Постанова

від 08.09.2015 по справі 813/2190/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року Справа № 813/2190/15

15 год. 26 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.;

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Карпінський А.І.,

від відповідача Сорока Х.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт-Тревел Україна» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Резорт-Тревел Україна» (далі - позивач, ТОВ «Резорт-Тревел Україна») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000272250 від 02.12.2014 року.

На переконання позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, прийняте внаслідок упередженого ставлення контролюючого органу до ТОВ «Резорт-Тревел Україна», що мало наслідком утворення перешкод у здійсненні господарської діяльності та завдана шкода діловій репутації. Пояснив, що перевірка проводилася не за юридичною податковою (юридичною) адресою підприємства відповідача, а тому у нього не було можливості надати контролюючому органу до перевірки необхідну первинну документацію. Звернув увагу, що за адресою м. Львів, вул. Балабана, 6 відсутні запитувані розрахункові документи, документи за операціями, касові документи, які б підтверджували факт надання та отримання (повернення) готівкових коштів, однак вищевказані документи знаходяться за юридичною адресою ТОВ «Резорт-Тревел Україна» м. Львів, вул. К. Левицького, 68/6-А, довільно протрактовані, а в акті перевірки зазначено, що такі відсутні взагалі. Зазначив, що у відповідача відсутні підставі для проведення перевірки позивача, оскільки, за результатами перевірок інших платників податків не виявлено жодних фактів, які свідчать чи могли б свідчити про можливі порушення позивача; від державних органів чи органів місцевого самоврядування не отримано жодної інформації, яка свідчить чи могла б свідчити про можливі порушення платником податку законодавства; відсутнє письмове звернення споживача, оформлене відповідно до закону про порушення позивачем установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; позивачем дотримується податкова дисципліна та ін., а докази протилежного не надано. Акцентував на тому, що просив пояснити на підставі чого та у зв'язку з якими обставинами проводиться дана фактична перевірка, однак, контролюючим органом проігноровано таке запитання позивача та вручено наказ на перевірку та направлення на її проведення, в яких не зазначено жодних із підстав для її проведення, передбачених п. 80.2 ст. 80 ПК України.

З врахуванням викладеного просив оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати його.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

03.06.2015 року судом, в порядку визначеному ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, на його процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова).

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях /а.с.66-67/. Звернув увагу, що в поясненнях до перевірки директор ТОВ «Резорт-Тревел Україна» зазначив, що зарплату отримував у банку згідно чекової книжки в ПАТ «Ідея Банк» у м. Львові, видаткових, прибуткових касових ордерів не веде і відомість про заробітну плату також. Зарплату отримував 01.09.2014 року в сумі 1000,00 грн. згідно з корінцем чеку ЛЄ 0487251 та 01.10.2014 року в сумі 1100,00 грн. згідно з чеком ЛЄ 04872513. З врахуванням викладеного, вважає рішення контролюючого органу правомірним, підставним та таким, що слід залишити в силі. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Резорт-Тревел Україна» зареєстроване як юридична особа 13.03.2014 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 39133145 /а.с.12-15/, дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування 01.07.2014 року; 4 групи платників єдиного внеску зі ставкою 5% від доходу /а.с.16/.

Головним управлінням Міндоходів у Львівській області 13.10.2014 року винесено наказ № 700 «Про проведення фактичних перевірок» /а.с.19/, на підставі якого видано направлення на перевірку № 1497 та № 1498 від 16.10.2014 року ТОВ «Резорт-Тревел Україна» /а.с.17, 18/.

Контролюючим органом проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт № 007861 від 21.10.2014 року /а.с.20-21/.

У вказаному акті зафіксовано порушення Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті України, а саме: п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Управління НБУ від 15.12.2004 року (зі змінами та доповненнями), а саме: не оприбуткування готівки в касу підприємства за 01.09.2014 року в сумі 1000,00 грн. згідно з чековою книжкою та не оприбуткування готівкових коштів за 01.10.2014 року в сумі 1100,00 грн. згідно з чековою книжкою, загальна сума не оприбуткування готівки 2100,00 грн. /а.с.20-21/.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 00000232250 від 28.10.2014 року на суму 10500,00 грн. (сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)) /а.с.22/.

Не погодившись із таким позивач звернувся із скаргою до Головного управління ДФС у Львівській області /а.с.23/ та відповідно до рішення про результати розгляду скарги № 1127/10/13-01-10-08-05/1768 від 24.11.2014 року ГУ ДФС України скасувало податкове повідомлення-рішення № 0000232250 від 28.10.2014 року; застосовано штрафну санкцію в розмірі 10500,00 грн. відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»; скаргу ТОВ «Резорт-Тревел Україна» - залишено без задоволення /а.с.24-25/.

З врахуванням викладеного контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0000272250 від 02.12.2014 року на суму 10500,00 грн. (сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)) /а.с.26, 27, 28/.

Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення та дії контролюючого органу протиправним та неправомірними звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України /а.с.29/.

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги № 9184/6/99-99-10-01-2-15 від 19.12.2014 року податкове повідомлення-рішення № 0000272250 від 02.12.2014 року залишене без змін, а скарга - без задоволення /а.с.30-31/.

Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного вище Положення, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових, документів, а оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємця обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Крім того, п. 2.6 р. 2 цього Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Вищезазначеним Положенням визначено, що касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Згідно з пп. 7.3 цього Положення відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою органами ДПС притягуються до відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті в Україні, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача в обгрунтування позовних вимог зазначив, що контролюючим органом порушено як порядок проведення самої перевірки, так і прийняте за результатами її проведення податкове повідолмення-рішення є протиправними та порушує права відповідача.

Зазначив, що вказану перевірку проведено контролюючим органом без його попередження та не за юридичною адресою ТОВ «Резорт-Тревел Україна».

Суд щодо вищевказаного зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що контролюючим органом проведено перевірку ТОВ «Резорт-Тревел Україна» за адресою м. Львів, вул. Балобана, 6, позаяк юридичною адресою відповідача є м. Львів, вул. К. Левицького, 68/6-А /а.с.20/.

Зі змісту наказу «Про проведення фактичних перевірок» № 700 від 13.10.2014 року /а.с.19/ встановлено, що посадова особа контролюючого органу керуючись вимогами ст. 20 та підп. 80.2.1, 80.2.2, 80.2.3, 80.2.4, 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПК України та на підставі службового допису начальника управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Львівській області винесла наказ про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ «Резорт-Тревел Україна», щодо дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів.

На підставі вказаного наказу видано направлення на проведення перевірки № 1497 та № 1498 від 16.10.2014 року /а.с.17-18/.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підп. 70.1.3 п. 70.1 ст. 70 ПК України).

Відповідно до положень п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитись без попередження платника податків (особи).

З врахуванням викладеного, вказані покликання представника позивача про необхідність завчасного повідомлення про проведення перевірки контролюючим органом та про проведення такої не за юридичною адресою суд до уваги не бере.

Зі змісту пояснень представників судом встановлено, що до перевірки контролюючому органу надано лише чекову книжку /а.с.82, 85/ та відповідно корінці чеків № ЛЄ 0487251 та № ЛЄ 0487253 /а.с.83, 84/.

Представник позивача у судовому засіданні ствердив, що пояснення директора , що за адресою перевірки відсутні запитувані контролюючим органом розрахункові документи, документи за операціями, касові документи, які б підтверджували факт надання послуг й отримання (повернення) готівкових коштів та знаходяться за юридичною адресою відповідача були довільно протрактовані, а в акті такі відсутні взагалі. На підтвердження належного ведення податкового обліку до матеріалів справи ним долучено: копію виписки по особовому рахунку за вересень, жовтень 2014 року /а.с.34, 35/; копію податкового касового ордеру № 1 від 01.09.2014 року /а.с.36/; копію видаткового касового ордеру від 01.09.2014 року /а.с.37/; копію прибуткового касового ордеру № 2 від 01.10.2014 року /а.с.38/; копію видаткового касового ордеру від 01.10.2014 року /а.с.39/; копію касової книги /а.с.40, 41, 42/.

Суд зважає на вказані покликання представника позивача однак зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача на підтвердження позиції контролюючого органу долучив до матеріалів справи пояснення надані директором підприємства відповідача від 21.10.2014 року /а.с.70, 71/.

Відповідно до вказаних пояснень директор підприємства зазначив, що свою діяльність підприємство відповідача веде з 01.07.2014 року, зарплату директор одержував в банку згідно з чековою книжкою № ЛЄ 0487951 до ЛЄ 0487275 в ПАТ «Ідея Банк» у м. Львові. Прибуткових, видаткових касових ордерів не веде, як і відомості про заробітну плату. Заробітну плату одержав 01.09.2014 року в сумі 1000,00 грн. згідно з корінцем чеку ЛЄ 0487251, а також в жовтні 2014 року в сумі 1100,00 грн. згідно з корінцем № ЛЄ 0487253. Ліміт каси становить 0,00 грн. Зазначив, що претензій до відповідача немає /а.с.70/.

Відповідно до п. 3.1 Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п. 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Представник позивача щодо вказаного жодних пояснень не надав.

З врахуванням того, що позивач не надав контролюючому органу, як позивач сам зазначив у позовній заяві, запитуваних розрахункових документів, документів за операціями, касових документів, документів на підтвердження надання послуг та одержання готівкових коштів ні до перевірки, ні у порядку передбаченому п. 44.7 ст. 44 ПК України, заперечень щодо акту перевірки не висловив, хоча був присутнім при її проведенні, та як пояснював мав застереження щодо висновків контролюючого органу у процесі її проведення, суд дійшов висновку, що рішення контролюючого органу прийняте в порядку та в межах повноважень передбачених ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи рішення відповідача, суд дійшов висновку про відповідність його критеріям встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та у позові слід відмовити повністю.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час подання позову (1218,00 грн.) та визначеної позивачеві спірними податковими повідомленнями-рішеннями загальної суми грошового зобов'язання (10500,00 грн.), ставка за подання позову становить 1827,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при звернення до суду сплачено 182,70 грн. / а.с.3/, а у задоволенні позову відмовлено повністю, стягненню з позивача підлягає судовий збір в сумі 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Резорт-Тревел Україна» (м. Львів, вул. К. Левицього, 68/6-А; ідентифікаційний код юридичної особи 39133145) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 14.09.2015 року.

Суддя Кравців О.Р.