Постанова

від 06.10.2009 по справі 58/158-08(08/08-08)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

58/158-08(08/08-08)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 жовтня 2009 р.                                                                                    № 58/158-08(08/08-08)  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіРазводової С.С. (доповідач),

суддівПлюшко І.А., Бернацької Ж.О.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ фірми "Озон-Інвест"

напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.09р.

у справі№ 58/158-08

за позовомДКП каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"

доТОВ фірми "Озон-Інвест"

простягнення 819,55 грн.

та за зустрічним позовомТОВ фірми "Озон-Інвест"

доДКП каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"

провизнання частково недійсним договору

За участю представників сторін

від позивача      не з'явилися,

від відповідача  не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

          В січні 2008 р. позивач за первісним позовом –ДП КГ "Харківкомуночиствод" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Озон-Інвест" (далі по тексту - відповідач) 819,55 грн. боргу за скид останнім стічних вод без одержання дозволу на скид в серпні 2007 р. та судових витрат.

          В подальшому відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просив суд визнати недійсними п. 3.7 укладеного між сторонами договору № Ш-9425/00-АК-2 від 30.05.2006 р. та виставленої позивачем відповідачу до сплати платіжної вимоги-доручення за № 407046 від 05.10.2007 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2008 року у справі № 08/08-08 (суддя Лаврова Л.С.) в позові відмовлено частково. В частині суми боргу за скид стічних вод без одержання дозволу на скид в розмірі 819,55 грн. відмовлено повністю, в частині суми боргу за скид позалімітних (понаддоговірних) об'ємів стічних вод в розмірі 606,08 грн. провадження у справі припинено у зв'язку з відсутністю предмету спора, стягнуто з ТОВ фірми “Озон-Інвест” на користь ДКП КГ “Харківкомуночиствод”43,35 грн. державного мита, стягнуто з ТОВ фірми “Озон-Інвест” на користь ДКП КГ “Харківкомуночиствод” 50,15 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

             Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року у справі № 08/08-08 (судді: Демченко В.О., Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.) рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2008 року скасовано частково та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги в частині суми боргу за скид стічних вод без одержання дозволу на скид в розмірі 819,55 грн., стягнуто з ТОВ фірми “Озон-Інвест”на користь ДКП КГ “Харківкомуночиствод” 819,55 грн. боргу за скид стічних вод без одержання дозволу на скид, 153 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині рішення залишено без змін.

           Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2008 року скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2008 р. по справі № 08/08-08 за позовом ДКП КГ «Харківкоммуночиствод»до TOB фірми «Озон - Інвест»про стягнення заборгованості за послуги водовідведення а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

          При новому розгляді рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.08 року у справі № 58/158-08 (суддя  Присяжнюк О.О.) первісний позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 819,55 грн. боргу за скид стічних вод без одержання необхідного дозволу на скид, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 року у справі № 58/158-08 (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.)  рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

        Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ фірма "Озон-Інвест" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.12.08 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 року у справі № 58/158-08 та прийняти нове рішення, яким визнати частково недійсним договір №Ш-9425/00-АК-2 від 30.05.2006р на приймання стічних вод(на надання послуг водовідведення), укладеного між ДКП КГ «Харківкомуночиствод»та TOB фірмою «Озон-Інвест»в частині п.3.7. «Необхідності одержання дозвілу на скид стічних вод до міської каналізаційної мережі. У випадку неодержання дозволу, або закінчення строку його дії, здійснювати плату за послуги водовід ведення за весь період відсутності дозволу за підвищеною платою згідно п.6.9.»Правил прийняття...»; та визнати недійсною платіжну вимогу-доручення за № 407046 від 05.10.2007р Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод»виставлену для сплати на суму 819,55 грн на розрахунковий рахунок Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «ОЗОН-ІНВЕСТ»та відмовити в позові ДКП КГ «Харківкоммунпромвод»повністю, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

             В судовому засіданні 29.09.2009 року було оголошено перерву для оголошення резолютивної частини постанови на 06.10.2009 року на 12 год. 00 хв.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

           Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.05.2006 року сторонами укладено договір № ІІІ-9425/00-АК-2 на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання приймати від відповідача стічні води згідно з договором, а останній –здійснювати плату за надані послуги водовідведення в строки та на умовах, визначених цим договором.

           В п.1.3 договору передбачено, що сторони зобов'язуються керуватися "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційні мережі м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 р., "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р.

           Пунктом 3.7. договору № ІІІ-9425/00-АК-2 від 30.05.2006 р. встановлено, що абонент зобов'язаний одержати дозвіл на скид стічних вод до міської каналізаційної мережі. У випадку неодержання дозволу або закінчення строку його дії здійснювати плату за послуги водовідведення за весь період відсутності дозволу за підвищеною платою відповідно до пункту 6.9. Правил.

         Враховуючи положення п. 3.7 вказаного договору та вищевказаних Правил позивач нарахував позивачу підвищений тариф за скид стічних вод без одержання відповідного дозволу за серпень 2007 р., та виставив відповідачу до сплати відповідну платіжну вимогу-доручення за № 407046 від 05.10.2007 року на суму 819,55 грн.

           Як зазначив суд апеляційної інстанції, місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що відповідач всупереч умовам укладеного між сторонами договору № Ш-9425/00-АК-2 від 30.05.2006 р. та "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" (далі за текстом –Правила прийняття) здійснював скид стічних вод без одержання необхідного дозволу; що положеннями чинного законодавства України не передбачено такого способу захисту порушеного права, як визнання недійсною платіжної вимоги-доручення, виставленої для сплати; що відповідач не надав суду переконливих доказів істотного порушення позивачем умов договору та вимог чинного законодавства України та ін.

            Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

            Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

            Пунктом 6.1. "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційні мережі м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 р. передбачено, що взаємовідносини сторін, у тому числі і питання відповідальності Абонентів за порушення цих правил, будуються на засадах цивільно-правових договорів. Згідно з умовами цих договорів відповідальність Абонента обумовлена пунктами 6.2.-6.20.

           Згідно п.2.13. "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" Абонент не має права підключатися до міської каналізаційної мережі без одержання технічних умов на підключення та оформлення дозволу, які видає ДКП КГ "Харківкомуночиствод".

         Крім цього відповідно до пункту 6.9. вищевказаних Правил Абонент не має права скидати стічні води без укладання договору та одержання дозволу на скид.

        Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 819,55 грн. заборгованості за скид стічних вод без одержання необхідного дозволу, оскільки, порушивши пункт 3.7. Договору № ІІІ-9425/00-АК-2 від 30.05.2006 року, відповідач водночас порушив і пункти 2.13., 2.15. та 6.9. "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова".

        Не прийнявши до уваги посилання відповідача на положення закону "Про  дозвільну систему у сфері господарської діяльності" суд попередньої інстанції виходив з того, що ДКП КГ "Харківкомуночиствод" не є дозвільним органом в розумінні вказаного Закону.

         Згідно ст. 1 Закону України "Про  дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності.

          Суд попередньої інстанції зауважив, що ДКП КГ "Харківкомуночиствод" не має повноважень на надання прав суб'єктам господарювання на здійснення господарської діяльності. Користування комунальними послугами не є предметом господарської діяльності за статутними документами жодного суб'єкту господарювання.

              Особливість дозволу, який надається позивачем, на думку судів попередніх інстанцій, полягає в господарсько-правовому регулюванні правовідносин між ДКП КГ "Харківкомуночиствод" та споживачами послуг водовідведення, це є договірними відносинами по врегулюванню питань приймання стічних вод з каналізаційних мереж одного суб'єкту господарювання до мереж другого суб'єкту господарювання.

               Щодо посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" зареєстрованої Міністерством юстиції 26.04.02 р. за № 402/6690 а не "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" через вищу силу Інструкції, то суд попередньої інстанції дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на таке.

              Вимоги Правил прийняття вказаній інструкції не суперечать, а п. 1.3 вказаної інструкції також встановлено, що договори на прийняття стічних вод укладаються на основі місцевих правил приймання, в даному випадку, з урахуванням вимог "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", які були прийняті Харківською міською радою на підставі встановлених Конституцією, Закону України "Про місцеве самоврядування" та ін. повноважень.

               Крім цього, як зазначив суд апеляційної інстанції, обов'язковість таких правил встановлена п. 1.6 Наказу Держбуду України № 37 від 19.02.02 р. "Про затвердження правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України".

              Відповідачем ні "Правила прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" ні рішення виконкому Харківської міської ради № 581 від 18.06.08 р., на яких приймалися вказані правила у встановленому законом порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, в зв'язку з чим, вказані Правила прийняття є чинними та обов'язковими для всіх категорій абонентів м. Харкова.

          Відмовляючи  в задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив з того, що наявність обставин, зазначених в ст. 203 ЦК України, які б могли зумовити визнання спірного договору частково недійсним відповідач суду не навів, доказів в їх обґрунтування не надав.

          Згідно листа б/н б/д (вхідний номер ДКП КГ "Харківкомуночиствод" 3530/ДС від 03.05.2008 року); листа б/н від 11.10.2008 року (вхідний номер ДКП КГ Харківкомуночиствод" 7329/ДС від 11.10.2008 року) визнання відповідач визнав свій обов'язок по отриманню дозволу на скид стічних вод, а також по сплаті підвищеного платежу за порушення вимог Договору та "Правил прийняття...".

            Також, як вказав суд апеляційної інстанції, п. 3.7 спірного договору не суперечить вимогам чинного законодавства України, та з урахуванням ст.ст. 526, 629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами.

          Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсною платіжної вимоги-доручення позивача на суму 819,55 грн. за № 407046 від 05.10.2007 р., виставленої останнім відповідачу до сплати, суд першої інстанції зазначив, що положеннями чинного законодавством України не передбачено такого способу захисту порушеного права, як визнання недійсною платіжної вимоги-доручення.

Проте, судова колегія не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій і вважає їх неправомірним, виходячи з такого.

            Згідно розділу 1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах селищах України (наказ Деркомітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р № 65) дані Правила запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між водоканалом та абонентами на всій території України (п.1.1.). Дотримання цих правил є обов'язковим для всіх підприємств...та Водоканалу (п.1.2.)

«Приймання стічних вод від...підприємств...здійснюються згідно з вимогами Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.02 №37(п.1.8).

Відповідно до ст.1 Загальних положень Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах селищах України «на приєднання абонентів до міських мереж...водовідведення Водоканал видає технічні умови, відповідно до діючих нормативних актів»(п.1.6.), а саме приєднання, може бути здійснено лише після виконання технічних умов (п.17).

Зазначеними Правилами, а саме  п.12.1. встановлений такий порядок приймання стічних вод: «а) для підприємств шляхом укладання договорів».

Згідно п. 1.2. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України «Правила поширюються на...Водоканали та на всі підприємства..., які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів».

             У місцевих Правилах можуть бути передбачені додаткові вимоги, які враховують місцеві особливості.

              В п.1.5. Розд.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України зазначено, що «На підставі цих Правил та Інструкції (реєстр в Мінюсті №402/6690) про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних   вод...у   яких   установлюються   допустимі   концентрації   для   кожної забруднюючої речовини, що може скидатися в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод...»

Зокрема такими є Правила прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова (затверджені   рішенням   виконкому Харківської міськради   18.06.03   № 581), які (згідно п.1.2. Розд 1  загальна частина) «регламентують нормативи водовідведення щодо кількості та якості стічних вод, які приймаються від абонентів в систему каналізації м. Харкова».

           Згідно п. 1.3. Розд.1 цих Правил (581) своїм рішенням міськвиконком наділяє ДСП «Харківкомуночиствод»функцією надання дозволу на скид стічних вод і тим самим фактично наділяє його функцією яка визначається Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

Як зазначили суди попередніх інстанцій ДКП КГ «Харківкомуночиствод»не є дозвільним органом в розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Особливість дозволу, який надається позивачем, полягає в господарсько —правовому регулюванні правовідносин між ДКП КГ "Харківкомуночиствод" та споживачами послуг водовідведення, це є договірними відносинами по врегулюванню питань приймання стічних вод з каналізаційних мереж.

В обргунтування такого висновку, суди посилалися на п. 1.7 "Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" в якому зазначено, що у місцевих правилах приймання можуть бути передбачені додаткові вимоги до укладення договору, які враховують місцеві особливості.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій є помилковими. Всі вимоги до укладення договору на приймання стічних вод ТОВ фірмою "ОЗОН —ІНВЕСТ" було виконано, про що свідчить власне підписання договору сторонами.

Судами попередніх інстанцій не було дано правової оцінки тому факту, що неотримання дозволу на скид не перешкоджає укладенню договору на прийняття стічних вод.

Тобто, п. 2.16. правил прийняття стічних вод до каналізаційної мережі        м. Харкова № 581 передбачений перелік вимог до укладення Договору. В даному переліку дозвіл на скид стічних вод відсутній, у зв'язку з чим суди невірно обгрунтували п. 1.7 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, оскільки Дозвіл на скид, у відповідності до правил прийняття стічних вод до каналізаційної мережі м. Харкова не є вимогою до укладення договору.

Крім цього, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не

визначили правову підставу "дозволу", його технічну необхідність при виконанні договірних зобов'язань, його мету, якою установою він повинен надаватися, та якими правовими актами України визначена необхідність отримання дозволу при вже укладеному діючому договорі та кратність сплати відповідачем за неотримання такого дозволу.

       Поняття "дозволу", його мета ні в Правилах ні в Договорі не визначені. В п.2.13 Правил вказано, що дозвіл видає ДКП КҐ "Харківкомуночиствод" але в той же час в постанові апеляційного суду зазначено, що ДКП КГ "Харківкомунпромвод" не є дозвільним органом, який має право видавати документи дозвільного характеру згідно Закону України "Про  дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

          Як було вказано вище, згідно пункту 3.7. договору № ІІІ-9425/00-АК-2 від 30.05.2006 р. абонент зобов'язаний одержати дозвіл на скид стічних вод до міської каналізаційної мережі. У випадку неодержання дозволу або закінчення строку його дії здійснювати плату за послуги водовідведення за весь період відсутності дозволу за підвищеною платою відповідно до пункту 6.9. Правил.

Таким чином п 3.7. Договору передбачає господарські санкції.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

        Пунктом 6.6 Правил передбачено, що у випадку порушення Абонентом Правил  у частині загальних вимог до якості стічних вод, що скидаються в міську каналізацію, порушники сплачують ДКП “Харківкомуночиствод” послуги з коефіцієнтом кратності (коефіцієнт кратності включає основний тариф).

      Зі змісту Правил видно за які порушення порушники сплачують, а саме: за відхилення показників; за перевищення відношення; за скид стічних вод з температурою вище ніж 40 С, за скид конденсату; за встановлений факт скиду токсичного або радіоактивного забруднення; приймання яких не було обумовленого договорами або “Правилами”; за встановлений факт залпового скидання забруднюючої речовини.

       Згідно Інструкції затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 37 від 19.02.2002 р. підприємства, що здійснюють скид та не мають договору (або при закінченні строку його дії) сплачують Водоканалу у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання.

     З установчих документів відповідача за первісним позовом вбачається, що видом діяльності фармацевтичної фірми є оптова і роздрібна торгівля медичними препаратами із аптек.

      Отже це не промислове підприємство .

     В листі відповідачу № 5148/ДС від 21.11.2007р підтверджується факт того, що якість стічних вод, що скидаються у міську каналізацію фірмою «Озон-Інвест»не перевищує і не може перевищувати необхідних показників, за які встановлені підвищенні коефіцієнти при оплаті.

За таких обставин, п. 6.6. Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова  не може бути застосований до відповідача за первісним позовом.

Крім цього, встановлення тарифу у п`ятикратному розмірі не відповідає діючому законодавству, оскільки пунктом 2.1 Інструкції (Наказ Держбуду № 37), передбачає підвищений тариф тільки «за час відсутності договору»., а в даному випадку договір між сторонами був укладений.

Статтею 1119 ГПК України передбачено повноваження суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що попередні судові інстанції повно встановили обставини справи, але припустилися невірного застосування норм матеріального права до спірних правовідносин сторін, ухвалені рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2008 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 року у справі        № 58/158-08 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову і задоволення зустрічного позову.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -      

                                    П О С Т А Н О В И В:    

1.          Касаційну скаргу ТОВ фірми "Озон-Інвест" задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Харківської області від 16.1208р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.09р. по справі № 58/158-08 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення.

4.  Зустрічний позов  ТОВ фірми "Озон-Інвест" задовольнити повністю.

    Визнати недійсним договір № Ш-9425-АК-2 від 30.05.2006 року в частині п. 3.7.

    Визнати недійсною платіжну вимогу-доручення за № 407046 від 05.10.2007року ДКП каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

5.  У задоволенні позову  ДКП каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" відмовити повністю.

Головуючий, суддя                                                                          С.С. Разводова

Судді                                                                                                І.А. Плюшко

                                                                                                          Ж.О. Бернацька