Рішення
від 12.10.2009 по справі 2562-2009
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2562-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2009Справа №2-9/2562-2009

За позовом Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь

До відповідача ТОВ "Атілла", м. Керч

Про стягнення 151 245,00 грн. та спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Хабібуліна Л.О., зам. нач. юр. від., дов. пост. № 154-Д від 29.12.2008р., у справі.

Від відповідача – не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 151 245,00 грн. заборгованості, а також зобов'язати ТОВ «Атілла» повернути цілісний майновий комплекс, структурний підрозділ, що належить АР Крим – Реабілітаційно-оздоровчий центр «Пролив» Керченського психоневрологічного інтернату, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Колгоспна, 70 за актом приймання-передачі (повернення) Фонду майна АР Крим.

Позивач заявою вих.. № 08-14/5291 від 16.06.2009р. збільшив свої позовні вимоги та просить: 1) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" до бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33210870700001 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 23896447, код платежу 2208400) заборгованість з орендної плати за період з 01.12.2008 по 04.04.2009, у розмірі 127 231,11 грн. та пеню за період з 01.12.2008 по 04.04.2009 у розмірі 8607,03 грн., всього у розмірі 135838,14 грн. 2)Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (р/р 34223999600001 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860) ПДВ на суму орендної плати в розмірі 24 506,39 грн. та пеню за несвоєчасне внесення ПДВ у розмірі 1 032,84 грн, всього у розмірі 25539,23 грн. 3) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (р/р 35411011000884 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860) витрати на публікації оголошень у ЗМІ у розмірі 591,22 грн. 4) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" до бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33210870700001 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 23896447, код платежу 2208400) неустойку за необгрунтоване користування майном у розмірі 115684,85 грн. 5) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Атілла" повернути цілісний майновий комплекс, структурний підрозділ, що належить Автономній Республіці Крим - Реабілітаційно-оздоровчий центр «Пролив» Керченського психоневрологічного інтернату, розташований за адресою: м. Керч, вул. Колгоспна, 70, за актом приймання-передачі (повернення) Фонду майна Автономної Республіки Крим.

Позивач заявою вих. №01/2469 від 18.09.2009р. збільшив позивні вимоги та просить: 1) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" до бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33210870700001 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 23896447, код платежу 2208400) заборгованість з орендної плати за період з 01.12.2008 по 04.04.2009, станом на 23.09.2009 у розмірі 128 630,65 грн. та пеню за період з 13.04.2009 по 23.09.2009 у розмірі 13 132,75 грн., всього у розмірі 141 763,40 грн. 2)Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (р/р 34223999600001 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860) ПДВ на суму орендної плати в розмірі 24 506,39 грн. та пеню за несвоєчасне внесення ПДВ у розмірі 1 575,93 грн, всього у розмірі 26 082,32 грн. 3) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (р/р 35411011000884 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860) витрати на публікації оголошень у ЗМІ у розмірі 591,22 грн. 4) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" до бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33210870700001 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 23896447, код платежу 2208400) неустойку за необгрунтоване користування майном у розмірі 351 839,11 грн. 5) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Атілла" повернути цілісний майновий комплекс, структурний підрозділ, що належить Автономній Республіці Крим - Реабілітаційно-оздоровчий центр «Пролив» Керченського психоневрологічного інтернату, розташований за адресою: м. Керч, вул. Колгоспна, 70, за актом приймання-передачі (повернення) Фонду майна Автономної Республіки Крим.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи, у тому числі відзив на позов суду не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була спрямована на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

01 грудня 2008 року між Фондом та Відповідачем було укладено договір оренди цілісного майнового комплекс структурного підрозділу, що належить Автономній Республіці Крим - Реабілітаційно-оздоровчого центру «Пролив» Керченського психоневрологічного інтернату, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Колгоспна, 70 (надалі Майно).

Вищезазначений договір оренди укладено строком на 40 років та діє з 01.12.2008 по 30.11.2048, а зазначене у договорі оренди Майно передано Відповідачу за актом приймання-передачі 01.12.2008 Керченським психоневрологічним інтернатом.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також п.3 ст. 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженої Постановою Верховної ради Автономної Республіки Крим від 19.11.98 № 274-2/98 (із змінами та доповненнями).

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, встановлений Державним комітетом статистики України.

Пунктом 3.4 договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, у розміру 100% до бюджету Автономної Республіки Крим. Банк отримувача Головне управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 23896447, р/р 33210870700001, код платежу 22080400.

Пунктами 5.3 та 5.7 договору оренди на Відповідача було покладено зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Щомісяця до 15 числа місяця наступного за звітним, надавати Орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує Орендаря). Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на Орендаря.

