Рішення

від 19.10.2011 по справі 2-522/11

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-522/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

при секретарі - Штрикіну С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Заросянська»

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Заросянська» до ОСОБА_1

про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що 13 грудня 2010 року в 11-00 годин по вул. Шевченка в с. Синява Рокитнянського району Київської області між легковим автомобілем марки «Фольксваген Пассат Універсал», д.н.з АІ7672СІ, який йому належить і яким він керував, та вантажним автомобілем ГАЗ-53, д.н.з АІ5600ВТ, який належить ТОВ "Агрофірма Заросянська" і яким керував водій цього підприємства ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-2/11, яку розглядав Рокитнянський районний суд та по якій винесена постанова про відмову у притягненні його до адміністративної відповідальності і закриття провадження по справі.

Зазначає також, що разом з цим, згідно висновку № 0068 автотехнічного і транспортно-трасологічного дослідження, який склали 07.07.2011 року судові експерти ТОВ "Незалежна судова експертиза України" м. Київ причиною даної дорожньо-транспортної пригоди став відрив переднього лівого колеса автомобіля ГАЗ-53, д.н.з АІ5600ВТ, яке влетіло в передню частину його автомобіля, розвернув його під кутом до проїжджої частини шляху з перетинанням осьової лінії, після чого некерований автомобіль ГАЗ-53 врізався в його автомобіль.

Судові експерти в його діях невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху не вбачають. В діях же водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 судові експерти вбачають невиконання вимог п.2.3(б) Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку даною дорожньо-транспортною пригодою.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, яким він керував на законних підставах зазнав значних пошкоджень.

Водій ОСОБА_2 є працівником відповідача і під час дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов'язки, що підтверджується його поясненнями по справі про адміністративне порушення № 3-2/11. Отже, з урахуванням ч. 1 ст. 1172 ЦК України відповідач зобов'язаний відшкодувати йому шкоду, заподіяну його працівником.

Просить стягнути з відповідача на свою користь 72363-21 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 4999-99 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також понесені ним судові витрати.

Відповідач подав зустрічний позов, за яким винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди відповідно до постанови Рокитнянського районного суду від 14.03.2011 року у справі про адмінправопорушення щодо особи ОСОБА_1 за ст.ст.124, 130 КУпАП вважає останнього. За викладеного просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 18615-00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 700-00 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, а всього 19315-00 грн..

В судовому засіданні позивач за первісним позовом останній підтримав за викладених у ньому обставин, а зустрічний позов не визнав та додатково пояснив суду, що постанову Рокитнянського районного суду у справі про адмінправопорушення щодо його особи від 14.03.2011 року за ст.ст.124, 130 КУпАП він не оскаржував. Зустрічний позов вважає необґрунтованим з огляду на висновок незалежної експертизи, яка була проведена за його заявою і відповідно до якої з його боку не було порушень правил дорожнього руху, тоді як, водій автомобіля відповідача порушив вимоги п 2.3 (б) Правил дорожнього руху України і що перебуває у причинному наслідковому зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою. Також повідомив суду, що ним подано до суду всі докази в обґрунтування позову і на підставі останніх можливо розглянути його позов по суті, оскільки інших він не має.

Просив первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом останній не визнав та просив задовольнити заявлений зустрічний позов, посилаючись на винність у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 відповідно до постанови Рокитнянського районного суду від 14.03.2011 року, відповідно до якої позивач, керуючи 13.12.2010 року близько 11-00 години по вулиці Шевченка с.Синява Рокитнянського району Київської області автомобілем «Фольксваген Пассат Універсал», д.н.з АІ7672СІ, порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, що перебуває у прямому причинному зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Просив у задоволенні первісного позов відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши сторін спору, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та часткового задоволення зустрічного позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13.12.2010 року близько 11-00 години по вулиці Шевченка в с. Синява Рокитнянського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися легковий автомобіль «Фольксваген Пассат Універсал», д.н.з АІ7672СІ, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що належить ТОВ «Агрофірма «Заросянська». Внаслідок даної пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, а саме: матеріальний збиток, заподіяний ОСОБА_1 внаслідок пошкодження автомобіля «Фольксваген Пассат Універсал», д.н.з АІ7672СІ, становить 61357-93 грн.; матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_2, що належить ТОВ «Агрофірма «Заросянська», становить 18615-00 грн..

Винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди відповідно до постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 14.03.2011 року у справі про адмінправопорушення № 3-2/11 щодо особи ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 130 КУпАП визнаний останній. Вказана постанова суду правопорушником чи іншою особою не оскаржувалася і на час розгляду в суді даної справи набула законної сили.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, за положеннями частини четвертої якої вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки згідно ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, та зважаючи, що такими у даній справі є місце, час, причини дорожньо-транспортної пригоди за участю сторін спору та дані про особу, що є винною у пригоді, суд з огляду на зміст постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 14.03.2011 року у справі про адмінправопорушення № 3-2/11 щодо особи ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 130 КУпАП, приходить до висновку, що обставина дорожньо-транспортної пригоди за участю їх автомобілів мала місце 13.12.2010 року близько 11-00 години по вулиці Шевченка в с. Синява Рокитнянського району Київської області, останні отримали механічні пошкодження, обсяг та розмір яких, а також розмір збитків від яких визначений товарознавчими дослідженнями, а вина ОСОБА_1 у скоєнні останньої є доведеною і не потребує додаткового доказування.

Загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначають положення ст. 1166 ЦК України, за якими майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положення ч.2 ст.1187 ЦК України зазначають, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим

об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому у відповідності до статті 1188 вказаного Кодексу шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. 2. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

За викладеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову, не вбачаючи підстав для вимоги останнього про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5000-00 грн..

Доводи відповідача про винність у скоєнні пригоди працівника відповідача за викладеного не заслуговують на увагу суду, як і не заслуговує на увагу на переконання суду висновок № 0068 автотехнічного і транспортно-трасологічного дослідження від 07.07.2011 року ТОВ «Судова незалежна експертиза України», оскільки останні проводилися без врахування всіх обставин справи та на підставі доводів ОСОБА_1 про відрив колеса в автомобілі НОМЕР_2, що за висновком експертизи стало причиною пригоди, без зясування причини відриву останнього. Суд вважає, що вказаний висновок є хибним.

Понесені та підтверджені належними доказами позивачем за зустрічним позовом судової витрати підлягають частковому відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 у відповідності до положень ст.88 ЦПК України на суму 700-00 грн., що становить вартість проведено товарознавчого дослідження.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Заросянська» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою відмовити.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Заросянська» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Заросянська», 09634, с.Синява Рокитнянського району Київської області, вул. Шевченка, 101, р/р 260067069 у ВАТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 311121, код ЄДРПОУ 34461299, в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 18615-00 грн..

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Заросянська», 09634, с.Синява Рокитнянського району Київської області, вул. Шевченка, 101, р/р 260067069 у ВАТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 311121, код ЄДРПОУ 34461299, в рахунок відшкодування понесених судових витрат 2751-50 грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог зустрічного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при постановленні рішення, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне обгрунтування рішення виготовлено 24.10.2011 року

Суддя О.В. Литвин