн. за порушення грошових зобов'язань за Договором підлягає задоволенню.

Згідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження відповідача, про те що йому не було відомо про зміну назви позивача, судом не береться до уваги, оскільки ним здійснювались платежі на користь позивача, а в платіжних дорученнях код ЄДР співпадає з кодом, який вказаний в Договорі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, умовам договору та законодавству, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» (м. Чернівці, вул. Василя Лесина, 3, ідентифікаційний код 38975702) на користь приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» (42600, м. Тростянець Сумської області, вул. Набережна, 28-А, ідентифікаційний код 00382220) заборгованість та штрафні санкції на загальну суму 9 822 487,67 грн. та судовий збір у сумі 73 080,00 грн.

Суддя А. Паскарь