Крім того, відповідно до п. 5.6 Відповідач протягом місяця після укладення договору оренди зобов'язаний застрахувати орендоване майно та у 5-денний термін з моменту отримання договору страхування надати Орендодавцю копію цього договору.

Також згідно з п. 5.13 Відповідач зобов'язаний протягом місяця компенсувати витрати Орендодавця на публікації оголошень у ЗМІ у розмірі 591,22 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з тим, що Відповідачем неналежним чином виконувалися умови

договору оренди, а саме: своєчасно та в повному обсязі не перераховувалась орендна плата до

бюджету Автономної Республіки Крим і ПДВ на суму орендної плати Фонду у Відповідача заборгованість з орендної плати складає 128630,65 грн. (за станом на 23.09.09р. за період з 01.12.08р. по 04.04.09р. згідно розрахунку позивача).

Крім того, Відповідачем не сплачено ПДВ на суму орендної плати, таким чином існує заборгованість у розмірі 24 506,39 грн. (за період з 01.12.08р. по 04.04.09р. згідно розрахунку позивача).

Відповідно до п.3.5 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь бюджету Автономної Республіки Крим з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

Враховуючи те, що Відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі перераховується орендна плата до бюджету Автономної Республіки Крим, йому нарахована пеня, яка складає 13132,75 грн. (за період з 13.01.09р. по 23.09.09р. згідно розрахунку позивача, аркуш справи 64).

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення ПДВ у розмірі 1 575,93 грн. за період з 13.01.09р. по 23.09.09р.

Однак договором сторони не передбачили відповідальність за несвоєчасне внесення ПДВ.

Ст. 547 Цивільного кодексу України передбачене, що Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Листом від 29.01.2009 №03/253 Фонд повідомив Відповідачі про необхідність виконання зобов'язань, передбачених договором оренди.

01.04.2009 Фондом на адресу Відповідача було надіслано претензію про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, ПДВ і компенсації витрат Орендодавця за публікації оголошень у ЗМІ та повернення майна.

Але листи Фонду залишено Відповідачем без відповіді, також не сплачена заборгованість з орендної плати, нарахована пеня та ПДВ на суму орендної плати. Крім того, не компенсовані витрати Орендодавця на публікації оголошень у ЗМІ, а також на момент подання позову у Фонді відсутні будь-які відомості про намір Відповідача повернути орендоване майно.

Відповідно до п. 9.3 договору оренди спори, що виникають за цим договором оренди або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди, та оскільки Відповідач не сплачує своєчасно орендної плати, тому він порушує виконання істотних умов договору. А згідно з п. 9.5 договору оренди передбачено, що у випадку невнесення Орендарем орендної плати протягом трьох місяців, договір вважається розірваним з моменту отримання Орендарем листа від Орендодавця про відмову. Повернення майна здійснюється відповідно до п. п. 2.4, 5.8, 10.9 договору оренди.

Відповідно до п.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При вказаних обставинах позивні вимоги позивача у частині стягнення 128630,65грн. заборгованості по орендної платі, 13132,75грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати, 24506,39грн. ПДВ на суму орендної плати, 591,22грн. витрат на публікації у ЗМІ, підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача зобов'язати ТОВ «Атілла» повернути цілісний майновий комплекс, структурний підрозділ, що належить АР Крим – Реабілітаційно-оздоровчий центр «Пролив» Керченського психоневрологічного інтернату, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Колгоспна, 70 за актом приймання-передачі (повернення) Фонду майна АР Крим.

У стягнені пені за несвоєчасну оплату ПДВ у сумі 1575,93грн. відмовити.

Позивач заявою про збільшення позивних вимог від 18.09.09р. вих. №01/2469 також просить стягнути з відповідача 351839,11грн. неустойці за необґрунтоване користування майном, посилаючись на ст. 785 Цивільного кодексу України та п.5.8 договору.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд вважає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяві. У п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» Вищий господарський суд України на запитання, чи може бути збільшення розміру позовних вимог пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, відповів таке. Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позивних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Суд не має права розглядати збільшення позивних вимог щодо стягнення 351839,11 грн. неустойці, оскільки позивачем фактично зазначено новий предмет позову та нові підстави, що є новими позивними вимогами, яки може бути розглядатися за окремим позовом.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 13.10.2009 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Атілла"(98329, м. Керч, вул. Колгоспна, 70, р/р 26000386596001 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32165151) повернути цілісний майновий комплекс, структурний підрозділ, що належить Автономній Республіці Крим - Реабілітаційно-оздоровчий центр «Пролив» Керченського психоневрологічного інтернату, розташований за адресою: м. Керч, вул. Колгоспна, 70, за актом приймання - передачі (повернення) Фонду майна Автономної Республіки Крим.