Постанова

від 24.07.2006 по справі ас 15/390-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС 15/390-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.06           Справа №АС 15/390-06.

За позовом          Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів                                                  

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Велсам», Конотопський район

про стягнення            2037 грн. 50 коп.

               Суддя      Резниченко о.ю.

Представники:

від позивача                      Груздо Т.С.

від відповідача            Горіла Н.М., доручення №32 від 20.07.2006р.

Суть спору: позивач просить стягнути  з відповідача 2037 грн. 50 коп.   – адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році.   

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, несплату пояснює скрутним фінансовим становищем підприємства та просить суд відстрочити виконання постанови.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб – в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об‘єднанні) установі.

Сплату адміністративно-господарських санкцій підприємства (об‘єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається  в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов‘язкових платежів).

У разі відсутності коштів адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані  шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об‘єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

          Згідно звіту про зайнятість інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 році становила 12 чоловік, норматив складає 1 робоче місце, фактично на підприємстві не було створено 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів у 2005 році. Розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2005 рік становить 4075 грн. 00 коп.

Таким чином, відповідачем не виконано норматив по створенню одного  робочого місця для працевлаштування інвалідів.

Отже, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році складає 2037 грн. 50  коп.     

          Факт заборгованості відповідача у сумі 2037 грн. 50  коп. підтверджено матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не подав, позовні вимоги визнав, тому вимоги позивача щодо стягнення  2037 грн. 50  коп. адміністративно-господарських санкцій визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати заборгованості у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства. Представник позивача не заперечує проти відстрочки виконання постанови до 01.11.2006р. Тому суд вважає за можливе відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочити виконання постанови до 01.11.2006р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.       Позов задовольнити.

2.    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велсам» (Сумська область, Конотопський район, с. В. Самбір, вул. Пролетарська, 65, код 20025019) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми, вул.Горького,2, код 23636315) 2037 грн. 50 коп. адміністративно-господарських санкцій за нестворене одне робоче місце для працевлаштування інвалідів,  відстрочивши виконання постанови до 01.11.2006 р.  

3.      Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

4.     Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

        Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО

Повний текст постанови підписано 24.07.2006 року.