Постанова

від 09.09.2015 по справі 809/3208/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р.                               Справа № 809/3208/15

м. Івано-Франківськ

          Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Матуляка Я.П.

          при секретарі Візінському М.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул. Мухи,6а,м.Рогатин,Івано-Франківська область,77000

          до відповідача:           ПП "Мега Олівер", с.Чагрів,Рогатинський район, Івано-Франківська область,77061

          про стягнення податкового боргу в сумі 3060,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

          Державна податкова інспекція у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Мега Олівер" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку із несплатою штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в сумі 3060 грн. у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0000251500 від 20.02.2013 року.

Таким чином вищевказана сума податкового боргу підлягає до стягнення з відповідача в судовому порядку, як такого, що не погашений у встановлений строк.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, на адресу суду направила клопотання, в якому просила проводити розгляд справи без участі представника фонду. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поштове відправлення із ухвалою суду та повісткою, направлені відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Оцінивши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа (а.с. 6-7).

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 ПК України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць.

Згідно з пунктом 137.4 статті 137 ПК України, податковим (звітним) періодом з податку на прибуток підприємств є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем 20.02.2013 року проведено камеральну перевірку відповідача, а саме, камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців 2012 року, результати якої встановлені в акті №79/151/36221411 (а.с. 13-14).

Актом перевірки №79/151/36221411 від 20.02.2013 року встановлено порушення вимог п.п. 49.18.2 п.49.18 ст. 49, розділу 1 ПК України, а саме неподання податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців 2012 року, за що передбачено відповідальність визначена пунктом 120.1 статті 120 розділу 2 ПК України. На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення №0000251500 від 20.02.2013 року (а.с. 12) за яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3060 грн.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Вищевказаний акт перевірки та податкове повідомлення-рішення направлялися відповідачу за адресою, вказаною у витязі з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте з незалежних від контролюючого органу причин невручені.

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином податкове повідомленні-рішення №0000251500 від 20.02.2013 року вважається врученим належним чином, проте станом на момент розгляду справи не оскаржувалося та непогашене, а тому штрафні (фінансові) санкції набули статусу боргу.

В зв'язку з виникненням податковою боргу, позивачем 06.08.2013 року винесено податкову вимогу №53-11, якою визначено, що за позивачем станом на 06.08.2013 року рахується податковий борг в сумі 6120,00 грн. Дану податкову вимогу направлено відповідачу, проте з незалежних від контролюючого органу причин невручено (а.с. 12).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином позивачем не надсилалася податкова вимога на всю суму заборгованості. Податкова вимога станом на момент розгляду даної адміністративної справи не оскаржена, не погашена, а визначений в ній податковий борг не сплачений.

Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Судом встановлено, що у відповідності до облікової картки платника податків, а також у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0000251500 від 20.02.2013 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 3060 грн., а тому до стягнення заявлено 3060 грн. боргу з податку на прибуток приватних підприємств.

Заборгованість в розмірі 3060 грн. підтверджується довідкою позивача №731/10/09-10-23-10/309 від 08.07.2015 року та іншими матеріалами справи щодо відповідача (а.с. 10-13).

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.(п.95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                                   ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки приватного підприємства "Мега Олівер" (код ЄДРПОУ 36221411) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 3060 (три тисячі шістдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя:                                                                                 Матуляк Я.П.

          Постанова складена в повному обсязі 14.09.2015 року.