Рішення

від 08.09.2015 по справі 127/13924/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/13924/15-ц

Провадження № 2/127/4541/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08.09.2015 року м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Волошина С.В.,

при секретарі - Тонкопій Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Продукт» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2015 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Галичина-Продукт» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, який мотивовано тим, що позивача, відповідно до наказу №01/11-12-к від 11.12.2014 року, звільнено за ч.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін). При звільненні підприємство повинно було виплатити позивачу заробітну плату за період з 01.12.2014 року по 12.12.2014 року, тобто за 8 робочих днів.

Разом з тим, бухгалтерією відповідача з позивачем не проведено остаточний розрахунок при звільненні, незважаючи на колективне звернення звільнених працівників, в т.ч. і позивача, з цього приводу до керівництва підприємства. Зазначене звернення отримано представником відповідача, проте відповіді на нього не надійшло.

Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 483 грн. 26 коп. заборгованості по заробітній платі за 8 робочих днів та зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати заборгованості по заробітній платі по день фактичного розрахунку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, справу розглядати без його участі. Разом із заявою позивач надав довідку Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №6570 (Форма ОК-5) від 01.09.2015 року про індивідуальні відомості відносно застрахованої особи ОСОБА_1, вказавши те, що з ним не проведено розрахунок по заробітній платі за грудень 2014 року, та просив також стягнути невиплачену заробітну плату за вказаний період.

Представник відповідача ТОВ «Галичина - продукт» в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином у встановлений законом спосіб.

За таких обставин, відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, врахувавши правові позиції Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки позивача, вбачається, що відповідно до наказу №02/03-01-к від 03.01.2012 року ОСОБА_1 з 03.01.2012 року прийнятий на посаду водія ТОВ «Галичина-продукт». Згідно наказу №01/11-12-к від 11.12.2014 року позивача звільнено із займаної посади за угодою сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України з 11.12.2014 року (а.с. 10).

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України в день звільнення працівнику мають бути виплачені всі належні йому суми. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідач не виконав вказаних вимог закону незважаючи на колективне звернення з приводу виплати заробітної плати за відпрацьований період у грудні 2014 року.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно правової позиції Верховного Суду України наведеної у Постанові від 29 січня 2014 року у справі № 6 - 144ц13, суд, проаналізувавши норми ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України прийшов до висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт не проведення з ним остаточного розрахунку. Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З наведеної правової позиції вбачається, що роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України (виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) за весь період невиплати, виключно у випадку існування перед працівником заборгованості по платежам, які належали йому при звільненні.

Згідно зі ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30.06.1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь - яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю , яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у ч. 1 ст. 94 КЗпПУ і ч. 1 ст. 1 Закону «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу . (Рішення Конституційного Суду України № 8 - рп/2013 у справі 1 - 13/2013).

Ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На запити суду щодо надання копій наказів про прийняття на роботу та звільнення позивача, довідки про заробітну платню позивача за останні 6 місяців, довідки про середньоденний заробіток позивача за останні 2 місяці роботи та довідки щодо розміру заборгованості по заробітній платі, що належала позивачу при звільненні та невиплачена станом на 11.12.2014 року відповідач не надав жодної інформації.

З наданої позивачем довідки Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №6570 (Форма ОК-5) від 01.09.2015 року про індивідуальні відомості відносно застрахованої особи ОСОБА_1, в якій відображено помісячно суми заробітку для нарахування пенсії за 2014 рік (а.с.31), вбачається, що за грудень 2014 року ОСОБА_1 ТОВ «Галичина-Продукт» нараховано 798,67 грн. заробітної плати, страхові внески до Пенсійного фонду сплачено.

Тому суд вважає за можливе задовольнити позов в частині стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати саме в розмірі 798,67 грн., оскільки позивач своєю заявою просив стягнути весь невиплачений заробіток за грудень 2014 року.

Опираючись на інформацію, відображену у вищезазначеній довідці, а саме розмір середньомісячної заробітної плати за останні місяці роботи становив (1 260,00 грн.) та кількості днів страхового стажу в місяці, судом визначено розмір середньоденної заробітної плати в розмірі 40,65 грн.

З огляду на те, що станом на день вирішення справи порушення з невиплати при звільненні заробітної плати триває, відповідач, як роботодавець має нести відповідальність передбачену ч. 1 ст. 117 КЗпП України за відповідний період, а саме з 12.12.2014 року по 08.09.2015 року (день вирішення справи). Як наведено вище, вказаний період складає: 20 днів грудня 2014 року, січень-серпень 2015 року, 8 днів вересня 2015 року, а тому, на підставі наведеної норми закону з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 218,06 грн. (28 днів*40,65=1 138,80 грн., 1260*8 місяців=10 080 грн.).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що позивача на підставі закону при подачі позову звільнено від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у визначеному законом розмірі - 243, 60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117, 232, 233 КЗпП України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-продукт», юридична адреса: Львівська область, м.Радехів, вул.Львівська, 29, ідентифікаційний код 37838521, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в розмірі 798,67 (сімсот дев'яносто вісім, 67) гривень та 11 218,06 (одинадцять тисяч двісті вісімнадцять грн. 06 коп.) грн. в рахунок компенсації середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-продукт», юридична адреса: Львівська область, м.Радехів, вул.Львівська, 29, ідентифікаційний код 37838521, на користь держави судовий збір в розмірі 243, 60 (двісті сорок три грн. 60 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: