Рішення

від 07.09.2015 по справі 752/632/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Слободянюк С.В., Крижанівської Г.В.,

при секретарі Івченко О.М.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року в справі за позовом Кредитної спілки «Маяк» до ОСОБА_1 про порушення договірних зобов'язань, стягнення суми кредиту та відсотків за кредитним договором, -

УСТАНОВИЛА:

В січні 2015 року позивач Кредитна спілка «Маяк» звернувся у Голосіївський районний суд м. Києва з позовом до відповідачаОСОБА_1 про порушення договірних зобов'язань, стягнення суми кредиту та відсотків за кредитним договором. В обґрунтування позову вказував, що протягом 2007 року між спілкою та відповідачем було укладено три кредитні договори, а саме: №93 ДКЛ від 11 квітня 2007 року, № 127 ДКЛ від 31 липня 2007 року та № 144 ДКЛ від 21вересня 2007 року. Оскільки отримані по вказаним договорам кошти були кредитом, останні підлягають поверненню на умовах укладених договорів. Проте, відповідач відмовляється у добровільному порядку повертати кредитні кошти, через що спілка змушена звернутись до суду. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 172 485,86 грн., з яких: 51 619,61 грн. - заборгованість за кредитом; 120 866,25 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, а також судовий збір в розмірі 1 724,86 грн.

Унікальний номер справи: 752/632/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/7576/201 5 Головуючий у суді першої інстанції: Пасинок В.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року позов Кредитної спілки «Маяк» до ОСОБА_1 про порушення договірних зобов'язань, стягнення суми кредиту та відсотків за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Миколаївка, Саранського району, Мордовія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Маяк» (код ЄДРПОУ 26521156, 01010, м. Київ, вул. Суворова, 19-А) заборгованість у розмірі 172 485 (сто сімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять) гривень 86 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Миколаївка, Саранського району, Мордовія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Маяк» (код ЄДРПОУ 26521156, 01010, м. Київ, вул. Суворова, 19-А) судовий збір в сумі 1 724 (одна тисяча сімсот двадцять чотири) гривні 86 копійок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Вважає, що при ухваленні вказаного рішення судом не встановлено усі обставини, що мають значення для справи, зокрема не взято до уваги, щовироком Оболонського районного суду міста Києва від 16.07.2013 року встановлено, що ОСОБА_6, являючись організатором вчинення незаконного заволодіння коштами, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, протягом 2007-2008 років, знаходячись в офісі по вул. Суворова, 19 а в місті Києві, під виглядом оформлення кредитів на ім'я ОСОБА_1 та виданих нібито останньому коштів, заволоділи коштами КС «Маяк» на загальну суму 641 949, 19 грн. (стор. 18).

Зазначає, що висновок суду не відповідає дійсності, оскільки він, ОСОБА_1, грошових коштів від КС «Маяк» за договорами кредитної лінії, № 93 ДКЛ, № 127 ДКЛ, № 144 ДКЛ не отримував, дані кошти були привласнені саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Посилається, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 16.07.2013 року (стор. 75) був задоволений цивільний позов КС «Маяк» та стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь КС «Маяк» у рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином,

3 809 987, 28 грн.

Апелянт зазначає, що дана обставина добре відома представнику КС «Маяк» ОСОБА_9, оскільки він був безпосереднім учасником розгляду кримінальної справи, однак КС «Маяк» намагається повторно стягнути з апелянта грошові кошти, які вже були стягнуті на користь КС «Маяк» вироком Оболонського районного суду від 16.07.2013 року.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач у справі - ОСОБА_1 згідно наказу КС «Маяк» № 1 від 08 грудня 2005 року був призначений головою правління КС «Маяк» без нарахування заробітної плати (а.с. 16).

З 03 вересня 2007 року ОСОБА_1 був призначений на посаду заступник; Голови правління на громадських засадах (а.с. 18).

Згідно наказу № 12/1 від ЗО червня 2008 року ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника Голови правління за власним бажанням (а.с. 19).

Також встановлено, що за час трудової діяльності в СК «Маяк» між останньою та ОСОБА_1 було укладено три кредитні договори.

11 квітня 2007 року між сторонами було укладено договір кредитної лінії № 93 ДКЛ, за умовами якого кредитна спілка зобов'язалась відкрити кредитну лінію віддповідачу для споживчих цілей з лімітом в сумі 50 000,00 грн. строком на 12 місяців, а саме: до 11 квітня 2008 року, під 36 % річних (а.с. 20-22).

Додатковою угодою № 1 до даного договору від 11 квітня 2008 року дію останнього було продовжено до 11 червня 2008 року, а згодом - до 11 квітня 2009 року (а.с. 23, 25).

Крім того, 31 липня 2007 року між сторонами було укладено договір кредитної лінії № 127 ДКЛ, за яким кредитна спілка зобов'язалась відкрити відповідачу кредитну лінію для споживчих цілей з лімітом 500 000,00 грн. строком на 12 місяців, а саме: до 20 липня 2008 року, під 36 % річних, дія якого 02 жовтня 2007 року була пролонгована до 20 серпня 2008 року (а.с. 27-30).

Також, 21 вересня 2007 року між сторонами укладено договір кредитної лінії N° 144 ДКЛ про відкриття відповідачу для споживчих цілей кредитної лінії з лімітом 100 000,00 грн. строком на 12 місяців, а саме: до 21 вересня 2009 року, під 36 % річних, дія якого була пролонгована до 21 вересня 2009 року (а.с. 32-35).

Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що кредитною спілкою були повністю виконані умови зазначених договорів, в той час як з боку відповідача мало місце не дотримання останніх (а.с. 36-57), при цьому суд вважав, що доказів в розумінні положень ст. ст. 57-59 ЦПК України на підтвердження зворотного з боку відповідача надано не було.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з боку відповідача наявна заборгованість за вказаним договорами, розмір якої станом на 09 грудня 2014 року становить 172 485,86 грн., з яких: 51 619,61 грн. - заборгованість за кредитом; 120 866,25 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом (а.с. 58), при цьому вказане стороною відповідача спростовано в установленому цивільно- процесуальним законодавством не було. Останній зазначеними в ст. ст. 27, 137 ЦПК України правами та порядком витребування доказів не скористався та не витребував у встановленому законом порядку доказів, необхідних для обґрунтування своєї позиції.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає обставинам справи, з огляду на наступне.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було під час судового розгляду зазначено про те, що отримані ним кошти є заробітною платою, а не кредитом, про що останній зазначав під час розгляду Оболонським районним судом м. Києва кримінальної справи по обвинуваченню, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 366 КК України (а.с. 9-13).

З метою всебічного та повного з'ясування обставин справи, протокольною ухвалою колегії суддів з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 09 червня 2015 року прийнято рішення про витребування з Оболонського районного суду м. Києва матеріалів кримінальної справи №1/756/8/13 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Мінська Республіки Білорусія, українця, громадянина України, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. УльяновкиКіровоградської області, українки, громадянки України, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Саранська Мордовської СРСР, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (а.с. 114).

Вказана кримінальна справа надійшла до суду 23.06.2015 р. (а.с. 115)

Дослідженням матеріалів кримінальної справи №1/756/8/13 встановлено, що висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позиції СК «Маяк» є такими, що суперечать наявним в матеріалах кримінальної справи доказам.

Зокрема, суд першої інстанції мотивував оскаржуване рішення тим, що не приймає до уваги наданий відповідачем акт звірки, за яким відповідач виконав всі зобов'язання перед СК «Маяк», оскільки останній не відповідає вимогам ст. ст. 57-59 ЦПК України, до того ж підписаний від імені КС «Маяк» гр. ОСОБА_7, яка вироком Оболонського районного суду м. Києва від 16 липня 2013 року засуджена за ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 1 КК України.

Колегія суддів зазначає, що вказаний акт нею також не приймається як доказ на спростування позовних вимог КС «Маяк», однак під час дослідження матеріалів кримінальної справи, а саме вироку Оболонського районного суду міста Києва від 16.07.2013 року встановлено, що ОСОБА_6, знаходячись в приміщенні будинку № 19-а, що по вул.. Суворова в місті Києві, за попередньою змовою з ОСОБА_7, шляхом надання вказівок, маючи безпосередній доступ до готівкових коштів КС «Маяк», визначив таким же способом заволодіння коштами КС «Маяк» шляхом оформлення кредитної лінії на ОСОБА_1 Так за вказівкою ОСОБА_6 між КС «Маяк» та ОСОБА_1, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено ряд договорів кредитної лінії, а саме № 93 ДКЛ на суму 50 000 грн., № 127 ДКЛ на суму 500 000 грн., № 144 ДКЛ на суму 100 000 грн. При цьому ОСОБА_1, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не маючи на меті отримувати кредитні кошти, діючи під тиском ОСОБА_6, підписав зазначені договори кредитної лінії, оформлені на його ім'я, укладання даних договорів було підставою для заволодіння у період часу з 11 квітня 2007 року по 09 червня 2008 року готівковими коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (стор. 16).

Також колегією суддів було дослідено і надані позивачем докази, а саме договори кредитної лінії та видаткові касові ордери (а.с. 20-57)

При цьому колегія суддів встановила, що суми кредитних коштів за даними видатковими касовими ордерами були видані ОСОБА_1 на виконання договорів кредитної лінії, а саме № 93 ДКЛ на суму 50 000 грн., № 127 ДКЛ на суму 500 000 грн., № 144 ДКЛ на суму 100 000 грн., які відповідно вироку Оболонського районного суду міста Києва від 16.07.2013 року були визнані такими, що укладені за вказівкою ОСОБА_6 між КС «Маяк» та ОСОБА_1, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Тобто, ОСОБА_6, являючись організатором вчинення незаконного заволодіння коштами, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, протягом 2007-2008 років, знаходячись в офісі по вул. Суворова, 19 а в місті Києві, під виглядом оформлення кредитів на ім'я ОСОБА_1 та виданих нібито останньому коштів, заволоділи коштами КС «Маяк» на загальну суму 641 949, 19 грн. (стор. 18).

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що ОСОБА_1, грошових коштів від КС «Маяк» за договорами кредитної лінії, № 93 ДКЛ., № 127 ДКЛ, № 144 ДКЛ не отримував, оскільки вказані кошти за вищезазначеними договорами кредитної лінії були привласнені саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім того, колегія суддів зазначає, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 16.07.2013 року (стор. 75) був задоволений цивільний позов КС «Маяк» та стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь КС «Маяк» у рахунок відшкодування завданої злочином шкоди 3 809 987, 28 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами є необґрунтованим, а обставини, викладені в ньому, не знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову КС «Маяк» до ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом надано належні та допустимі докази на обґрунтування апеляційної скарги, та вважає, що за таких обставин наявні підстави для її задоволення.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу і скасовує рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту: В задоволенні позову Кредитної спілки «Маяк» до ОСОБА_1 про порушення договірних зобов'язань, стягнення суми кредиту та відсотків за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: