Рішення

від 25.06.2012 по справі 5015/1356/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2012 р. Справа № 5015/1356/12

за позовом Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради

до відповідача ОСОБА_1 В«Фірма ТуристВ»

третя особа Львівська міська рада

про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача - не зВ»явився

від третьої особи - не з'явився

Суть спору:

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Турист», третя особа -Львівська міська рада; про зобов'язання за власні кошти демонтувати самочинно встановлений літній майданчик за адресою: м.Львів, пл.Двірцева, 1.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі (суддя Іванчук С.В.) від 05.04.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10год. 15хв. 08.05.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах суду по даній справі від 08.05.2012р., 05.06.2012р.., в тому числі у зв'язку з неявкою представника Відповідача.

Протягом розгляду справи представникам по явці Учасників оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній справі, які скеровані Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, проте, протягом розгляду справи позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання згідно вимог ст.64 ГПК України, про причини неявки не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суд не повідомив.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01 червня 2009р. між Львівською міською радою в собі директора департаменту містобудування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 «Фірма Турист» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки за адресою: м.Львів, пл.Двірцева, 1 строком на три роки до 19 березня 2012 року. На день подачі, згідно доводів Позивача та Третьої особи, які не заперечені та не спростовані Відповідачем, позову договір оренди у Відповідача відсутній.

14 січня 2011 року начальником відділу комунального господарства Залізничної районної адміністрації - ОСОБА_5 складено протокол №29 про вчинення гр.ОСОБА_6, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме директором ОСОБА_1 «Фірма Турист» самочинно встановлено літній майданчик за адресою: м.Львів, пл.Двірцева, 1, що порушує п. 5.1.24 «Правил благоустрою і утримання території м.Львова». Вказаний протокол скеровано для розгляду та прийняття рішення в адміністративну комісію за місцем проживання порушника.

Відповідно до п.1. розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 26.01.2011р. №41 «Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на пл.Двірцевій, 1», директора ОСОБА_1 «Фірма Турист» (юридична адреса: Львівська область, Мостиський район, м.Мостиська, вул.Шевченка, 63 гр.ОСОБА_6, як посадову особу (проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, буд.Ю, кв.92) зобов»язано в термін до 14.02.2011р. демонтувати два самочинно встановлені літні майданчики та споруди (складське приміщення, МАФ з продажу випічки, МАФ з продажу кондитерських виробів, павільйон «Тир») розміщені на прилеглій території до об»єкту торгівлі на пл.Двірцевій, 1 у м.Львові.

З метою забезпечення виконання зазначеного розпорядження, районна адміністрація 02.02.2011р. скерувала відповідачу копію розпорядження від 26.01.2011 р. №41 «Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на пл.Двірцевій, 1» щодо виконання в добровільному порядку демонтажу самочинно встановленого літнього майданчика на пл.Двірцевій,1 у м.Львові з попередженням, що у випадку невиконання зазначених в розпорядженні вимог районна адміністрація буде змушена звернутися до суду.

Відповідно до розпорядження голови Залізничної районної адміністрації від 02.03.2011 року №142 «Про внесення змін в розпорядження №41 від 26.01.2011р. «Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на пл.Двірцевій, 1», термін виконання п.2 розпорядження від 26.01.2011р. №41 «Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на пл.Двірцевій, 1» продовжено до 01.04.2011р.

Проте, під час комісійного обстеження 21.12.2011 року (акт долучається) встановлено, що ОСОБА_1 «Фірма Турист» самочинно встановленого літнього майданчика не демонтовано.

Залізнична районна адміністрація листом від 01.03.2012 року №32 вих- 1219 попередила ОСОБА_1 «Фірма Турист» про негайне здійснення демонтажу літнього майданчика на пл.Двірцевій, 1, де здійснюється підприємницька діяльність без належно оформлених дозвільних документів. У своїй відповіді від 12.03.2012 року №16 на вказаний вище лист районної адміністрації Президентом ОСОБА_1 «Фірма Турист» А.ОСОБА_4 вказано, що за оренду землі за адресою: м.Львів, пл.Двірцева, 1 ОСОБА_1 «Фірма Турист» своєчасно, щомісячно сплачує орендну плату і, що ця ділянка не вважається літнім майданчиком.

Відповідно до акту обстеження літніх майданчиків на предмет виконання вимог розпоряджень голови районної адміністрації від 21.03.2012 року (акт долучається) встановлено, що літній майданчик за адресою: м.Львів, пл.Двірцева, 1, не демонтований.

22 березня 2012 року інженером КП «Адміністративно-технічне управління» ОСОБА_7 в присутності гр.ОСОБА_4 складено протокол №3-0196 про те, що гр.ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді президента ОСОБА_1 «Фірма «Смоляр» здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення тим, що на пл.Двірцевій самочинно влаштовано літній майданчик, що порушує п.20.1.24 «Правил благоустрою м.Львова». Даний протокол скеровано для розгляду та прийняття рішення адміністративною комісією за місцем проживання порушника.

Згідно ч.ч.3,4 ст.11 ЦК України, зобов'язання, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правовий, статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України; органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ст. 6, 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, інми спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Респуфііки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавс|вом порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими, районними, обласними радами та їх виконавчими органами, місцевими державними адміністраціями міст Києва та Севастополя в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об»єктів містобудування незалежно від форм власності належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить «надання дозволу на розміщення на території об»єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об»єктів благоустрою».

У відповідності до п.19.3.5 Правил благоустрою м.Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від №376 від 21.04.2011р., районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, торговельного, холодильного та іншого обладнання, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під'їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної, рятувальної, аварійно- відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у м.Львові.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006р. № 219, районна адміністрація має право звертатись у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами для реалізації завдань та виконання покладених на неї повноважень.

Згідно ст.144 Конституції України, ч.ч.1,3 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими навідповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до п.1.10 В«Правил благоустрою м.ЛьвоваВ» (надалі -Правила благоустрою), затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011р. №376, відкритий літній майданчик -це стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу у теплий період року з 01.04 по 01.11 і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей; самочинне встановлення малої архітектурної форми -це встановлення малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами, дозвіл на встановлення яких не видавався або закінчився і не був продовжений у передбачені терміни або був скасований в установленому порядку.

Пунктами 1.3, 2.1 Правил передбачено необхідність отримання паспорта відкритого літнього майданчика, за відсутності якого забороняється встановлювати літні майданчики на території м.Львова. Проте, паспорт відкритого літнього майданчика на вул.Б.Хмельницького, 267 Відповідачеві не видавався.

Відповідно до п.1.2. Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об»єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 №2452 зі змінами погодженими рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011р.№827 відкритий літній майданчик - стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, а згідно з п.4.1 вказаного порядку контроль за дотриманням цього порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика.

Згідно п.п.6.4, 6.4.1 В«Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльностіВ» , затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2452, самочинно встановлені літні майданчики підлягають демонтажу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок .

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності факту самочинного встановлення літнього майданчика, чи демонтажу такого станом на час розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

25.06.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.06.2012року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" (81300, Львівська обл., м.Мостиська, вул.Шевченка, 63, ідентифікаційний код 13799039) за власні кошти демонтувати самочинно встановлений літній майданчик на пл.Двірцевій, 1 у м.Львові.

3. Стягнути з з товариства обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" (81300, Львівська обл., м.Мостиська, вул.Шевченка, 63, ідентифікаційний код 13799039) на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (79022, м.Львів, вул.Виговського, 34, ідентифікаційний код 04056084) 1073грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.