Ухвала

від 14.09.2015 по справі 826/1076/13-а

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А., Суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., - розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДФС) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Будфонд» до ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 липня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, залишив без змін.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДФС подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, підтверджується рішенням касаційного суду від 20 листопада 2014 року (№ К/800/24720/14).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що позивачем надані усі первинні документи, які підтверджують факт реальності господарських операцій з контрагентом, у зв'язку з чим дійшли висновку про наявність всіх обов'язкових підстав для формування ним витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із контрагентом за спірний період.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 листопада 2014 року, погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову та виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення, оскільки суми податкового кредиту за відповідний період не підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Будфонд» до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року.

Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда