Рішення від 11.08.2009 по справі 2/133

2/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09                                                                                           Справа№ 2/133

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Скрута Л.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра”, м. Київ в особі філії Львівське регіональне управління до Фермерського господарства “Апогей”, с. Куткір про стягнення 106521 грн. 25 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра”, м. Київ в особі філії Львівське регіональне управління звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Фермерського господарства “Апогей”, с. Куткір про стягнення 106521 грн. 25 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.07.2009р. призначив розгляд справи на 28.07.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 11.08.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії, згідно умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит в сумі 200000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту після закінчення терміну дії договору. Позивач свої зобов'язання за договором кредитної лінії виконав в повному обсязв, однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становила 92276 грн. 69 коп. по кредиту, 784 грн. 34 коп. по сплаті процентів за червень 2009р. За порушення строків сплати відповідачу нараховано 8846 грн. 39 коп. пені, а також 4613 грн. 83 коп. штрафу.

Відповідач в судове засідання 28.07.2009р. явку представника не забезпечив, надіслав на адресу суду відзив на позов, в якому підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 92276 грн. 69 коп. Також зазначив, що сплачено позивачу 1307 грн. 24 коп. відсотків, на підтвердження чого долучив копію платіжного доручення.

В судове засідання 11.08.2009р. відповідач явку представника не забезпечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 06.07.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

29 травня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії №06/МБ-28.

За цим договором банк (позивач) відкриває позичальнику (відповідачу) кредитну лінію в сумі 200000 грн. 00 коп., терміном на 36 місяців з 29 травня 2007р. по 28 травня 2010р.

Згідно п. 1.2. договору кредитної лінії №06/МБ-28 від 29.05.2007р. кредит надається зі сплатою 17% річних, котрі можуть бути змінені додатковими угодами до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3. договору кредитної лінії №06/МБ-28 від 29.05.2007р., видача кредиту за даним договором буде здійснюватися окремими траншами, після підписання окремих додаткових угод.

17 березня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №5 до договору кредитної лінії №06/МБ-28 від 29.05.2007р. Даною додатковою угодою сторони встановили суму траншу в розмірі 78000 грн. 00 коп., термін користування траншем з 17.03.2008р. по 17.03.2009р. та процентну ставку з розрахунку 17% річних.

На виконання умов вищевказаного договору та додаткових угод, позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі, обумовленій договором та додатковими угодами до нього.

Пунктом 3.1.1. договору кредитної лінії №06/МБ-28 від 29.05.2007р. передбачено, що повернення кредиту та сплата відсотків здійснюються на рахунок позивача згідно з графіками повернення кредиту та сплати відсотків, які є невід'ємними частинами цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, пояснень відповідача, викладених у відзиві, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту по договору кредитної лінії №06/МБ-28 від 29.05.2007р. виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 92276 грн. 69 коп.

30.06.2009р. відповідачем було сплачено позивачу нараховані відсотки в сумі 1307 грн. 24 коп., що підтверджується копієї меморіального ордеру №1 від 30.06.2009р. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 784 грн. 34 коп. відсотків, у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 8.1., 8.2. договору кредитної лінії №06/МБ-28 від 29.05.2007р., у разі порушення позичальником (відповідачем) строків сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку (позивача) пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен  день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 8.3. договору кредитної лінії №06/МБ-28 від 29.05.2007р., за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 8730 грн. 87 коп. за несвоєчасне повернення кредиту, 115 грн. 52 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, а також штраф в розмірі 4613 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 92276 грн. 69 коп. заборгованості по кредиту, 8730 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 115 грн. 52 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 4613 грн. 83 коп. штрафу. В частині стягнення 784 грн. 34 коп. процентів за користування кредитом провадження припинити.

У зв'язку з тим, що на момент подання позову відповідач частково оплатив борг, суд покладає судові витрати на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, пропорційно від суми боргу, яка існувала на момент подання позову.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства “Апогей”, с. Куткір, Буський район, Львівська область (ідентифікаційний код 20794918) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра”, м. Київ, вул. Артема, 15 (ідентифікаційний код 20025456) в особі філії Львівське регіональне управління, м. Львів, вул. Пекарська, 7 (ідентифікаційний код 23949103) 92276 грн. 69 коп. заборгованості по кредиту, 8730 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 115 грн. 52 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 4613 грн. 83 коп. штрафу, 1057 грн. 32 коп. державного мита та 312 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 784 грн. 34 коп. процентів за користування кредитом провадження припинити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя