Рішення

від 06.10.2009 по справі 42/104-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/104-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2009 р.                                                            Справа № 42/104-09

вх. № 3877/1-42

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Наумов С.М. (дов.)

 відповідача - Караваєв О.О. (дов.)

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агропартнер Харків", с.м.т. Золочів Харківської області  

до   ФГ "Ілаєва", с. Благодатне Зміївського району Харківської області  

про  стягнення 96998,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Агропартнер Харків", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФГ "Ілаєва", про стягнення заборгованості за отриманий згідно видаткових накладних № РН-00096/1 від 16.04.208р., № РН-0000085 від 11.04.2008р. товар у загальній сумі 86106,01 грн., 3% річних у сумі 1291,59 грн., інфляційні втрати в сумі 10892,00 грн., позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 969,98 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 312,50 грн., витрати на юридичні послуги в сумі 7000,00 грн.

Після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 87397,60 грн., в т.ч. основна заборгованість - 86106,01 грн., 3% річних - 1291,59 грн.; позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 969,98 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118,00 грн., витрати на юридичні послуги в сумі 7000,00 грн.

Відповідач не заперечуючи факту отримання від відповідача товару на суму 86106,01 грн., заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що строк оплати товару не наступив, у зв'язку з чим позивач не має права на стягнення спірної суми.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10 квітня 2008 року між ТОВ "Агропартнер Харків" (Продавець) та ФГ "Ілаєва" (Покупець) було досягнуто угоди, за якою Продавець зобов'язується передати у власність покупцю посівний матеріал (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього визначену вартість.

Дана угода сторін не була оформлена в окремий договір.

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань, 11 квітня 2008 року поставив на адресу відповідача першу партію товару на суму 37501,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000085 від 11 квітня 2008 року.

16 квітня 2008 року позивач поставив другу партію товару на суму 48604, 21 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 00096/1 від 16 квітня 2008 року.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач зазначає, що відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару протягом 10 днів після його прийняття, однак доказів узгодження саме такого строку оплати товару позивачем не надано.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, суд зазначає, що в письмовій формі договір не був укладений, про строк оплати не зазначено в видаткових накладних, крім того суду не надано доказів виставлення позивачем рахунків-фактур на оплату товару.

До пред'явлення даного позову позивачем не направлялась вимога на адресу відповідача щодо оплати вартості отриманого товару, що підтверджується сторонами.

Вимога про сплату товару була направлена на адресу відповідача під час розгляду справи та отримана відповідачем 20.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На теперішній час відповідач не сплатив вартість отриманого від позивача товару в сумі 86106,01 грн., хоча строк оплати товару настав 27.08.2009р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення 3% річних, то суд зазначає, що згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку прострочення оплати заборгованості розпочалось з 28.08.2009р., а отже саме з цієї дати можливо нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Однак як вбачається з наданого розрахунку, позивач нараховує 3% річних у сумі 1291,59 грн. за період з 26.04.2008р. по 26.10.2008р., тобто за той період, коли строк оплати не настав, тому позовні вимоги в цій частині необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути в складі судових витрат і витрати на юридичні послуги в сумі 7000,00 грн.

Позивачем надана копія договору щодо надання юридичних послуг № 07-т/п-09 від 30.03.2009р., укладеного між ТОВ "Агропартнер Харків" та ФО П Пурей О.П., згідно якого виконавець (ФО П Пурей О.П.) зобов'язується виконати дії по представництву інтересів замовника (ТОВ "Агропартнер Харків") в господарському суді Харківської області та виконавчій службі по відшкодуванню заборгованості за фактично поставлений ФГ "Ілаєва".

Договором передбачено, що за виконану роботу відповідач перераховує виконавцю 7000,00 грн.

Позивач надав платіжне доручення № 100 від 08.04.2009р. про перерахування на рахунок ФО П Пурей О.П. попередньої оплати за юридичні послуги в сумі 3500,00 грн.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів виконання ФО П Пурей О.П. умов договору № 07-т/п-09, а саме акту виконаних робіт з зазначенням які саме дії на виконання умов договору були виконані ФО П Пурей О.П.

ФО П Пурей О.П. не брала участі в жодному судовому засіданні в якості представника ТОВ "Агропартнер Харків".

Суд вважає, що розмір винагороди в сумі 7000,00 грн. не є співрозмірним щодо суті спору, який виник між ТОВ "Агропартнер Харків" та ФГ "Ілаєва", а крім того позовна заява не є повністю обґрунтованою.

Суд також зазначає, що позивачем надані докази оплати 3500,00 грн., в той час згідно позовної заяви він просить стягнути витрати в сумі 7000,00 грн., які фактично не були ним понесені.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги в сумі 7000,00 грн.

З врахуванням вимог ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним держмито в сумі 861,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, суд   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з  Фермерського господарства "Ілаєва" (63461 Харківська область, Зміївський район, с.Благодатне, вул. Жовтнева, 9, код 34255873, р/р 2600100110394 в АКРБ "Регіон - банк"  МФО  351873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер Харків"  (62203 Харківська область, Золочівський район, смт.Золочів, код 33065316, р/р 26000004525 в ВАТ ХОД "Райффайзен Банк "Аваль" МФО 350589) основну заборгованість у сумі 86106,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 861,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 12.10.2009р.